"Pres-обслуживание ќƒј"

ѕ–ќ√–јћј

10.45 Ц 11.00 - ѕрил≥т к м аеропорту. Ћуганська
11.10 Ц 11.30 - ¬≥дв≥дуванн¤ обласного шпиталю ветеран≥в Ёто большой њ ¬≥тчизн¤но њ в≥йни
11.35 Ц 11.45 - ќгл¤д на трамвай першо њ серы ≥ њ, виробленого холдинговою компан ≥ Ї ю УЋуганськтепловозФ.
12.45 Ц 13.00 - ¬≥дв≥дуванн¤ мемор≥ального к музею Уѕам `¤т≥ загиблихФ м. –овеньки
13.20 Ц 14.10 - —удьба в нарад≥ з кер≥вниками шахтарських п≥дприЇмств област≥ з питань розвитку вуг≥льно њ галуз≥ рег≥ону в ƒ’  У–овенькиантрацитФ
14.10 Ц 14.30 - «устр≥ч з пресою
14.55 Ц 15.10 - —удьба в церемон ≥ њ в≥дкритт¤ друго њ черги sanator_ja-prof_laktor_ja УЎахтарськ≥ зор ≥Ф ƒ’  У–овенькиантрацитФ
15.10 Ц 16.00 - «устр≥ч-об≥д з лидеры, что ветераны шахтарсько њ прац≥ в Урассветы ЎахтарськихФ
17.05 - в≥дл≥т к м.  иЇва

Ћуганська область

™‘–≈ћќ¬ ќлександр —ерг≥йович Ц голова обласно њ величественно њ адм≥н≥страц ≥ њ.
TIKHONOV ¬≥ктор ћиколайович Ц возглавл¤ют Ћугансько њ обласно њ ради
“еритор≥¤ област≥ Ц 26,7 тисов. Sq.km. з населенн¤м 2 миллиона 581 тис. чолов≥к.
Ћуганська область Ц економ≥чно розвинений рег≥он з потужним промисловим виробництвом, что багатим с≥льськогосподарським потенц≥алом, ¤кий усп≥шно розвиваЇтьс¤ п≥сл¤ проведенн¤ аграрный њ реформи. „верть в загальному обс¤з≥ виробництва рег≥ону припада Ї на видобувну промислов≥сть. ћинулого к судьбе випуск продукц ≥ њ зб≥льшивс¤ в семи з дес¤ть обробних галузей, в ¤ щекочу чергу в машинобуд≥вн≥й, металург≥йн≥й, х≥м≥чн≥й что нафтох≥м≥чн≥й, и також в виробництв≥, чтобы коксовать это продукт≥в нафтопереробки.
¬ 10 з 14 м≥ст област≥ это в 12 з 17 областей дос¤гнуто зб≥льшенн¤ темп≥в к росту виробництва. ƒл¤ останн≥ 2 судьбы в с≥льському господарств≥ щор≥чно вирощуЇтьс¤ понад м≥льйон тонны зернових. ¬ минулому роц≥ вперше дл¤ останн≥ 6 рок≥в дос¤гнуто зб≥льшенн¤ виробництва м. `¤са худоби та из птиц ≥, зб≥льшилас¤ продуктивн≥сть тварин. ѕозитивн≥ тенденц ≥ њ сформувалис¤ в розвитку, чтобы транспортировать, кап≥тального буд≥вництва, зовн≥шньоеконом≥чно њ д≥¤льност≥ это споживчого ринку.
—таб≥л≥зац≥йн≥ процеси в економ≥ц≥ мали позитивний вплив на ф≥нансове становище област≥.   зведеного к бюджету податк≥в ≥ збор≥в в 2002 роц≥ моб≥л≥зовано кошт≥в на б≥льше на 32,8 %, н≥ж в 2001 роц≥.
Ќегативний вплив на ф≥нансов≥ результати роботи промисловост≥ Ћугансько њ област≥, который ¤вл¤етс¤ маленьким збиткова д≥¤льн≥сть б≥льшост≥ вуглевидобувних п≥дприЇмств п≥дприЇмств з виробництва електроенерг ≥ њ, на газовый двигатель ≥. «бер≥гаютьс¤ негативн≥ насл≥дки закритт¤ шахты, що в ¤ щекочу чергу ускладню Ї ситуац≥ю на ринку прац≥, что ≥снуванн¤ заборгованост≥ ≥з зароб≥тно њ плат¤т в вуг≥льн≥й промисловост ≥, ¤к склада Ї майже половина в≥д загально њ суми. »нфекции б≥л¤ 40 шахт Luganshchini знаход¤тьс¤ на р≥зних стад≥¤х закритт¤ в структурах ѕрограми реструктуризац ≥ њ вуг≥льно њ галуз≥ ”крањни.

Ћуганський обласний шпиталь ветеран≥в Ёто ¤вл¤етс¤ большим њ ¬≥тчизн¤но њ в≥йни

‘ј—“ќ¬ј Valentina George ≥ њ вна. Ц головний л≥кар шпиталю.
ќбласн≥й шпиталь ветеран≥в в≥йни працю Ї з к судьбе 1996. «находитьс¤ в san_tarno-zahisn_j зон≥ Ћуганська. Ўпиталь розрахований на 250 л≥жок, оснащений сучасною l_kuvalno-d_agnostichnoju апаратурою, що забезпечу Ї д≥агностику, что л≥куванн¤ на сучасному р≥вн≥. ‘≥нансуЇтьс¤ з обласного к бюджету. ¬ штат≥ шпиталю 28 л≥кар≥в ≥ 23 медсестры. ¬ шпитал≥ 4 в≥дд≥ленн¤: терапевтичне, невролог≥чне, кард≥олог≥чне это х≥рург≥чне. ¬ 2002 реки в шпитал≥ пройшли л≥куванн¤ 4 тиса. 770 ветеран≥в. »нфекции здесь проход¤ть л≥куванн¤ 120 ветеран≥в ¬¬¬ это voІn_v-afgants_v.
як плануЇтьс¤, п≥д в≥дв≥дуванн¤ президент, чтобы передать час шпиталю пасажирський м≥кроавтобус "√азель" дл¤ перевезенн¤ ветеран≥в, и також апарат дл¤ ультразвукових досл≥джень (”«ƒ≈„ ») У–адмирФ это електрокард≥ограф.

Ќовий трамвай Ћ“-5 виробництва ’  УЋуганськтепловозФ

“рамвай Ћ“-5 розроблений на п≥дстав≥ спец≥ального техн≥чного завданн¤ УћосгортрансаФ дл¤ специф≥чних возражает против експлуатац ≥ њ в ћоскв≥. ”н≥кальн≥сть цього трамвай в этом, що в≥н може експлуатуватис¤ в умовах з вузькою проњзною частиною, что обслуговуватис¤ трамвайними склад, ¤к≥ мають мал≥ рад≥уси розвороту. ƒл¤ проханн¤м замовника на трамва њ встановлено електрообладнанн¤ рос≥йського виробництва. Ќа трамва њ застосовано просту, что над≥йну в користуванн≥ rezistorno-kontaktornu система керуванн¤, що використовуЇтьс¤ в б≥льшост≥ трамвайних парк≥в крањн —Ќƒ. ¬исок≥ ходов≥ ¤кост≥ трамвай на автомобиль визначають в≥зки з двохсх≥дчастим ресорними п≥дв≥шуванн¤м, что число ≥нших ориг≥нальних вузл≥в ходово њ частини.
≤нтер `Їр пасажирського к салону виконаний на сучасному р≥вн≥. Ќов≥ конструктивн≥ р≥шенн¤, в≥дд≥лка високо¤к≥сними пол≥мерними матер≥алами, електричний об≥гр≥в, зручн≥ мТ¤к≥ сид≥нн¤, широк≥ двер≥ ротаци¤, чтобы напечатать, широк≥ передают забезпечують максимальний комфорт дл¤ пасажир≥в.
“рамвайний автомобиль обладнаний електронними (передн≥м, задн≥м ≥ б≥чним) маршрутними покажчиками, на ¤ких вод≥й може это ¤вл¤етс¤ легким зм≥нювати ≥нформац≥ю о проходженн¤ к маршруту. Ўвидк≥сть на трамвай Ц 75 км/г; к≥льк≥сть м≥сць дл¤ сид≥нн¤ Ц 21; к≥льк≥сть, выдерживающий м≥сць Ц 90-180 чол.; довжина на автомобиль Ц 14 м., вага Ц 20 тонн.

’олдингова компан≥¤ УЋуганськтепловозФ Ц виробник Ћ“-5. ÷е одне з найб≥льших п≥дприЇмств област ≥, на ¤кому працюють 7 тисов. 370 чол. „астка величественно њ власност≥ Ц 76 %.
ќсновна продукц≥¤ п≥дприЇмства Ц дизельный двигатель-potjagi, електропот¤ги перем≥нного струму. ѕ≥дприЇмство також виробл¤ Ї трамва њ, поворотн≥ кола, запчастини к зал≥зничного, чтобы транспортировать, чтобы потратить модерн≥зац≥ю маг≥стральних тепловоз≥в.
ƒл¤ останн≥ три судьбы обс¤г виробництва товар њ продукц ≥ њ безперервно зроста Ї. ¬ 2002 реки в≥н дос¤г 124 миллиона 114 тисов. грн. (ƒл¤ пор≥вн¤нн¤: в 2000р. “овар обс¤г виробництва складав 55 миллионов 961 тис. грн).. ”сп≥шно розвиваютьс¤ економ≥чн≥ звТ¤зки п≥дприЇмства з ≥ншими области крањни это приводит SND в действие.

ћ≥сто –овеньки

™‘–≈ћќ¬ ћикола ћихайлович Ц м≥ський голова.
¬перше м≥сто згадуЇтьс¤ в реках 1705 грамот≥ ¤к невелике поселенн¤, ¤к заклали на земл¤х V_jska ƒонського м≥сцев≥ козаки это зб≥гл≥ сел¤ни. «емл≥ навколо багат≥ на високо¤к≥сне вуг≥лл¤ Ц антрацит. »нфекции це м≥сто обласного значенн¤, о ТЇдну Ї 10 селищ м≥ського, чтобы напечатать, 14 с≥льських население пункт≥в. »нфекции в –овеньках прожива Ї 91,6 тиса. чолов≥к, серед ¤ких 3,6 тиса. Ц с≥льське населенн¤.
ƒл¤ обс¤гом виробництва –овеньки займають 4 м≥сце на област≥. ќсновн≥ галуз≥ виробництва Ц вуг≥льна, это легко, харчова это с≥льськогосподарська. ¬ –овеньках працюють 28 п≥дприЇмств. ¬ минулому роц≥ их вироблено на товаре на 13,6 % њ продукц ≥ њ б≥льше, н≥ж в минулому роц≥. 94 % в обс¤з≥ виробництва –овеньок складають п≥дприЇмства добувно њ промисловост ≥, основание ¤ко њ склад Ї ƒ’  У–овенькиантрацитФ. ¬ минулому роц≥ вс≥ п≥дприЇмства, що вход¤ть к складу к холдингу, достроково виконали р≥чну програму вуглевидобутку. ¬идобуто вуг≥лл¤ на 8,3 миллионов тонн, що на б≥льше на 1,2 миллиона тонн, н≥ж в 2001 роц≥.

ћемор≥альний ћузей УѕамТ¤т≥ загиблихФ м. –овеньки

ћузей створений в 1967р. „ас ѕ≥д Ёто - большой њ ¬≥тчизн¤но њ в≥йни в прим≥щенн≥ м≥сько њ л≥карн≥ фашисти розташували вТ¤зницю. “епер колишн≥ камери Ї музейними залы.   60-r_chchja створенн¤ молод≥жно њ п≥дп≥льно њ орган≥зац ≥ њ УЁто - молодой гвард≥¤Ф, що св¤ткувалос¤ в вересн≥ минулого к судьбе, було это потрачено на реекспозиц≥ю к музею. »нфекции експозиц≥¤ к музею розм≥щена в семи залах.
ѕерший зал ма Ї назву У”хо явл¤етс¤ большим њ в≥тчизн¤но њ в≥йниФ. ƒругий зал Уѕ¤т≥рка молодогвард≥йц≥в в –овенькахФ присв¤чений д≥¤льност≥ орган≥зац ≥ њ Уявл¤етс¤ молодым гвард≥¤Ф. “рет≥й зал УЅойов≥ справи ровеньк ≥≥ вських партизанФ розпов≥да Ї о боротьбу ровенчан з n_metsko-fashistskimi загарбниками. ѕалата тортур≥в зберегла атмосфера этого к часу. «десь допитували ≥ знущалис¤ по вТ¤зн¤ми гестап≥вц≥. ѕалата смертник≥в Ц колишн≥й каземат, де допитували вТ¤зн≥в. Ќа ст≥нах камери залишилис¤ написи, зроблен≥ осудил мужчин ¤к св≥доцтво мужност≥ ≥ ст≥йкост≥ патр≥от≥в. ќстанн≥ дн≥ ≥ часи свого житт¤ здесь потратили ровеньк≥вськ≥ п≥дп≥льники ≥ члени Ућолодо њ гвард ≥ њФ Oleg Koshovy, Ljubov Shevtsov, —имеон Ostapenko, ¬≥ктор —убот≥н. ќстанн≥й галере¤ зала присв¤чений вшануванню памТ¤т≥ загиблих в судьбах Ёто - большой њ ¬≥тчизн¤но њ в≥йни.

–обот вуг≥льно њ промисловост≥ Ћугансько њ област≥

¬уг≥льна промислов≥сть Ћугансько њ област≥ ¤вл¤ Ї непосредственно виробничий комплекс, що складаЇтьс¤ з 200 п≥дприЇмств, в ¤кому сконцентрован≥ 58 шахт з видобутку вуг≥лл¤, о 'Їднаних в 8 державних вугледобувних холдингових компан≥й ≥ державне п≥дприЇмство "Ћуганськвуглебудреструктуризац≥¤", 22 фабрики збагачувальн≥. —умарна виробнича потужн≥сть складские шахты Ї близько 28 м≥льйон≥в настраивают вуг≥лл¤ на р≥к, фабриках збагачувальних - 50 миллионов тонов. Ќа п≥дприЇмствах вуг≥льно њ галуз≥ працю Ї близько 170 тисов. прац≥вник≥в, з ¤ких 130 тисов. Ц на вуглевидобувних п≥дприЇмствах.
« к судьбе 1998 вуг≥льн≥ п≥дприЇмства Ћуганщини поступово нарощують обс¤ги вуглевидобутку. ¬ минулому роц≥ вперше дл¤ останн≥ 7 рок≥в вуг≥льною галуззю видобуто палива на 25,5 миллионов тонн. 21 месторождение й 3 холдингов≥ компан ≥ њ Ћугансько њ област≥ достроково виконали р≥чн≥ завданн¤ к судьбе 2002.
Ќайб≥льш усп≥шно працюють холдингов≥ компан ≥ њ "–овенькиантрацит" (в 2002 роц≥ вперше подолали руб≥ж 8,3 миллионов тонн), "—вердловантрацит" (вперше дл¤ останн≥ 10 рок≥в видобули 5,1 миллионов тонн), " раснодонвуг≥лл¤" (видобуток склав б≥льше 5,5 миллионов тонн).
ѕол≥пшили Ќа робот в пор≥вн¤нн≥ з минулим судьба г≥рники ƒ’  "Ћисичанськвуг≥лл¤" (приростили 106 тисов. “онны), "ѕервомайськвуг≥лл¤" (+12,7 тисов. “онны к минулор≥чного р≥вн¤).
« —удьба 1996 - 2002 на територ ≥ њ област≥ л≥кв≥довано 40 вуг≥льних п≥дприЇмств ≥з загальною варт≥стю проект≥в 2479 миллионов грн. ќбс¤ги виконаних роб≥т на 01.01.03 складають 777,2 миллионов грн., або 31,4 в≥дсотка к проекту њ суми, ¤к≥ в основном використан≥ на ф≥зичну л≥кв≥дац≥ю п≥дприЇмств, что обовТ¤зков≥ платеж≥ (виплату заборгованост≥ ≥з зароб≥тно њ плата, что регресних позов≥в), незабезпечен≥ ф≥нансуванн¤м головним разр¤д соц≥альн≥ это комунальн≥ проекти.
ƒержавне ф≥нансуванн¤ вуг≥льно њ промисловост≥ не забезпечу Ї розвиток п≥дприЇмств, техн≥чне переозброЇнн¤ й в≥дновленн¤ месторождение к фонду. ¬уг≥льна галузь област≥ извлек пользу в минулому роц≥ бюджетних кошт≥в 483,3 миллиона грн., що склад Ї 29 % в≥д замовлених обс¤г≥в державними холдинговими компан≥¤ми (1650 миллионов грн)., ≥ на 51 миллионе грн. менш запланованих ћ≥нпаливенерго ”крањни.
ѕрот¤гом минулого к судьбе вуглевидобувними п≥дприЇмствами було отримано 79446 тисов. грн. ≥з запланованих 91060 тисов. грн. Ќа 2002 р≥к бюджетних кошт≥в на кап≥тальне буд≥вництво (-11614 тис. грн).. ¬≥дпов≥дно к програми "”крањнське вуг≥лл¤" на продовженн¤ буд≥вництва шахты-novobudov "—амсон≥вська-«ах≥дна" ≥ "Nikanor-есть новые" планувалос¤ вид≥ленн¤ кошт≥в в обс¤гах, в≥дпов≥дно, 55,4 ≥ 8,4 миллионов грн., дл¤ розпод≥лом ћ≥нпаливенерго ”крањни Ц 7,0 ≥ 5,0 миллионов грн. ‘актично отримано, в≥дпов≥дно, 5 959 ≥ 5 423 миллиона грн., що, чтобы поместить п≥д загрозу буд≥вництво другие пускових блок≥в цих шахты-novobudov ≥ введенн¤ в д≥ю нових потужностей.
Ѕюджетн≥ кошти в 2002 роц≥ на придбанн¤ г≥рничошахтного устаткуванн¤ дл¤ оснащенн¤ очисних вибоњв отриман≥ в розм≥р≥ 110,5 миллионов грн. ≥з запланованих 130,8 миллиона грн. (-20,3 миллиона грн).. ƒл¤ рахунок цих кошт≥в була это потрачен на закуп≥вл¤ й оснащен≥ г≥рничошахтним устаткуванн¤м 22 очисних вибоњв, 8 вибоњв оснащен≥ на 30-50 в≥дсотк≥в готовност≥. —разу з тим через недоф≥нансуванн¤ ц ≥ Ї њ статт≥ держп≥дтримки позади лагер¤ 01.01.03 на шахтах област≥ видобуток вуг≥лл¤ зд≥йснюЇтьс¤ 109 очисними вибо¤ми ≥з 125 запланованих. 66 очисних вибоњв п≥дготовлен≥ г≥рничими роботы. Ќа њхн Ї оснащенн¤ необх≥дно 648,2 миллионов грн.
«аборгован≥сть ≥з зароб≥тно њ плат¤т з нарахуванн¤ми шахтар¤м склад Ї 493,6 миллиона грн., ≥ на 2002 р≥к там зб≥льшилас¤ на 36,4 миллионах грн. ’олдингов≥ компан ≥ њ "–овенькиантрацит", "—вердловантрацит", " раснодонвуг≥лл¤" дл¤ рахунок власних кошт≥в в≥д господарсько њ д≥¤льност≥ погасили борги ≥з зароб≥тно њ, плат¤т минулих рок≥в.
«аборгован≥сть шахтар¤м ≥з регресних позов≥в на 01.01.02 складала 62,4 миллиона грн. ѕрот¤гом к судьбе там була зменшена на 22,9 миллионах грн., з ¤ких 15,8 миллионов грн. отримано бюджетних кошт≥в, ≥нш≥ Ц дл¤ рахунок власних кошт≥в п≥дприЇмств.
«ростанн¤ заборгованост≥ ≥з зароб≥тно њ плат¤т обумовлено незбалансован≥стю економ≥ки 23 шахты неплатоспроможних област ≥, низьким ф≥нансуванн¤м шахты дл¤ статтею "ƒержп≥дтримка на соб≥варт≥сть 1 слив вуг≥лл¤" (≥з за¤влених ƒ’  473,7 миллиона грн. отримано 240,9 миллиона грн)., незадов≥льними розрахунками генеруючих компан≥й дл¤ отриману вуг≥льну продукц≥ю.
ѕропозиц ≥ њ холдингових компан≥й з бюджетный ф≥нансуванн¤ на 2003 р≥к складають 2 миллиарда грн. ¬ час даний ц≥ пропозиц ≥ њ розгл¤даютьс¤ ћ≥нпаливенерго, ≥ холдинговим компан≥¤м поки не доведен≥ обс¤ги величественно њ п≥дтримки на 2003 р≥к.
Ќа 2003 р≥к вуглевидобувним п≥дприЇмствам област≥ ћ≥нпаливенерго ”крањни визначене завданн¤ з видобутку вуг≥лл¤ в 24,38 миллионах тонн обс¤з≥. Ќезважаючи на тех, що завданн¤ на 2003 р≥к нижче дос¤гнутих обс¤г≥в видобутку вуг≥лл¤ в 2002 роц ≥, запланован≥ обс¤ги Ї складною задачею через незадов≥льний месторождение лагер¤ к фонду (знос близько 70 %) ≥ пог≥ршенн¤ g_rnicho-geolog_chnih умы. —разу з тим шахтар≥ област≥ мають нам≥р не знижувати темп≥в вуглевидобутку й добути в 2003 роц≥ вуг≥лл¤ на 25,5 миллионов тонн.
ѕроблемн≥ питанн¤ вуг≥льно њ галуз≥ област ≥, ¤к≥ потребують вир≥шенн¤ на величественном р≥вн≥:
- ѕогашенн¤ заборгованост≥ ≥з зароб≥тно њ плат¤т шахтар¤м област≥.
- —тов≥дсотков≥ розрахунки, что поверненн¤ генеруючими компан≥¤ми борг≥в минулих рок≥в дл¤ отриману вуг≥льну продукц≥ю.
- ѕередайте соц≥ально њ сфери п≥дприЇмств вуг≥льно њ галуз≥ к комунально њ власност≥.
- ѕрийн¤тт¤ решите  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ќ структурну перебудову п≥дприЇмств вуг≥льно њ галуз ≥".

—анатор≥й-проф≥лактор≥й ЂЎахтарськ≥ «ор ≥ї ƒ’  У–овенькиантрацитФ

—анатор≥й-проф≥лактор≥й ЂЎахтарськ≥ «ор ≥ї працю Ї з к судьбе 1985. ™ структурним п≥дрозд≥лом ƒ’  У–овенькиантрацитФ ≥ займаЇтьс¤ sanatorno-kurortnim л≥куванн¤м прац≥вник≥в к проведению этого член≥в њх с≥мей. √≥рники обслуговуютьс¤ здесь стац≥онарно, что это - амбулаторный больной дл¤ безперервним граф≥ком з наданн¤м повноц≥нного что д ≥ Ї тичного харчуванн¤. —анатор≥й-проф≥лактор≥й розрахований на 150 м≥сць. ƒл¤ р≥к здесь оздоровлюютьс¤ понад двох тис¤ч чолов≥к. ћедичний персонал Ц 130 чол. ¬ 2002 роц≥ это закончено буд≥вництво друго њ черги л≥кувального к случаю sanator_ju-prof_laktor_ju это гр¤зел≥карн≥.