"”крањнська правда" вже написал снова и снова о тех, що в ”крањн≥ складаЇтьс¤ революц≥йна ситуац≥¤. ќднак чи не головною њњ особлив≥стю на даному етап ≥, з указывает зору автора, Ї те, що в крањн≥ поки що в≥дсутн¤ пров≥дна пол≥тична чи сусп≥льна вызывают з програмою назр≥лих зм≥н.

—ила, ¤к виражала справжн≥ ≥нтереси люд¤м чи принаймн≥ його пров≥дних, активних верств. —ила, ¤к мог вз¤ти на себе ≥н≥ц≥ативу й в≥дпов≥дальн≥сть дл¤ перезапуска не, ст≥льки непосредственно њ держави, ск≥льки ≥снуючо њ ¤вл¤етс¤ далеким њ в≥д люд¤м-люд¤м й демократ ≥ њ взагал≥ системи влади.

„и зможе виконати це завданн¤, цю ≥сторичну м≥с≥ю громад¤нське сусп≥льство, ¤к пробуджуЇтьс¤, набира Ї сили ≥ о що також написал чимало автор≥в ”ѕ?

«може, ¤кщо з≥претьс¤ на орган≥зовану загальнонац≥ональну сила, здатну к р≥шучих д≥й, к в≥дстоюванн¤ ≥нтерес≥в б≥льшост≥ люд¤м. “акою силою, ¤к св≥дчить ≥стор≥¤, може бути, наприклад, пров≥дна сусп≥льна верства (козацтво, сел¤ни, роб≥тники, буржуаз≥¤), озброЇна частина люд¤м (в≥йсько), пол≥тична орган≥зац≥¤ (парт≥¤, блок) чи, зрештою, загальнонародний (сусп≥льний) рух.

Ќа ком може сьогодн≥ спертис¤ молоде громад¤нське сусп≥льство незалежно њ ”крањни? ўоб в≥дпов≥сти на це запитанн¤, необх≥дно хоча тр≥шки проанал≥зувати ситуац≥ю в крањн ≥, оц≥нити основн≥ завданн¤ к моменту й потенц≥ал ≥снуючих susp_lno-pol_tichnih силы.

ќчевидно, передус≥м треба погодитис¤, що в ”крањн≥ лог≥чно не прибывавший до конца процес понад трьохсотл≥тн≥х nats_onalno-vizvolnih змагань дл¤ побудову незалежно њ ”крањнсько њ держави (на вс≥х њњ етн≥чних територ≥¤х) ≥ дл¤ перетворенн¤ населенн¤ крањни в Їдину пол≥тичну нац≥ю (люди).

Ќе повертаючись к загальнов≥домих ≥сторичних перипет≥й, спробуЇмо погл¤нути хоча на останн≥й в≥др≥зок к часу Ц що не зроблено чи що зроблено не так п≥сл¤ к Maidan.

ќсновною руш≥йною силою ”крањнсько њ революц ≥ њ (Maidan) в листопад≥ к судьбе 2004 виступив люди ¤к, это - молодой нац≥¤ ≥ ¤к громад¤нське сусп≥льство, ¤к≥ вперше, показали себе в таком масштаб≥ что з такою великою активн≥стю.

÷е була революц≥¤ не прихильник≥в ёщенка чи януковича (м≥ж непосредственно зловони¤ взагал≥ не боролс¤, и здеб≥льшого, принаймн≥ в  иЇв ≥, относилс¤ по-братски), и саме люд¤м, ¤кий прагнув в≥дсто¤ти сво Ї право на в≥льне волеви¤вленн¤, розбудову - демократический њ держави, пок≥нчити з "епохою кучк≥зму".

ўо стосуЇтьс¤ спроби дати ц≥й революц ≥ њ назву "помаранчева" це это ¤вл¤етс¤ простым було даниною зовн≥шн≥й ознац ≥, кольору символ≥ки к блоку, "Ќашему ”крањна", вместо сут≥, это - тихий бурхливих под≥й. « науково њ указывает зору, визначенн¤ "помаранчева революц≥¤" не ма Ї жодних п≥дстав Ц н≥ дл¤ њњ ц≥л¤ми, н≥ дл¤ сил руш≥йними, н≥ дл¤ переб≥гом под≥й.

ќтже, дл¤ своЇю суттю Maidan був сучасним етапом ”крањнсько њ это, nats_onalno-есть демократический њ революц ≥ њ Ц наймасов≥шим мирним повстанн¤м люд¤м проти, это - старый њ влади ≥ водночас найб≥льшою оксамитовою, ненасильницькою революц ≥ Ї ю в нов≥тн≥й ≥стор ≥ њ XXI стол≥тт¤.

—ьогодн≥ це вже очевидний факт. » те, що Maidan перем≥г без гвинт≥вок ≥ кулемет≥в, без насилл¤ ≥ кровопролитт¤, св≥дчить о народний ≥ демократичний характер ц ≥ Ї њ революц ≥ њ.

  этому можна зробити й ≥нший висновок: сучасна народна демократ≥¤, на в≥дм≥ну в≥д минулих епох, здатна перемогти мирними методы. ≤ ”крањна Ц наймасштабн≥ший досв≥д перемоги тако њ ненасильницько њ революц ≥ њ.

¬одночас очевидним Ї також факт, що п≥сл¤ к судьбе 2004 пров≥дн≥ представники в≥тчизн¤но њ пол≥тично њ ел≥ти, в том числ≥ й учасники ¤вл¤етс¤ тихим под≥й, в≥дступилис¤ в≥д основних завдань, принцип≥в ≥ ц≥нностей к Maidan.

”крањна не становилс¤ н≥ народною, н≥ демократичною, н≥ республ≥кою взагал≥.   этому що республ≥канський устр≥й передбача Ї ¤к м≥н≥мум виборн≥сть усы ≥ Ї њ влади знизу й до вершины.

¬ ”крањн≥ кер≥вництво держадм≥н≥страц≥й призначаЇтьс¤ зверху й к основанию. —истема “обто влади загалом не зм≥нилас¤, дещо т≥льки перефарбувавшись ≥з ol_garh_chno-kuchm_vskogo на ol_garh_chno-kum_vsky гармони¤.

“обто демократичн≥ реформи Ц реальний розпод≥л влади м≥ж р≥зними г≥лками, введенн¤ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ дл¤ Ївропейськими вз≥рц¤ми, контроль громад¤нського сусп≥льства дл¤ владою Ц н≥чого такой не в≥дбулос¤.

ѕонад те, влада ще б≥льше в≥ддалилас¤ в≥д люд¤м, бо там были "пропорц≥йною", але пропорц≥йною к ol_garh_chno-клану кап≥талу что створених это чи обслуговуючих його vozhdistsko-total_tarnih парт≥й.

“обто п≥сл¤ бурхливих под≥й к Maidan розпочавс¤ в≥дступ в≥д народних ≥ демократичних принцип≥в, что ≥деал≥в ”крањнсько њ революц ≥ њ в ус≥х напр¤мах. ≤ передус≥м це робила это нов, таким образом звана помаранчева влада.

  этому прежде справд≥ народними й демократичними вызывает ”крањни знову почта Ї головне завданн¤ Ч в≥дновити демократичну система народовладд¤, причому ¤к в виконавч≥й, таким образом ≥ в законодавч≥й что ≥нших г≥лках, ¤к в центре ≥, таким образом ≥ на м≥сц¤х.

’то це може зробити? як чи ¤к≥ демократичн≥ сили? ¬ ”крањн≥ були чи й дос≥ Ї зародки (почасти вже й уламки) р≥зних народних ≥ демократичних (nats_onalno-demokratichnih, l_beral-demokratichnih, sots_al-demokratichnih, hristijansko-demokratichnih, konstituts_jno-demokratichnih, это национально-demokratichnih), парт≥й.

ќднак жодна з их, на жаль, не становилс¤ пров≥дником ≥нтерес≥в б≥льшост≥ люд¤м, и в≥дтак ≥ пров≥дною силою сусп≥льства.

„и зможе стати такою силою громад¤нське сусп≥льство? «може, ¤кщо зорган≥зуЇтьс¤, тобто ¤кщо його найактивн≥ша частина перетворитьс¤ в певний народний чи демократичний это (¤вл¤етс¤ национальным-demokratichny), рух. » вже цей рух виробить ≥ запропону Ї назр≥лу програму революц≥йно њ модерн≥зац ≥ њ (перезавантаженн¤) держави (влади) в ≥нтересах усього люд¤м.

—усп≥льним ≥деалом оновлено њ системи влади, всього величественный буд≥вництва ≥ може бути синтез кращого досв≥ду, зразк≥в украњнсько њ это ¤вл¤етс¤ национальным њ демократ ≥ њ что сучасного досв≥ду розвинених крањн.

“ ≥ Ї њ демократ ≥ њ, это, народовладд¤, паростки ¤кого проростали, починаючи з  ињвсько њ –ус ≥, «апор≥зько њ —≥ч ≥, getmansko-kozatskih республ≥к, ”крањнсько њ Ёто ¤вл¤етс¤ национальным њ –еспубл≥ки, Ёто - довольный народних депутат≥в (сел¤нських, роб≥тничих, солдатських) в пер≥од поза б≥льшовицьким контроль ≥ зак≥нчуючи сучасними надбанн¤ми розвинених демократичних крањн к границе ’’-’’I стол≥ть.

…детьс¤, зокрема, о роли национальный в≥че, козацьких это радо, о виборн≥сть ус≥х орган≥в влади, п≥дконтрольн≥сть ≥ зв≥тн≥сть ус≥х посадових ос≥б перед громадою, мун≥ципальний устр≥й м≥сцево њ влади скудно.

¬ пошуках ≥деолог ≥ њ
Ѕезумовно, в≥дразу виникне запитанн¤: и що таке сучасна народна демократ≥¤, ¤к≥ њњ основн≥ риси, в чому сущность њњ концепц ≥ њ (≥деолог ≥ њ)? Ќа сьогодн≥ тако њ ≥деолог ≥ њ ¤к Їдиного й ц≥л≥сного ман≥фесту это немой Ї.

  этому, на думку автор, завданн¤ пол¤га Ї в этом, щоб синтезувати украњнську ≥деолог≥ю Ц в≥д ≥дейних ≥сторичних надбань к национально-демократическому руху сучасного. “им б≥льше, инфекции що маЇмо досв≥д ”крањнсько њ революц ≥ њ на рубеж≥ 2004-2005 рок≥в.

ќчевидно, що базовими дл¤ тако њ ≥деолог ≥ њ мають бути три ≥де њ Ц самост≥йно њ ”крањнсько њ держави, њњ, демократичный, ¤ договорюсь что в≥дстоюванн¤ ≥нтерес≥в усього украњнського люд¤м.

÷е да Ї змогу сформулювати к≥нцеву ¤ охватываю украњнсько њ, это - национальный њ демократ ≥ њ (≥накше кажучи, њњ susp_lno-pol_tichny ≥деал) ¤к побудову самост≥йно њ ”крањнсько њ, это - демократический њ держави й розвиненого громад¤нського сусп≥льства в ≥нтересах усього украњнського люд¤м, його добробуту й процв≥танн¤.

як побудувати так≥ власть й сусп≥льство, ¤к забезпечити реал≥зац≥ю ≥нтерес≥в люд¤м Ц на ц≥ питанн¤ ма Ї дати в≥дпов≥дь теор≥¤ (концепц≥¤) это ¤вл¤етс¤ национальным њ демократ ≥ њ.

Ќайважлив≥шими питанн¤ми здесь Ї розпод≥л влади, права й свободи громад¤н, функц≥онуванн¤ демократичних пол≥тичних парт≥й, громадських орган≥зац≥й ≥ громад¤нського сусп≥льства загалом, п≥двалини (устанавливают) економ≥чно њ что соц≥ально њ пол≥тики держави, рег≥ональне это м≥сцеве самовр¤дуванн¤ скудно.

Ќа ц≥ питанн¤ сучасн≥ науков≥ теор ≥ њ дають досить вичерпн≥ в≥дпов≥д≥. ќтже, питанн¤ пол¤га Ї в этом, щоб зробити њхню рев≥з≥ю, в≥д≥брати весь найкраще, что синтезувати на украњнському ірунт ≥, дл¤ тутешн≥х возражает против ≥ потреб.

¬ своЇму ≥деолог≥чному ман≥фест≥ народн≥ демократи мають також визначитис¤ щодо своњх союзник≥в ≥ попутник≥в на демократическом лагере. ÷е Ц nats_onal-demokrati, sots_al-demokrati, христи¤нськ ≥, л≥беральн ≥, конституц≥йн≥ демократи, скудно.

¬≥дм≥нними ¬ них Ї лише окрем≥ ц≥нн≥сн≥ ор ≥ Ї нтац ≥ њ, захист передус≥м ≥нтерес≥в конкретних соц≥альних груп, и сп≥льного значно б≥льше Ц Їдина незалежна власть UkraІnska, сп≥льн≥ демократичен платформа й ц≥нност ≥, добробут люд¤м скудно. ¬есь це Ц засаднич≥ принципи подальшо њ розбудови держави й сусп≥льства.

÷≥л≥сним завершенн¤м ≥деолог ≥ њ украњнських народних демократ≥в ма Ї бути виклад њхнього баченн¤ м≥сц¤ й рол≥ нашо њ крањни в Ївропейськ≥й с≥м Тњ народ≥в это св≥товому сп≥втовариств≥.

ќтправьте Ч национально-демократическому руху?
„и не головна пол≥тична помилка л≥дера к блоку, "Ќашему ”крањна", что коал≥ц ≥ њ "¬ызывают к люд¤м" ¬≥ктора ёщенка в≥дразу п≥сл¤ к Maidan пол¤гала в этом, що в≥н в≥дмежувавс¤, в≥дмовивс¤, в≥дступив в≥д что широкий на национально-демократическом руху сут≥, ¤кий тод≥ виник задл¤ п≥дтримки його пол≥тсили й висловлених это ц≥лей.

¬≥н Ќе зрозум≥в, що громад¤нське сусп≥льство это не ¤вл¤етс¤ простым прокинулос¤, и вже готове к д≥й, к виконанн¤ своњх функц≥й. Ќатом≥сть пов≥в ус≥х назад, к окремих пол≥тичних квартиры, к роздроблених парт≥й, перетворивши нав≥ть блок ’ќ–ќЎќ в парт≥ю Ќародний —оюз, "Ќаш ”крањна".

«осередившись на власних ≥нтересах ≥ ц≥л¤х, зловоние (школьные столы ≥ њ й школьные столы ≥ Ї чки) швидко перегризлис¤ б≥л¤ владного корита. ≤нтереси люд¤м стал н≥кому захищати.

«вичайно, ”крањнськ≥й держав≥ (ун≥тарн≥й) потр≥бна потужна центристська сила, ¤к лагерь стрижнем усы ≥ Ї њ пол≥тично њ нац ≥ њ (люди), опорою вс ≥ Ї њ пол≥тично њ системи, запорукою демократичних перетворень.

Ўл¤х к цього в≥дкрива Ї справжн Ї пробудженн¤ украњнсько њ пол≥тично њ нац ≥ њ, о що й засв≥дчила listopadovo-grudneva революц≥¤ к судьбе 2004. Ёто оск≥льки њњ ц≥л≥ не дос¤гнут ≥, назр≥ва Ї њњ другий етап Ц ћайдан-2. “≥льки вже не однокольоровий, и справд≥ народний, zhovto-blakitny. ÷е буде Maidan громад¤нського сусп≥льства.

—аме в≥н в умовах значних рег≥ональних susp_lno-pol_tichnih, культурный-mentalnih й ≥нших в≥дм≥нностей, и також через низку суб ТЇктивних причины, повТ¤заних передус≥м з амб≥ц≥¤ми л≥дер≥в найб≥льших парт≥й, розпочне оТ Їднавчий процес не задл¤ створенн¤ ¤коњсь надпотужно њ мегашкольные столы ≥ њ, и широкий национально-демократический руху, здатного стати пров≥дною силою вс ≥ Ї њ держави й сусп≥льства, виконати о ТЇднавчу м≥с≥ю к —пуску й к «апросу скудно.

÷е не буде –ух-4 (три вже були). ÷е буде Ёто ¤вл¤етс¤ национальным-demokratichny рух громад¤н ”крањни. ќ самоорган≥зац≥ю громад¤нського сусп≥льства й необх≥дн≥сть про¤ву революц≥йно њ ≥н≥ц≥ативи "”крањнська правда" вже неодноразово написала им.

—права дл¤ тим, щоб надати цьому национальный демократический рухов≥ й орган≥зац≥йних формы, висловити його ≥деолог≥ю, ц≥л ≥, завданн¤, чтобы сообщить њх основних верств люд¤м й розпочати вт≥лювати в житт¤.

¬т≥м, на думку автор, ≥з започаткуванн¤м (конституц≥юванн¤м) такой национально-демократический руху ¬сеукрањнського не обовТ¤зково чекати на неплатеж, это - система њ кризи что национальный вибуху.

÷ей рух зм≥г би досить швидко з≥н≥ц≥ювати достроков≥ вибори президент ≥ к этому ¤вл¤етс¤ довольным ус≥х р≥вн≥в з висуненн¤м кандидат≥в в≥д люд¤м, перемогти на них, и в≥дтак стати пров≥дною susp_lno-pol_tichnoju силою, здатною виконати головн≥ творч≥ завданн¤ з≥ зд≥йсненн¤ радикальних перетворень в сферах вс≥х сусп≥льства, причому без барикад ≥ революц≥йних потр¤с≥нь.

ќтже, лед¤на¤ корка час Ї ≥ створюютьс¤ о ТЇктивн≥ передумови дл¤ реал≥зац ≥ њ ≥дей ≥ принцип≥в украњнсько њ это ¤вл¤етс¤ национальным њ демократ ≥ њ, ¤к в розбудов≥ незалежно њ держави, таким образом ≥ громад¤нського сусп≥льства.

* * *

Ќа завершенн¤ ще врем¤ наголосимо, що в сучасних умовах, если пол≥тична демократ≥¤ ма Ї перерости в соц≥альну демократ≥ю, пров≥дником сусп≥льства, ¤кий забезпечить подальший розвиток ≥ прогрес, може бути т≥льки сила (в ™вроп ≥, наприклад, нин≥ дом≥нують народн≥ школьные столы ≥ њ) ¤вл¤етс¤ широким народна. —аме к этому в оновлено њ это ¤вл¤етс¤ национальным њ демократ ≥ њ Ї вс≥ шанси стати т ≥ Ї ю gromadjansko-susp_lnoju силою, дл¤ ¤кою велике майбутн Ї.

ћикола –убанець, кандидат науки ф≥лософських, дл¤ ”ѕ