ѕ≥сл¤   судьбе 2004 "свобода слова" стала одним ≥з маркер≥в щодо к переходу ”крањни к консол≥довано њ демократ ≥ њ, на ¤кий вказували й пол≥тики, й експерти набута. „ас ƒе¤кий побутувала думка, що мед≥а стали справд≥ незалежними.

ƒодавав оптим≥зму поступовий прих≥д зах≥дних мед≥а≥нвестор≥в, ¤к≥ мог послабити вплив держави, что украњнських мед≥а ол≥гарх≥в, (¤к≥ завжди мали ¤скраво виражен≥ пол≥тичн≥ ≥нтереси) в в≥тчизн¤ному мед≥апростор≥, что спри¤ти впровадженню цив≥л≥зованих управл¤ет гри на мед≥аринку.

Prothat, це - найб≥льше дос¤гненн¤, власть ≥, ≥ профес≥йне середовище, ≥ громадський сектор не спромоглис¤ г≥дно п≥дкр≥пити. « ухо кризи зах≥дний ≥нвестор начинавший поступово йти з украњнського ринку. » президентська виборча кампан≥¤, що наближаЇтьс¤, може зруйнувати ще крихкий основные слова свободи, що, начинавший зводитис¤ п≥сл¤ 2004.

Ѕоротьба дл¤ мед≥аактиви это регулююч≥ органи

ћас-мед≥а сьогодн≥ Ї основним канал зд≥йсненн¤ пол≥тично њ комун≥кац ≥ њ, адже ≥нтерпретац≥¤ под ≥ њ в «ћ≤, это - частый ма Ї б≥льше значенн¤, н≥ж непосредственно под≥¤, що, это - широкий використовуЇтьс¤ в экспертах пол≥ттехнолог≥чних.

–еальн≥ сусп≥льн≥ настро њ часто плотно моделюютьс¤ позади правил, ¤к≥ д≥ють в простор≥ в≥ртуальному, через це змаганн¤ дл¤ отриманн¤ к контролю над ≥нформац≥йним скорее денним буде одн ≥ Ї ю ≥з складових виборчо њ кампан ≥ њ.

ѕрежде в ”крањн≥ складаЇтьс¤ не зовс≥м это стандартно дл¤ демократичних крањн ситуац≥¤: в≥тчизн¤на пол≥тична конфронтац≥¤ в≥дбуваЇтьс¤ не лише на л≥н ≥ њ "vlada-opozits_ja", там чтобы передать й м≥ж центры влади - президент, что прем ТЇром, ¤к≥ в ≥деал≥ мали сразу займатис¤ державотворенн¤м.

—итуац≥¤ загострюЇтьс¤ ¤краз к этому, що ≥ ¬≥ктор& Yushchenko, ≥ ёл≥¤ “имошенко братимуть судьба в стади¤х президентських.

ѕол≥тики вважають, що отримавши контроль над основними мед≥аактивами, что тела, ¤к≥ зд≥йснюють регулюванн¤ в мед≥асфер ≥, зловоние зможуть диктувати ≥нформац≥йний "тон".

јле ц¤ теза Ї это далек не самоочевидною, адже не завжди контроль над «ћ≤, это - автоматический означа Ї контроль над открытой площадью ≥нформац≥йним.  онтроль мед≥а к открытой площади, в ¤ щекочу чергу - телев≥з≥йного, свого к часу, возвращавшему проти Ћеон≥да  учми, розвинулис¤ что стали б≥льш д ≥ Ї вими альтернативн≥ канали комун≥кац ≥ њ.

Ёто боротьба дл¤ контрол¤ над мед≥а сьогодн≥ розгорнута дл¤ р≥зними напр¤мами. ѕригадаЇмо хоча низку останн≥х конфл≥кт≥в.

Ќайгучн≥ший ≥з их Ї, безумовно, конфл≥кт довкола на телевизионный канал "≤нтер", ¤кий Ї фактичним продовженн¤м перед≥лу телеринку, розпочатого п≥сл¤ помаранчево њ революц ≥ њ. —вого к часу власник≥в зм≥нив не лише "≤нтер", але й "1+1". —таб≥льними залишаютьс¤ лише мед≥а≥мпер ≥ њ& Ahmetov это ѕ≥нчука.

«ростаючий вплив ≥нтернету також не залишивс¤ поза увагою пол≥тик≥в, ¤к≥ начали пер≥одично виступати з ≥н≥ц≥ативами регулюванн¤ к _nternet-открытой-площади. »нфекции в≥дбуваЇтьс¤ это - активный боротьба дл¤ тех, хто контролюватиме область. UA, ≥сну Ї это ¤вл¤етс¤ низким застережень ≥ загроз в≥дносно что, що функц ≥ њ адм≥н≥струванн¤ цього к области можуть бути фактично монопол≥зован≥ державою.

ѕопереду - бо њ дл¤ Ќацраду з питань телебаченн¤ это рад≥омовленн¤. —игнал был в≥дставка голови ¬≥тал≥¤ Ўевченка что його першого защитник ≤гор¤  уруса. ѕоки що управл≥нн¤ цим тело зд≥йсню Ї новопризначений перший защитник Andr_j ћ≥рошниченко. јле кр≥сло голови Ц вакантне.

Reg_onalka ’анна Herman уже объ¤вил, що зробить весь можливе, щоб цю посаду об≥йн¤ла њњ колега на фракц ≥ њ Olena Bondarenko. јле дл¤ цього ¬ерховна Ёто ¤вл¤етс¤ довольным ма Ї, чтобы потратить ротац≥ю член≥в Ќацради - не менш драт≥вливе в передвиборчих умовах питанн¤.

Ќепом≥ченим залишилос¤ оновленн¤ к складу колег ≥ њ ƒержтелерад≥о, к ¤ко њ ув≥йшли ’анна Herman (ѕарт≥¤ рег≥он≥в), Volodimir Javor_vsky (Ѕё“), голова ком≥тету з Ќац≥онально њ прем ≥ њ ”крањни ≥мен≥ “араса Ўевченка ћикола ∆улинський ("Ќаш ”крањна") ≥ возглавл¤ют Ќац≥онально њ сп≥лки журнал≥ст≥в ”крањни ≤гор Ћубченко (позапарт≥йний). ƒержтелерад≥о Ц це можлив≥сть впливати на державн≥ рег≥ональн≥ телерад≥окомпан ≥ њ.

¬икликала застереженн¤ в мед≥асередовищ≥ й активн≥сть Ќац≥онально њ ком≥с ≥ њ з питань морал ≥, очолювано њ ¬асилем  остицьким, ¤к в≥дзначилас¤ скандальним закритт¤м файлообм≥нника infostore.org, что забороною заказывает Olesya Uljanenka "∆≥нка його мр ≥ њ".

¬ обох випадках казалс¤ звинуваченн¤ в поширенн≥ порнографический автор ≥ њ. Prothat, не заперечуючи необх≥дн≥сть боротьби з порнографический автор ≥ Ї ю, ≥снують ризики, що  ом≥с≥¤ може стати й ≥нструментом пол≥тичних мес≥дж≥в это контекст≥в.

¬арто зазначити, що "влада в влад ≥" - це стосуЇтьс¤ р≥вною м≥рою ¤к ёщенка так ≥ “имошенко - не змогли знайти безконфл≥ктну формула взаЇмод ≥ њ з мед≥а, або вибудувати достатньо прозор≥ стосунки, ¤к≥ мог, убезпечити ус≥ сторони в≥д спекул¤ц≥й на теме "access/nedostupu" к ¤вл¤етс¤ тихим чи ≥нших мед≥й, на теме джинси это ман≥пул¤ц≥й скудно.

Ќе телебаченн¤м Їдиним

ƒовгий час - ≥ в пер≥од акц ≥ њ "”крањна без  учми!", ≥ згодом, уже к помаранчево њ революц ≥ њ, альтернативним (опозиц≥йним) канал пол≥тично њ комун≥кац ≥ њ ≥ основним руйн≥вником м≥ф≥в, поширюваних тод≥шньою державною машиною, був ≥нтернет.

ѕ≥сл¤   судьбе 2004 в≥дпала необх≥дн≥сть в таком його використанн≥. Prothat сьогодн≥ й ≥нтернет, ≥ преса служитимуть допом≥жним ≥нструментар ≥ Ї м. в передвиборч≥й боротьб≥.

»нфекции весь ще головним ≥нформац≥йним фронт дл¤ умов украњнсько њ "teledemocrat ≥ њ" Ї телебаченн¤. Prothat, ≥сну Ї затребуван≥сть й ≥нших канал≥в пол≥тично њ комун≥кац ≥ њ.

“ак, позади результатов опитуванн¤ ≤нституту соц≥ально њ, что пол≥тично њ психолог ≥ њ јѕЌ” в listopad_-grudn_ 2007, ¤кий пров≥в досл≥дженн¤ на теме "ћед≥акультура населенн¤ ”крањни", третина дорослих (32,4 %), пТ¤та частина студент≥в (21,7 %) ≥ шоста частина учн≥в (16,2 %) шукають п≥сл¤ перегл¤ду передает по телевидению ширш≥ тлумаченн¤ под≥й это ¤вищ в газетах.

«розум≥ло, що ≥сну Ї р≥зниц¤ м≥ж поширенн¤м ≥нформац ≥ њ в  иЇв ≥, большой м≥стах это м≥ж рег≥онами. ѕреса залишатиметьс¤ затребуваною в маленьком м≥стечках й особливо деревни, адже здесь частка користувач≥в ≥нтернету, дл¤ даними досл≥дженн¤, проведеного в жестокой судьбе 2009 компан ≥ Ї ю Gemius ”краина, становить лише 6%-ый в≥д усы ≥ Ї њ аудитор ≥ њ украњнського ≥нтернету.

“акой разр¤д рег≥ональн≥ виданн¤ (на в≥дм≥ну в≥д загальнонац≥ональних, ¤к≥ знаход¤тьс¤ п≥д тиском б≥льшо њ уваги громадськост ≥) матимуть можлив≥сть дещо поправити сво Ї ф≥нансове становище в пер≥од кризи, и отже, таке ¤вище ¤к "джинса" н≥куди не зникне.

”крањнська _nternet-auditor_ja Ц також електорат, ≥ чималий. ¬ жестокой судьбе 2009, дл¤ даними Gemius ”краина, там становила 7,09 м≥льйон≥в користувач≥в. ¬ пор≥вн¤нн≥ з судьба 2004 можливост≥ ≥нтернету серйозно зросли.

якщо дек≥лька рок≥в к тому пол≥тики обмежувалис¤ лише створенн¤м власних сайт≥в, сьогодн≥ д≥апазон значно ширший Ц блоги, соц≥альн≥ мереж ≥, форуми, коментар≥ Е ≤ в цьому напр¤м≥ ведетьс¤ робот в командах ус≥х ключових гравц≥в майбутньо њ президентсько њ кампан ≥ њ.

¬ жестоком в ўебете мереж≥ блог зТ¤вивс¤ ¬≥ктора ёщенка. …ого pres-sekretar ≤рина ¬анникова зазначила, що мета створенн¤ цього к блогу Ц "забезпечити комун≥кац≥ю президент ≥з громадськ≥стю дл¤ допомогою зручних сучасних соц≥альних формирует сп≥лкуванн¤".

“ам також пооб≥ц¤ла, що будуть ще де¤к≥ зм≥ни в сп≥лкуванн≥ президент ≥з сусп≥льством. ќднако, оч≥кувано њ комун≥кац ≥ њ поки не вийшло, оск≥льки блог наповнюЇтьс¤ оф≥ц≥йною ≥нформац ≥ Ї ю, ¤к Ї на президентському участок ≥, это й згадана мережа не така вже й ¤вл¤етс¤ попул¤рным серед украњнц≥в.

ћа Ї св≥й блог в т≥й мереж≥ й јрсен≥й яценюк. ¬ ёл ≥ њ “имошенко, что ¬≥ктора януковича такой блог≥в поки нем, что це справа к часу.

–озум≥ють пол≥тики ≥ перспективн≥сть соц≥альних мереж. «ловоние Ї пор≥вн¤но новим область поширенн¤ пол≥тично њ комун≥кац ≥ њ. ”крањнська аудитор≥¤ соц≥альних мереж, дл¤ даними досл≥дженн¤ јгентства пр¤мих комун≥кац≥й —оциальные ƒиалоговые —ћ» (лагерь на 2009 кв≥тень), склад Ї 6,25 м≥льйон≥в, ≥з их 5,36 м≥льйон≥в Ц повнол≥тн≥.

ћы щекочем створив пол≥тичну соц≥альну мережу јрсен≥й яценюк. Ёто “ам начато наприк≥нц≥ березн¤ цього к судьбе ≥ не ма Ї ще, это - большой њ к≥лькост≥ користувач≥в. јле, швидше дл¤ всего, основн≥ учасники президентських вибор≥в активн≥ше використовуватимуть уже ≥снуюч≥ попул¤рн≥ соц≥альн≥ мереж ≥, так≥ ¤к "¬контакт ≥", "ќднокласники", которые —оедин¤ютс¤ (дл¤ —оциальных ƒиалоговых —ћ» даними, щоденно њх в≥дв≥дують 3,37 м≥льйон≥в украњнц≥в), просуваючи власн≥ ≥де њ через своњх агент≥в ≥нформац≥йного впливу.

«рештою сфера блога в течение долгого времени уже використовуЇтьс¤ позади такого принципа: дл¤ торца можна згадати т≥льки в≥дкрит≥ блог Tsibulka's (командуют ёщенка), что блог Oleg Medved¾va's (командуют “имошенко).

™ й ≥нша партийный медал≥. Ќ≥, дл¤ кого не тайна, що это - частый форуми что коментар≥ на участках в≥домих використовуютьс¤ дл¤ поширенн¤ дез≥нформац ≥ њ, пл≥ток, некоректно њ боротьби з опонентами скудно.

¬ ≥нтервТю _nternet-vidannju "ѕ≤  ”крањни" ’анна Herman визнала, що в сотрудниках Ї в≥дпов≥дн≥ групи, ¤к≥ займаютьс¤ саме просуванн¤м ц ≥ Ї њ ман≥пул¤тивно њ технолог ≥ њ.

Ќа запитанн¤, чи Ї така група за Ўкольными столами штаб≥ ≥ њ рег≥он≥в, там в≥дпов≥ла: "Ќе бачила. јле, ¤ думаю, так≥ групи Ї в сотрудниках багатьох". «вичайно, це не означа Ї, що потр≥бно обмежити коментуванн¤, але ситуац≥ю можуть дещо виправити жорстк≥ вимоги к коментатор≥в.

"якщо не можна зм≥нити мед≥а, треба зм≥нити аудитор≥ю"

„и може сусп≥льство захиститис¤ в≥д ман≥пул¤тивного впливу мед≥а в виборчий, ≥ не т≥льки, пер≥од? ћоже.

"ћед≥а Ц це небезпечна р≥ч, prothat вберегтис¤ в≥д не њ можна не л≥кв≥дуючи це чи в≥двертаючись, и розмовл¤ючи о це, впроваджуючи мед≥йну осв≥ту", Ц зазначив польський психолог, автор к≥лькох заказывает о роли «ћ≤ в сусп≥льств≥ ¬Їслав √одж≥ц.

«нанн¤ о мед≥а, чтобы разрешить громад¤нам это - критический оц≥нювати ≥нформац≥ю, к ¤ку њм навТ¤зують, и отже, б≥льш самост≥йно формувати власне розум≥нн¤ это тихий процес≥в, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в св≥т≥ что в крањн ≥, в этом числ≥ й пол≥тичних.

—ьогодн≥ ¬ ”крањн≥ дехто хибно розум ≥ Ї п≥д мед≥йною осв≥тою лише журнал≥стську осв≥ту. јле йдетьс¤ о набагато ширше пон¤тт¤ Ц о осв≥ту аудитор ≥ њ, ¤к Ї споживачем мед≥а.

јктивний розвиток нових технолог≥й, что загалом ≥нформац≥йно њ сфери, њхн≥й вплив на сусп≥льн≥, что державн≥ ≥нститути, на пол≥тичн≥ процеси в крањн≥, что св≥т≥, чтобы перевести проблему мед≥аосв≥ти в площину пол≥тичну. ≤ це хороший розум≥ють в Ївропейських крањнах.

¬ 90-t_ судьбах минулого стол≥тт¤ это низкий крањн ™— впровадила державн≥ стандарти мед≥аосв≥ти. » ѕарламентська јсамбле¤ –ади ™вропи нав≥ть виробила –екомендац ≥ њ на мед≥аосв≥т ≥, де така осв≥та розгл¤даЇтьс¤ "¤к навчанн¤, спр¤моване на розвиток мед≥акомпетентност ≥, важный, что вдумливого ставленн¤ к мед≥а з метою вихованн¤ гармон≥йно розвинених громад¤н, здатних формувати власну думку на основ≥ это - доступный њ њм ≥нформац ≥ њ.

¬ ѕј–ј’ ™ переконан ≥, що "мед≥аосв≥та дозвол¤ Ї люд¤м реал≥зовувати њх право на свободу вираженн¤, что право на отриманн¤ ≥нформац ≥ њ".

ќсь на що треба звертати увагу –ЌЅќ”, розробл¤ючи доктрина ≥нформац≥йно њ безпеки держави. јдже п≥дготовлена аудитор≥¤ з високим р≥внем мед≥акультури здатна самост≥йно опиратис¤ негативним зовн≥шн≥м ≥ внутр≥шн≥м ≥нформац≥йним впливам, о ¤к≥ так багато останн≥м час говор¤ть державн≥ чиновники, в≥дпов≥дальн≥ дл¤ ≥нформац≥йну пол≥тику.

≤ ¤кщо нав≥ть в –осах ≥ њ оф≥ц≥йно зареЇстровано вуз≥вську спец≥ал≥зац≥ю "ћед≥аосв≥та", что розпочато п≥дготовку мед≥апедагог≥в дл¤ роботи в школах, в ”крањн≥ поки о це не йдетьс¤.

¬т≥м, маЇмо ≤нститут ≈колог ≥ њ масово њ ≥нформац ≥ њ, створений р≥шенн¤м вчено њ ради Ћьв≥вського нац≥онального ун≥верситету ≤вана ‘ранк в 1999 червн≥, ¤кий очолю Ї професор Ѕорис Potjatinik.

¬ 2002 на баз≥ ≤нституту й к≥лькох шк≥л Ћьвов започаткований п≥лотний експериментальний проект з мед≥аосв≥ти. Ќеобх≥дн≥сть впровадженн¤ мед≥аосв≥ти в ”крањн≥ в ун≥верситет≥ обірунтовуютьс¤ невдалими спробами побудувати украњнську журнал≥стику дл¤ моделлю громад¤нсько њ в≥дпов≥дальност≥.

» к этому, "¤кщо не вдаЇтьс¤ переробити пресу, треба зм≥нити њњ аудитор≥ю, Ц пише ѕот¤тиник в одн≥й ≥з своњх публ≥кац≥й. Ц —аме такий п≥дх≥д ≥ застосову Ї мед≥аосв≥та з њњ намаганн¤м прищепити" психолог≥чний ≥мун≥тет "к патогенному впливу мед≥а, ¤кий повТ¤зують з надм≥ром реклами, пропагандою ≥ фальсиф≥кац ≥ Ї ю, екранним насильством ≥ порнографический автор ≥ Ї ю".

  реч ≥, ≥де¤ запровадити в школ≥ зан¤тт¤ з мед≥аосв≥ти ма Ї серйозну п≥дтримку в сусп≥льств≥. ќ це св≥дчать результати уже згаданого вище опитуванн¤, проведеного ≤нститутом соц≥ально њ, что пол≥тично њ психолог ≥ њ.

62,7 % дорослих респондент≥в, студент≥в на 45,6 % тот из 38,4 % учн≥в ставл¤тьс¤ к ц ≥ Ї њ ≥де њ положительны. “од≥ ¤к отрицательно Ц лише дорослих на 4,8 %, студент≥в на 15,8 % тот из 17%-ых учн≥в. я не думаю, що ц≥ дан≥ серйозно зм≥нилис¤ дл¤ р≥к ≥ дек≥лька м≥с¤ц≥в.

јле чи потр≥бна об≥знана аудитор≥¤, на - pershe, пол≥тикам; на друге, мед≥а? ѕитанн¤ риторичне. јдже така аудитор≥¤ Ц дуже вимоглива, там здатна вимагати запровадженн¤ нових, вищих, стандарт≥в пол≥тично њ комун≥кац ≥ њ, перетворюючись з пасивного споживача на активном учасника.

Ѕезперечно, сектор громадський в ”крањн≥ мав би активн≥ше долучитис¤ к роботи в цьому напр¤мку, переключив, хоча частково, увагу з вихованн¤ журнал≥ст≥в на вихованн¤ аудитор ≥ њ.

јдже останн≥ под ≥ њ в мед≥апростор ≥, о ¤к≥ згадувалос¤ на ухе, св≥дчать, що жодна ≥з пол≥тичних силы, ¤к сьогодн≥ это представлено парламенту ≥, не в≥дмовитьс¤ в≥д спокуси Ц впливати на мед≥а ≥ через мед≥а Ц н≥ к вибор≥в, н≥ п≥сл¤.

ƒ≥ана ƒуцик, пол≥тичний огл¤дач ”Ќ÷ѕƒ, дл¤ ”ѕ