¬ процес≥ формуванн¤ украњнсько њ пол≥тично њ нац ≥ њ, зор ≥ Ї нтовано њ на демократичн≥ ц≥нност ≥, принцип лидерства права, особливе м≥сце ма Ї займати питанн¤ забезпеченн¤ мовних, культурних, осв≥тн≥х права нац≥ональних меншин это етн≥чних сп≥льнот.

Ќеможливо у¤вити цей поступ без усв≥домленн¤, который, що етн≥чн≥ рос≥¤ни представл¤ють это не ¤вл¤етс¤ простым значну частку громад¤н ”крањни, але й сп≥льно з украњнц¤ми, что представниками ≥нших нац≥ональних меншин, етн≥чних груп формують нову модернисту разрабатывают украњнську сп≥льноту.

«агалом, серед перел≥ку найгостр≥ших проблемы, ¤к≥ потребують нев≥дкладного вир≥шенн¤, мовна проблематика зайн¤ла "к золоту середина". —еред нев≥дкладних питань цю проблема в≥дзначили в ц≥лому на громад¤н на 14,3 % ”крањн≥. Ќа —ход≥ ”крањни Ц в ƒн≥пропетровськ≥й, ƒонецьк≥й, «апор≥зьк≥й, Ћуганськ≥й, област¤х ’арк≥вськ≥й ц≥ проблеми нев≥дкладними вважа Ї т≥льки кожний восьмий опитаний, або 13,1 %.

ƒл¤ даними соц≥олог≥чних опитувань, проведених американськими, украњнськими, что рос≥йськими фах≥вц¤ми в трьох м≥стах ”крањни (Ћьвовский ≥,  иЇв ≥, —≥мферопол ≥), 54 % опитаних рос≥¤н в Ћьвов≥ ≥ 65 % в  иЇв≥ згодн≥ з тим, щоб њхн≥ д≥ти навчалис¤ в школах украњнських, ≥ майже вс≥ рос≥¤ни в Ћьвов≥ й  иЇв≥ (в≥дпов≥дно 96 91 % ≥) визнають, що њхн≥ д≥ти повинн≥ в≥льно волод≥ти украњнською мовою.

≤нш≥ опитуванн¤, чтобы —осредоточить Razumkova в zhovtn_-listopad_ к судьбе 2008 в  риму демонструють, що растаптывают досить критичн≥ оц≥нки задоволеност≥ потреб в отриманн≥ осв≥ти что ≥нформац ≥ њ р≥дною мовою, проблеми мови что культури не Ї першочерговими. “ак, неможлив≥сть навчатис¤ р≥дною мовою Ї актуальним дл¤ рос≥¤н на 16,6 %, в≥дсутн≥сть можливостей дл¤ розвитку нац≥онально њ культури Ц 6,9 %.

як забезпечити movno-kulturn_ права етн≥чних рос≥¤н?

—татистичн≥ дан≥ в сфер≥ «ћ≤ характеризують мовну ситуац≥ю довол≥ в комплексе. Ћагерь на 2007 р≥к украњнською мовою в ”крањн≥ зареЇстровано 4 348 друкованих «ћ ≤, рос≥йською Ц 2 772; украњнською, что речи ≥ншими Ц 3 530 газеты назв, что журнал≥в, тод≥ ¤к рос≥йською это речи ≥ншими 3 594.

ƒл¤ даними  нижково њ палати ”крањни в 2008 роц≥ р≥чний обращение книг, что брошур складав украњнською мовою 32 606 тис¤ч прим≥рник≥в, або 56 %, и рос≥йською Ч 22 535 тис¤ч ≥, або 38,7 %. ўо стосуЇтьс¤ газеты, в 2008 роц≥ ≥з загального к обращению 3 966 113 тис¤ч прим≥рник≥в, рос≥йськомовн≥ становили 2 647 385 тис¤ч, або 66,7 %, украњнською мовою вийшло 1 141 877 тис¤ч прим≥рник≥в, що становить 28,7 %.

¬ б≥льшост≥ рег≥он≥в ”крањни б≥бл≥отечний фонд рос≥йською мовою склад Ї понад 50 % в≥д загально њ к≥лькост≥. «начно вищими Ї показники в  риму Ц 87,1 %, что в —евастопол≥ - 96,4 %.

¬ тот же самый час мовна ситуац≥¤ в галуз≥ «ћ≤, что к≥нопрокату Ї достатньо загрозливою дл¤ розвою украњнсько њ мови.

ƒискус ≥ њ, зокрема, виникли стосовно дублюванн¤ рос≥йських ф≥льм≥в украњнською, що впроваджуютьс¤ в ”крањн≥ на р≥вн≥ нормативних акт≥в. “ак дан≥ соц≥олог≥чного опитуванн¤  ћ≤— на 2008 р≥к показують, що б≥льше половини населенн¤ ”крањни (65%-ый) взагал≥ не вважають дл¤ необх≥дне перекладати рос≥йськ≥ ф≥льми, приблизно 17 % громад¤н ”крањни вважають, що рос≥йськ≥ ф≥льми повинн≥ йти з украњнськими заголовок; лише 15 % опитаних вважають, що рос≥йськомовн≥ ф≥льми повинн≥ дублюватис¤, тобто гл¤дач≥ мають чути лише украњнську речь. ¬ тот же самый час таке досл≥дженн¤ демонстру Ї загальне ставленн¤ к в≥дпов≥дного питанн¤.

¬ ”крањн≥ розгалужена державна мережа загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в з рос≥йською мовою навчанн¤.

—еред державних загальноосв≥тн≥х шк≥л, що д≥ють в ”крањн≥ в 2008-2009 навчальному роц ≥, 1 199 Ц з рос≥йською мовою навчанн¤, и 1 628 Ц двомовн≥: з украњнською ≥ рос≥йською речи навчанн¤.

«агальноосв≥тн≥ навчальн≥ заклади з рос≥йською мовою навчанн¤ в 2008/2009 навчальному роц≥ становл¤ть Ц 5,6 % в≥д загально њ чисельност≥. ƒл¤ даними ≤нституту ≥нновац≥йних технолог≥й ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни в 2008Ч2009 навчальному роц≥ загалом в загальноосв≥тн≥х закладах ”крањни рос≥йською мовою навчаютьс¤ 779 423 учн≥.  р≥м, что, рос≥йську речь ¤к подчиненный вивчають 1 292 518 учн≥в, факультативно або в гуртках Ц ще 165 544 учн≥.

¬ основн≥й, что старш≥й школ≥ учн≥ загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в з навчанн¤м рос≥йською мовою можуть складати державну п≥дсумкову атестац≥ю з рос≥йсько њ мови это л≥тератури дл¤ вибором.

ѕ≥дготовка фах≥вц≥в з рос≥йсько њ мови, что л≥тератури зд≥йснюЇтьс¤ у31 вищому навчальному заклад≥ ”крањни, зокрема: в  ињвському нац≥ональному ун≥верситет≥ ≥мен≥ “араса Ўевченка, ”жгородському нац≥ональному ун≥верситет ≥, Ќац≥ональному ун≥верситет≥ "ќстрозька академ≥¤" это ≥нших ¬Ќ«.

 ультурно-мистецьк≥ ѕотребл¤ют етн≥чних рос≥¤н задовольн¤ють державн≥ театри рос≥йсько њ драми, ¤к≥ функц≥онують в м≥стах ”крањни. –епертуар –ос≥йськомовний мають 90 театральних студ≥й те три л¤льков≥ театри. ўе 25 театральних студ≥й дають вистави двома речи - украњнською это рос≥йською.

“ак, лагерь на 2008 р≥к в театрах Lv_vskogo в≥дд≥ленн¤ в репертуар≥ театр≥в 38 % в≥д всього к репертуару складали создает зах≥дноЇвропейсько њ драматург ≥ њ тот из 41,8 % украњнсько њ, ≥нше Ц рос≥йська; в театрах Donetskogo рег≥ону утверждени¤ зах≥дноЇвропейсько њ драми Ц 36,5 %, рос≥йсько њ Ц 28 %, украњнсько њ Ц 20 %; в театрах Hark_vskogo в≥дд≥ленн¤ Ц зах≥дноЇвропейськ≥ п ТЇси займають 44,2 %, рос≥йськ≥ Ц 37,5 %, украњнськ≥ Ц 14 %. ¬ театрах Krimu Ц 50 % драматург ≥ њ зах≥дноЇвропейсько њ, ≥нша половина Ц рос≥йська з дом≥шками украњнсько њ.

≈тнокультурн≥ ≥нтереси рос≥йсько њ нац≥онально њ меншини в ”крањн≥ представл¤ють майже 100 громадських о 'Їднань. „отири з их мають статус всеукрањнських, зокрема “овариство рос≥йсько њ культури "–осси¤", Ќац≥ональне культурный-prosv_tnitske товариство "встреча русского", громадськ≥ орган≥зац ≥ њ "–ос≥йський рух ”крањни" ≥ "сообщество –ос≥йська ”крањни". ќрган≥зац≥йну ≥ матер≥альну допомогу в проведенн≥ численних заход≥в згаданих товариств нада Ї ƒержавний ком≥тет ”крањни в справах нац≥ональностей это рел≥г≥й.

“акой разр¤д, можемо зробити висновок, що movno-kulturn_ права етн≥чних рос≥¤н в ”крањн≥ на сьогодн≥ забезпечуютьс¤ на р≥вн ≥, в≥дпов≥дному украњнському законодавству, р≥вн ≥, що демонстру Ї система середньо њ, что вищо њ осв≥ти, можливост≥ отримувати ≥нформац≥ю р≥дною мовою, в≥дв≥дувати рос≥йськомовн≥ культурн≥ заклади.

¬одночас, в окремих рег≥онах ”крањни Ї необх≥дн≥сть проведенн¤ анал≥зу в≥дпов≥дност≥ на¤вних засоб≥в забезпеченн¤ з права етн≥чних рос≥¤н њх к≥льк≥сному к складу это артикульованим потребам.

Ќеобх≥дно ѕеревести "мовне питанн¤" з к открытой площади гострих пол≥тичних батал≥й в площину виважено њ сусп≥льно њ дискус ≥ њ что зважено њ величественно њ пол≥тики щодо забезпеченн¤ movno-kulturnih права нац≥ональних меншин в ц≥лому. «д≥йснити кроки задл¤ забезпеченн¤ взаЇмно њ узгодженост≥ законодавчих акт≥в, що регулюють застосуванн¤ речи в сферах р≥зних на територ ≥ њ ”крањни.

¬изначити на законодавчому р≥вн≥ пон¤тт¤ "мовна мен-шина", "речь нац≥онально њ меншини", "компактне проживанн¤ нац≥онально њ меншини", "рег≥ональна речь", "nats_onalno-культурна¤ урна автоном≥¤", "речь, ¤к≥й загрожу Ї зникненн¤" модерн≥зувати в≥тчизн¤не законодавство в≥дпов≥дно к рекомендац≥й – ™, ќЅ—≈ в дус≥ м≥жкультурного д≥алогу.

Lyudmila Mazuka, кандидат науки ≥сторичних,
ёл≥¤ “ищенко, ”Ќ÷ѕƒ