ѕ≥дготовка чергово њ конституц≥йно њ реформи стр≥мко набува Ї т≥ньового, п≥дп≥льного к характеру. “ам ма Ї вс≥ ознаки змови. ÷е змова пол≥тик≥в проти громад¤н з метою пор¤тунку правл¤чо њ ел≥ти, что консервац ≥ њ њњ пан≥вного становища.

ƒонедавна ус≥ навколоконстиуц≥йн≥ баз≥канн¤ мали такий соб≥ характер ≥м≥тац ≥ њ пол≥тично њ д≥¤льност≥ ¤к быть уколотым ≥ кампан ≥ њ щодо: поверненн¤ заощаджень громад¤н в ќщадбанку —–—–; vstupu/not вступу к Ќј“ќ; створенн¤ ѕом≥сно њ церкви; запровадженн¤ друго њ величественно њ мови; п≥дготовки новый ѕодаткового к кодексу; зб≥льшенн¤ pens_j-stipend_j.

ўекоча хвил¤ —в≥тово њ ÷ив≥л≥зац≥йно њ  ризи, ¤к накрила ”крањну, актуал≥зувала ще к≥лька насправд≥ болючих проблемы, ¤к≥ миттЇво перетворилис¤ на предмете пол≥тичних спекул¤ц≥й без реальних пропозиц≥й з к стороне пол≥тик≥в щодо њхнього подоланн¤. ÷е кредити - депозити, безроб≥тт¤, ≥нфл¤ц≥¤, загроза колапсу комунально њ ≥нфраструктури.

÷≥льов≥ групи в этом - тихий ман≥пул¤ц≥й довол≥ р≥зноман≥тн ≥, в тот час ≥ зб≥гаютьс¤: пенс≥онери, боржники банк≥в, п≥дприЇмц ≥, безроб≥тн ≥, сел¤ни, нац≥ональн≥ меншини, культурный-rel_g_jn_ сп≥льноти Е, але ≥нтегральна мета ман≥пул¤тор≥в Їдина Ц утриманн¤, быть - shcho, пан≥вного становища правл¤чого класу, тобто pol_tiko-f_nansovih угруповань этим њхньо њ обслуги.

¬ цьому, Ї дв≥ обставини, ¤к≥ з к одной стороне робл¤ть завданн¤ zberezhennja/otrimannja влади надзвичайно актуальним, и з ≥ншого вкрай ускладнюють його виконанн¤.

јктуальн≥сть пол¤га Ї в этом, що в кризових умовах, если знец≥нюютьс¤ виробнич ≥, торг≥вельн ≥, фондов≥, что ≥нш≥ активи, влада лишаЇтьс¤ один з небагатьох джерел прибутку.

—кладн≥сть Ёто, що влади (к ресурсу дерибану Ц корита, прост≥ше кажучи) дл¤ вс≥х не вистачить ≥ це загострю Ї внутр≥шньовидову боротьбу в пол≥тикум ≥, примушуючи його вдаватис¤ к змов это клонувати пол≥тичн≥ прожекти. ¬т≥м, о це трохи дал≥.

™диний в≥домий к нашему пол≥тикам спос≥б отриманн¤, что утриманн¤ влади, окр≥м нараз≥ власть, це пол≥ттехнолог≥чн≥ ман≥пул¤ц ≥ њ сусп≥льною св≥дом≥стю Ц створенн¤ враженн¤ в громад¤н, що зловоние справд≥ переймаютьс¤ реальними сусп≥льними проблемы ≥ здатн≥ њх вир≥шити. ‘альсиф≥кац ≥ њ, что п≥дкуп виборц≥в також Ї р≥зновидом ман≥пул¤ц≥й або елементами пол≥ттехнолог≥й, на зразок сумнозв≥сного "сервер транзита" чи "гречки".

ќсновн≥ учасники ман≥пул¤тивних процес≥в так≥:

1. ¬ вершинах пол≥тичних п≥рам≥д оф≥ц≥йн≥ (почесн ≥) парт≥йн≥ л≥дери;

2. –≥внем нижч≥ розташувалис¤ балакуч≥ голови Ц це т≥ пол≥тики, ¤к≥ представл¤ють позиц ≥ њ своњх угруповань в телев≥з≥йних токшоу это з р≥зноман≥тних трибуны. ¬ нових, что небольшой бюджетних проектирует цей прошарок в≥дсутн≥й Ц там сам≥ л≥дери одноос≥бно Ї телебалакунами;

3. ƒал≥ вмостилис¤ пол≥ттехнологи, ¤к≥ вигадують образи парт≥й, что њхн≥х л≥дер≥в ≥ дающий объ¤вление - marketingovimi засобами збувають њх виборц¤м. ≤накше кажучи, загортають ус¤кий непотр≥б в приваблив≥ кольоров≥ обгортки ≥ п≥д вигл¤дом цукерок згодовують споживачев ≥;
4. ƒал≥ стрункими лавы йдуть т ≥, хто в≥домий пол≥тично перейн¤тим громад¤нам п≥д самоназвою "пол≥тологи". «ловоние коментують пол≥тичн≥ под ≥ њ, что пол≥тик≥в, в положительном отрицательном св≥тл≥ чи. ’арактер коментар¤ залежить, хорошо зв≥сно, в≥д "сумл≥нност ≥, компетентност≥ ≥ ц≥лковито њ неп≥дкупност≥, что незаангажованост≥ пол≥толог≥в" J.

5. Ќаступний прошарок в ц≥й п≥рам≥д≥ журнал≥сти. «ловоние так непосредственно "профес≥йн≥, что безкорислив ≥".

Ёто - противный новина дл¤ ман≥пул¤тор≥в ус¤ко њ маст≥ пол¤га Ї в этом, що через зростанн¤ втоми розчаруванн¤ громад¤н, область дл¤ њхньо њ д≥¤льност≥ р≥зко звужуЇтьс¤ Ц люди вже н≥кому не в≥р¤ть.

  этому в этом тихо, хто в влад≥ ≥ виника Ї потреба к переходу в≥д, вже пол≥тично неефективного, обдурюванн¤ виборц≥в к цин≥чного позбавленн¤ њх можливостей это пр¤мой обирати своњх депутат≥в, шл¤хом запровадженн¤ пропорц≥йно њ виборчо њ системи что позбавленн¤ громад¤н права пр¤мой обранн¤ президент. ÷е Ї головним подчиненный змови.

јле, к ¤ку  онституц≥ю не написал бы ≥, нав≥ть ≥мпл≥ментували в быть - jaky спос≥б, т≥ змовники Ц там все один не буде д ≥ Ї ¤ вою. ѕричина в этом, що законодавч≥ механ≥зми в ”крањн≥, что њњ влада загалом останн≥ми судьбы перебувають в стан≥ стр≥мко њ ≥нтелектуально њ, орган≥зац≥йно њ, что етично њ деградац ≥ њ. ≤ ц¤ змова зайве к этому св≥дченн¤.

ƒеградац≥¤ ц ≥ Ї њ форми держави в≥дбуваЇтьс¤ на тл≥ стр≥мко њ зм≥ни структури сусп≥льних взаЇмин, зумовлено њ св≥товими тенденции. “а власть сусп≥льство рухаютьс¤ р≥зними курсы, дедал≥ в≥ддал¤ючись одне в≥д один.

«ах≥дн≥ правов≥ системи, ¤к≥ повс¤кчас намагаютьс¤ мавпувати наш≥ конституц≥онал≥сти, також вже перетворилис¤ лише на умовно стаб≥льн≥. Ёто й такое зловоние лишаютьс¤ не через ефективне виконанн¤ законодавства, и через правову традиц≥ю та культура.

ƒинам≥чн≥ сусп≥льн≥ зм≥ни ≥ в нас ≥ при запросе ≥, зумовлен≥ перш дл¤ всего лавинопод≥бним прискоренн¤м поширенн¤ ≥нформац ≥ њ, дають над≥ю на швидке формуванн¤ сусп≥льних сп≥льнот, ¤к≥ дл¤ своњми ≥нтересами, нормы етичними, что громад¤нською компетентн≥стю это положительный р≥знитимутьс¤ в≥д б≥льшост≥ это, тих, хто нин≥ ма Ї нев≥д ТЇмне право обирати ≥ бути обраними.

—амоусв≥домленн¤ цими сп≥льнотами к себе ¤к суб ТЇкт≥в заснуванн¤ ≥нновац≥йно њ держави ≥ лагерь ухо цього процесу.   такому орган≥зованих груп можуть належати: територ≥альн≥ громади, колективи корпорац≥й, люди оТ Їднан≥ дл¤ р≥зноман≥тними ≥нтересами, незалежно в≥д м≥сц¤ проживанн¤ Ц мережев≥ сп≥льноти. «ловоние мають ст≥йкий ≥мун≥тет к ман≥пул¤ц ≥ њ.

ћи Ї св≥дками, что, що процеси утворенн¤ паралельних механ≥зм≥в наданн¤ владних послуг громад¤нам, стимульован≥  ризою, что нездарн≥стю пол≥тикуму, вже ≥нтенсивно розвиваютьс¤ в ”крањн≥. »нфекции зловони¤ с¤гають т ≥ Ї њ стада ≥ њ, если час вже консол≥дуватис¤, бо таки "розбудуЇмо" в одн≥й крањн≥ к≥лька паралельно д≥ючих полномочи¤.

Ќа перший погл¤д така ситуац≥¤ лежить в площин≥ фантази¤, але, если згадати, що ступ≥нь т≥н≥зац ≥ њ економ≥ки становить б≥льше п¤тьдес¤т в≥дсотк≥в, це означа Ї, що на кожну гривню в≥дображену при бюджете ≥, щонайменше ще один обертаютьс¤ поза это, переважно в в≥льноконвертованому екв≥валент≥.

÷е т≥ньов≥ послуги, зокрема, в галуз¤х медицини, безпеки, ≥нформац ≥ њ, комунального hospodariates, дипломы торг≥вл≥, посадами, судовими р≥шенн¤ми... ƒалеко зб≥льшенн¤ њхньо њ питомо њ ваги прискорить розчиненн¤ нин≥шньо њ держави.

¬ цьому сам≥ корумпован≥ представники влади, это - незаконный займаючись б≥знесом, перерозпод≥л¤ючи активи что привласнюючи через систему в≥дкат≥в державн≥ кошти, ¤к≥ пот≥м ре≥нвестують в т≥ньову економ≥ку, прискорюють процес орган≥зац≥йно њ что нравственно њ л≥кв≥дац ≥ њ ц ≥ Ї њ форми державност≥.

≈фективн≥сть держави в течение долгого времени вже безнад≥йно в≥дстала в≥д ефективност≥ частный к сектору ≥ дистанц≥¤ м≥ж их повс¤кчас зб≥льшуЇтьс¤.

ўоб власть зб≥льшила власну потр≥бн≥сть сусп≥льству там ма Ї в механ≥зми свого функц≥онуванн¤ закласти ≥нновац≥йн≥ можливост≥ трансформац ≥ њ нова. ÷е можна ≥ сл≥д зробити в принципово нов≥й дл¤ структурою, что в пути ≥мплементац ≥ њ  онституц ≥ њ.

¬иход¤чи з, что, що р≥вень дов≥ри к вс≥х ≥нститут≥в грандиозно њ влади ≥ к ¬ерховно њ –ади, зокрема, не перевищу Ї к≥лькох в≥дсотк≥в, доведетьс¤ визнати, що влада поза громад¤нським конституц≥йним сам процесом поместил в себ¤.

Ёто й р≥вень компетентност≥ народних депутат≥в это ¤вл¤етс¤ частым Ї такой, що, ¤к влучно, сказало академ≥к ≈лла Ћ≥банова: "—ьогодн≥шн≥й, склад к парламенту не в змоз≥ прийн¤ти  онституц≥ю, к тому що значна частина это прост не зрозум ≥ Ї, что, що там это написано".

≈сли вже нин≥шн≥й пол≥тикум Ї это ¤вл¤етс¤ абсолютным безнад≥йним з, указывает зору сусп≥льно њ корист ≥, хто тод≥ здатний ув≥мкнути установчий конституц≥йний процес? Ќасправд≥ на це питанн¤ Ї нараз≥ теоретична в≥дпов≥дь.

«робити це ма Ї складний сусп≥льний суб ТЇкт, елементами ¤кого можуть бути:

1. ќрган≥зован≥, что неорган≥зован≥ сп≥льноти, ¤к≥ виникають в р≥зних м≥стах ”крањни Ц т ≥, хто змушений в≥дстоювати сво њ ≥нтереси в сферах найр≥зноман≥тн≥ших бутт¤ Ц в≥д боротьби ≥з п≥двищенн¤м тариф≥в к збереженн¤ зелених насаджень;

2. ≈кспертн≥ сп≥втовариства Ц фабрики думки; 3. ¬же згадан≥ мережев≥ сп≥льноти это окрем≥ громад¤ни. Ќа¤вн≥ перш≥ ознаки, что, що процес тако њ консол≥дац ≥ њ рушив. јле в≥н ускладнений, зокрема, в≥дсутн≥стю к зачистке согласи¤ щодо стратег≥чно њ.

«розум≥лим Ї, нараз ≥, лише перший крок Ц усуненн¤ ц ≥ Ї њ "ел≥ти". » от напр¤мок подальшого руху лишаЇтьс¤ невизначеним.   этому Ї потреба досл≥дити: ¤ким разр¤д вже цей поточний етап  ризи к преобразовыванию Ї традиц≥йн≥ людськ≥ ц≥нност≥, что м≥с ≥ њ полномочи¤ Ц њхню роль в орган≥зац ≥ њ сусп≥льного бутт¤.

“≥льки створивши у¤вленн¤ о це, можна робити наступний крок Ц готувати текст техн≥чного завданн¤ дл¤ проекта ≥ншо њ ≥нновац≥йно њ  онституц ≥ њ.

Ќараз ≥, публ≥чн≥ пол≥тики зайн¤т≥ зовс≥м ≥ншим. ¬елик≥ пол≥тичн≥ угрупуванн¤ вже не зможуть забезпечити передает под мандат ус≥х нин≥шн≥х своњх депутат≥в.

  этому, усв≥домлюючи, що небезпека ганебного або безславного зак≥нченн¤ пол≥тично њ штрафы ТЇри Ї неминучою дл¤ багатьох з их, зловоние гар¤чково зайн¤т≥ п≥двищенн¤м пол≥тично њ кап≥тал≥зац ≥ њ свого ≥мен≥ Ц щоб л≥дери, пов≥ривши в њхню здатн≥сть, чтобы принести вопль, уз¤ли к списку.

—пособи стар≥, что перев≥рен≥ (в докризових умовах) Ц мигот≥нн¤ в телев≥зор ≥; судьба в публ≥чних акц≥¤х; орган≥зац≥¤ о Т¾dnan-shantazhist_v, ¤к≥ нездатн≥ перемогти, але можуть трохи в≥дщипнути голос≥в в потужн≥шого к проекту, мовл¤в: краще в≥зьм≥ть нас к себе, бо отримаЇте менше мандат≥в; створенн¤ скандальних ≥нформац≥йних привод≥в навколо к себе. ™ один в≥дносно новий Ц п≥длабузничати лидеру через блоги.

ѕ≥дприЇмц≥-спонсори пол≥тик≥в в умовах зменшенн¤ прибутк≥в, что загрози втрати б≥знес≥в, через  ризис, також шукають можливостей м≥н≥мал≥зац ≥ њ видатк≥в на пол≥тичну д≥¤льн≥сть, водночас намагаючись зберегти св≥й вплив. ≤ це в них виходить это противно.

≈фективними, але не швидко окупними, инфекции можуть бути вкладенн¤ в перспективах досл≥дженн¤ сусп≥льних зм≥н, спричинених кризою, что створенн¤ это - адекватный њ новим умовам системи осв≥ти дл¤ этого, тих, хто буде працювати в крањн≥ наступними дес¤тил≥тт¤ми. Ѕлижчою перспективою Ї створенн¤ ≥нновац≥йно њ  онституц ≥ њ.

ƒе¤к≥ позиц ≥ њ техн≥чного завданн¤ на њњ проект можуть бути запропонован≥ вже инфекции. Ќаприклад: конституц≥йн≥ норми стосовно повс¤кчасно њ доступност≥ через ≤нтернет вс ≥ Ї њ ≥нформац ≥ њ щодо виконанн¤ бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в в щоденному режим≥: пенни ск≥льки над≥йшло дл¤ ¤кими статт¤ми доход≥в, что витрачено дл¤ в≥дпов≥дними статт¤ми видатк≥в.

“еж саме ≥ щодо земельних кадастр≥в, генеральних план≥в м≥ст, перел≥ку о ТЇкт≥в величественно њ, что комунально њ власност ≥, системи ц≥ноутворенн¤ на державн≥ это комунальн≥ послуги.

ћа Ї бути ц≥лковитою ≥нформац≥йна доступн≥сть зас≥дань не лише к парламенту, але й ”р¤ду, м≥сцевих это радо, њхн≥х виконком≥в, и також результат≥в обовТ¤зкового по≥менно голосуванн¤ на них депутат≥в это чиновник≥в ус≥х р≥вн≥в. ¬ такий непосредственно спос≥б ма Ї забезпечуватис¤ ≥ в≥дкрит≥сть судових зас≥дань.

≈фективно зарадити тортурам, что ≥ншим к пут¤м порушенн¤ права людини в правоохоронн≥й систем≥ можна конституц≥йно запровадивши дистанц≥йний в≥деоконтроль к коже лагер¤ п≥дозрюваного, звинуваченого, что увТ¤зненого з к моменту першого уже, чтобы св¤затьс¤ с з≥ сл≥дчими ≥ к зак≥нченн¤ терм≥ну покаранн¤. ¬ под≥бний спос≥б можна боротис¤ ≥з д≥д≥вщиною в арм ≥ њ.

≤ншим напр¤мком ма Ї стати спрощенн¤ системи влади. «айвою Ї така ланка представницько њ влади, ¤к обласн≥ ради. ƒостатньо это - довольные большие части територ≥альних Ц деревни, селища, м≥ста.

—вого к часу таку адм≥н≥стративну одиницю ¤к "volost", (в ≥ Їрарх ≥ њ територ≥ального под≥лу губерн≥й –ос≥йсько њ ≤мпер ≥ њ там знаходилас¤ вище "громади" ≥ нижче "пов≥ту"), було л≥кв≥довано через виникненн¤, чтобы позвонить.

¬ нових ≥нформац≥йних умовах збер≥гаЇтьс¤ два р≥вн ≥, де громад¤нин отриму Ї послуги влада, Ц больша¤ часть та власть. ќбласть може лишатис¤, ¤к большие части асоц≥ац≥¤, и влади област≥ Ц рег≥ону, ¤к дирекц ≥ њ проект≥в розвитку ≥нфраструктури. ¬ обох випадках зника Ї потреба в адм≥н≥стративних загораживает район≥в та из областей. » от територ ≥ њ юрисдикц ≥ њ складывает мають бути ч≥тко визначен≥.

як≥сть техн≥чного завданн¤ на проекте  онституц ≥ њ, залежатиме в≥д, что наск≥льки ретельно ≥ всеб≥чно буде проведене прогностичне досл≥дженн¤ щодо это ¤вл¤етс¤ новым њ м≥с ≥ њ держави в п≥сл¤кризовому св≥т≥.

ƒалеко не кожна нац≥¤, и тим власть переживе —в≥тову ÷ив≥л≥зац≥йну к  ризису больше.

—усп≥льн≥ механ≥зми випереджаючого розвитку, ¤к≥ лише ≥ здатн≥ зберегти крањну, мають будуватис¤ вже инфекции. Ќ≥ пол≥тикани, н≥ гран≥тоњди цього не робитимуть.

 ост¤нтин ћатв ≥ Ї нко, корпорац≥¤ стратег≥чного к консультации с "Gardarika"