¬иробництво синтетический двигатель р≥дкого палива з вуг≥лл¤ в ”крањн≥ безальтернативне это економ≥чно виправдано. ÷е, показывавшие анал≥з матер≥ал≥в учасник≥в м≥жнародно њ это, naukovo-есть практический њ конференци¤ ≥ њ, ¤к≥ сконцентрували в соб≥ багатор≥чний досв≥д наукових досл≥джень ≥ практичних розробок пров≥дних науковц≥в.

¬ченими ”крањни накопичений ун≥кальний досв≥д на вивченню ≥ реал≥зац ≥ њ технолог≥й виробництва р≥дкого синтетический двигатель палива з вуг≥лл¤ р≥зного ступен¤ метаморф≥зму. ћ≥жнародний досв≥д промислового виробництва такой палива, чтобы показать Ї, що найб≥льший ≥нтерес дл¤ ”крањни представл¤ Ї отриманн¤ р≥дкого синтетический двигатель палива шл¤хом газиф≥кац ≥ њ ≥ г≥дроген≥зац ≥ њ вуг≥лл¤.
ѕерспективн≥ результати отриман≥ —Їверодонецьким державним п≥дприЇмством ЂЌауково-досл≥дний ≥ проектний ≥нститут х≥м≥чних технолог≥йД ’≥мтехнолог≥¤Ф, ≤нститутом f_ziko-organ_chno њ х≥м ≥ њ ≥ вуглех≥м ≥ њ ≥мен≥ O.M.Litvinenka Ќац≥онально њ академ ≥ њ науки ”крањни, ≤нститутом геотехн≥чно њ механ≥ки ≥мен≥& N.S.Poljakova Ќац≥онально њ академ ≥ њ науки ”крањни, ”крањнським державним naukovo-dosl_dnim вуглех≥м≥чним ≥нститутом, —Їверодонецьким технолог≥чним ≥нститутом —х≥дноукрањнського нац≥онального ун≥верситету ≥мен≥ Volodimir Dalja, ƒн≥пропетровським ƒержавним h_m_ko-tehnolog_chnim ун≥верситетом, ѕридн≥провським науковим сосредотачивают Nats_onalno њ академ ≥ њ науки ”крањни, ≤нститутом геолог ≥ њ ≥ геох≥м ≥ њ горючий копалин Ќац≥онально њ академ ≥ њ науки ”крањни, ≤нститутом техн≥чно њ thermophysics Ќац≥онально њ академ ≥ њ науки ”крањни, ≤нститутом ф≥зично њ х≥м ≥ њ ≥мен≥ L.V.Pisarzhevskogo Ќац≥онально њ академ ≥ њ науки ”крањни, ≤нститутом чорно њ металург ≥ њ Ќац≥онально њ академ ≥ њ науки ”крањни, Ќац≥ональним г≥рським ун≥верситетом, ≤нститутом вуг≥льних енерготехнолог≥й Ќац≥онально њ академ ≥ њ науки ”крањни, ≤нститутом к газу Ќац≥онально њ академ ≥ њ науки ”крањни это ≥ншими науковими орган≥зац≥¤ми. Ѕольшой о 'Їм роб≥т дл¤ визначенн¤м запас≥в вуг≥лл¤ ≥ tehn_ko-ekonom_chnim обірунтовуванн¤м перспективност≥ њх розробки виконаний геолог≥чними ≥ проектними орган≥зац≥¤ми ”крањни.

Ћуганщина, ¤к ма Ї могутн≥й науковий потенц≥ал, квал≥ф≥кован≥ величезн≥ кадри, - б≥льше 17 тонн м≥ль¤рд≥в - балансов≥ резервирует ¤к≥сного вуг≥лл¤, вугледобувн≥ п≥дприЇмства, що дають б≥льше 40 % загального видобутку вуг≥лл¤ в ”крањн ≥, розвинену промислову ≥ транспортну ≥нфраструктуру, може стати л≥дером реал≥зац ≥ њ величественно њ в комплексе њ програми отриманн¤ р≥дкого синтетический палива з вуг≥лл¤.

’≥м≥чна Ёто нафтох≥м≥чна промисловост≥ Ћугансько њ област≥ мають резерви дл¤ швидко њ й ефективно њ орган≥зац ≥ њ в рег≥он≥ енергох≥м≥чно њ переробки вуг≥лл¤ ≥ створюють в час даний умови дл¤ проведенн¤ необх≥дних dosv_dcheno-promislovih перев≥рок нових технолог≥й. ¬ Ћуганськ≥й област≥ можуть бути в≥дновлен≥ роботи з газиф≥кац ≥ њ вуг≥лл¤, ≥нтерес к ¤кого в час даний зр≥с в всьому св≥т≥. —творенн¤ енергох≥м≥чного к комплексу, чтобы разрешить забезпечити працевлаштуванн¤ прац≥вник≥в вуг≥льно њ галуз ≥, що вив≥льн¤ютьс¤ в звТ¤зку ≥з закритт¤м шахты. ¬ област≥ Ї навчальна базируютс¤ дл¤ п≥дготовки фах≥вц≥в дл¤ обслуговуванн¤ нових виробництв.

¬ Ћуганськ≥й обласн≥й державн≥й адм≥н≥страц ≥ њ створена робоча група, що встановила контакти з поблизости пров≥дних заруб≥жних ф≥рм ≥ п≥дприЇмц≥в, отриман≥ д≥лов≥ пропозиц ≥ њ в≥д потенц≥йних ≥нвестор≥в.
¬ласть, наука ≥ б≥знес повинн≥ о ТЇднатис¤ дл¤ стратег≥чного науково Ц технолог≥чного ривка в забезпеченн≥ енергетично њ незалежност≥ ”крањни.