ќстанн≥м „ас в д≥ючого ú Ђ½Ђ ó¿ ïÒúá¡ßýђ "њ" í½ñÑÓªáñ¼_¡_ßÔÓáµ _ І âÑ¡¡áñ_n î Ђßђá½n ЃñÑ íáúáÔЂ ¡áÓ_ђá¡ý ó_ñ ђ Ђ½¿Þ¡_Õ ђÑÓ_ó¡¿ђ_ó Ђí½áßÔ_ обращаетс¤ о тех, що н≥бито дл¤ 4 м≥с¤ц≥ його управл≥нн¤ рег≥оном это допускают розвал економ≥ки. ѕитанн¤: ¤к можна в течение короткого часа цей розвалити таку могутню економ≥ку, ¤к судьбы створювалас¤? —итуац≥¤, що склалас¤, вимушу Ї проанал≥зувати реальне положенн¤ справ на вс≥х основних галуз¤х економ≥ки это сферы ≥нших життЇзабезпеченн¤.

—јЌ≤“ј–Ќќ-≈ѕ≤ƒ≈ћ≤„Ќ»… Ћј√≈–№

Gospodarsko-pitne водопостачанн¤ населених м≥сць
ќсобливу актуальн≥сть становить охорона джерел gospodarsko-pitnogo водопостачанн¤. Ќа територ ≥ њ област≥ ≥сну Ї 20 ареал≥в ст≥йкого забрудненн¤ водоносних горизонт≥в. Ќа часе тепер≥шн≥й склалась, который ¤вл¤етс¤ критическим ситуац≥¤ на фенолах забрудненню ¬олодинського ўедрищевського водозабор≥в. «абрудненн¤ п≥дземних джерел водопостачанн¤ в значн≥й м≥р≥ пов'¤зане з невизначенн¤м в в≥дпов≥дност≥ з нормативними свидетельства, что зоны в≥дсутн≥стю сан≥тарно њ охорони джерел водопостачанн¤. ¬ 18,5 % ц≥лому джерел водопостачанн¤ не зоны мають сан≥тарно њ охорони в в≥дпов≥дност≥ з постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в є2024 в≥д к 19.12.1998 судьбам.
як ≥ ран≥ше, одн ≥ Ї ю з основних проблемы залишаЇтьс¤, дающий двигатель населенню дл¤ граф≥ками або повне припиненн¤ њњ подач≥ на прот¤з≥ доби ≥ б≥льше, в том числ≥ ≥ внасл≥док в≥дключенн¤ споруд водопостачанн¤ в≥д енергоспоживанн¤. ќсобливо це ма Ї м≥сце в м≥стах п≥вдн¤ област ≥, такой ¤к —вердловськ, јнтрацит,  расний Ћуч, –овеньки это ≥н., що розташован≥ в≥д основних джерел водопостачанн¤ на в≥дстан≥ к≥лькох дес¤тк≥в к≥лометр≥в.
¬край неспри¤тливе положенн¤ склалос¤ в област≥ ≥з системы двигатель розпод≥лу. ‘≥зичне, что моральне стар≥нн¤ водог≥нних мереж значно випереджа Ї темпи њхньо њ зам≥ни ≥ санац ≥ њ, що може призвести к катастроф≥чних насл≥дк≥в. ”же инфекции в населених указывают област≥ реЇструЇтьс¤, это - большой к≥льк≥сть прорив≥в на водог≥нних мережах ≥ судьба числа њх з кожним зроста Ї. ÷е призводить к значних непродуктивних втрат питно њ двигаютс¤ в њњ гострому деф≥цит≥ ≥ Ї основною причиною м≥кробного забрудненн¤.
 ризова ситуац≥¤ склалас¤ з водопостачанн¤м с≥льських населених м≥сць. « 321 с≥льського к водопроводу централ≥зованого gospodarsko-pitnogo водопостачанн¤ област≥ 67 (20,8 %) не в≥дпов≥дають вимогам д≥ючих нормативних акт≥в. ѕитома вага с≥льських водопровод≥в, на ¤ких в≥дсутн≥ зони сан≥тарно њ охорони становить в середньому на 20,5 % област≥, и на области Novopskovskomu цей показник склад Ї 56,5 %, ћ≥ловському - 51,7 %, к области Svat_vskomu - 42,9 %, ѕопасн¤нському - 28,6 %, к области B_lokurak_nskomu - 23,0 %. Ќа 23 водопроводах ћ≥ловського (51,7 %), ѕопасн¤нського (28,6 %), что “роњцького район≥в установки в≥дсутн≥ (на 19,4 %) дл¤ проведенн¤ знезаражуванн¤ питно њ двигатель. ¬ ц≥лому на водопроводах с≥льських это - практический в≥дсутн≥й виробничий лабораторний контроль дл¤ ¤к≥стю питно њ двигатель, що подаЇтьс¤ населенню.
Ќам≥тилас¤ тенденц≥¤ к зменшенн¤ к≥лькост≥ с≥льських водопровод≥в. “≥льки дл¤ останн≥й р≥к з р≥зних причины було л≥кв≥довано 27 с≥льських водопровод≥в, и всього прот¤гом останн≥х рок≥в в област¤х област≥ л≥кв≥довано 44 водопроводи, що становить б≥льш н≥ж 10,0 %.
Ќа водопроводах с≥льських это практично не, вживаютьс¤ прибывают в створенню спец≥ал≥зованих служби (бригады) на експлуатац ≥ њ с≥льських водопровод≥в. ¬≥дсутн¤ необх≥дна техн≥ка, фонд запасних частин, не вир≥шене питанн¤ ф≥нансуванн¤ цих заход≥в, не вир≥шуютьс¤ питанн¤ впровадженн¤ виробничого лаборатори¤ контроль ¤кост≥ питно њ двигатель.  р≥м цього, мають м≥сце част≥ перебо њ подач≥ двигаютс¤ в зв'¤зку з раптовими в≥дключенн¤ми електроенерг ≥ њ.
¬ ц≥лому з водопостачанн¤м населених м≥сць в област≥ склалас¤ ситуац≥¤ ¤к може призвести к виникненн¤ групових захворювань, что спалах≥в серед населенн¤ гострих кишкових захворювань, в≥русного к гепатиту » через воду питну, що не в≥дпов≥да Ї вимогам сан≥тарно - г≥г ≥ Ї н≥чних норматив≥в.
Ѕактер≥альне Ёто, которое в≥русне забрудненн¤ ведут в водорозпод≥льних мережах м≥ст внасл≥док њхнього авар≥йного в лагерь, двигатель подач≥ дл¤ граф≥ками, что ексф≥льтрац≥¤ ст≥чних воды был причиною спалах≥в в≥русного к гепатиту » в м.  ≥ровськ в 1995 роц≥ (усього захвор≥ло 379 человек, в том числ≥ 179 д≥тей), м. —вердловськ в 2002 роц≥ (число захвор≥лих - 54, в т.ч. д≥тей - 21) ≥ м. —уходольськ в 2003 роц ≥, де дл¤ пер≥од з 9.06 до 20.08 захвор≥ло 782 человека, в т.ч. 244 дитини.
« метою пол≥пшенн¤ водопостачанн¤ населених м≥сць, чтобы быть потраченными на робот з пошуку альтернативних джерел водопостачанн¤, в ¤кост≥ ¤ких розгл¤даютьс¤ п≥дземн≥ ведут шахты закритих. як≥сть ведут шахты закритих характеризуЇтьс¤ нестаб≥льн≥стю, что нев≥дпов≥дн≥стю ц≥лого к числу показник≥в вимогам ведут держстандарту 2761-84, не визначен≥ зони сан≥тарно њ охорони цих вододжерел, которые прибывают щодо њх охорони.
—ан≥тарна ѕро¤снение населених м≥сць
≤з к судьбе в р≥к незадов≥льним залишаЇтьс¤ сан≥тарний лагерь територ ≥ њ населених м≥сць област≥. ќргани виконавчо њ влади, что м≥сцевого самовр¤дуванн¤ не виконують надан≥ њм повноваженн¤, ¤к≥ передбачен≥ пункт пункта 20,21 к «акону ”крањни Дќ в≥дходиФ, пункт 22 к «акону ”крањни Дќ забезпеченн¤ сан≥тарного ≥ еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤Ф в частин≥ створенн¤ необх≥дних возражает дл¤ збору ≥ загот≥вл≥ окремих вид≥в в≥дход≥в ¤к вторинно њ сировини, зд≥йсненн¤ к контролю дл¤ д≥¤льн≥стю суб 'Їкт≥в господарчо њ д≥¤льност≥ в сфер≥ поводженн¤ з в≥дходами, запоб≥ганн¤ виникненню несанкц≥онованих звалищ что њх л≥кв≥дац ≥ њ.
ќснова ћатер≥ально-техн≥чна комунальних п≥дприЇмств на збору, что вивозу см≥тт¤ в ус≥х м≥стах это области област≥ недостатн¤. ‘актична забезпечен≥сть спец автомобильный транспорт на област≥ склад Ї б≥л¤ 57,0 %, ¬ 38,2 % цьому в≥дпрацювали св≥й ресурс.  онтейнеры «абезпечен≥сть дл¤ тимчасового збер≥ганн¤ твердих побутових в≥дход≥в склад Ї 69,9 %, з ¤ких 31,3 % потребують зам≥ни. ѕол≥гони дл¤ захороненн¤ твердих побутових в≥дход≥в на обладнанню, что експлуатац ≥ њ не в≥дпов≥дають чинним нормативним к свидетельствам.
¬ населених м≥сц¤х област≥ в≥дсутн≥ генеральн≥ схеми сан≥тарно њ про¤снени¤, управл≥нн¤м zhitlovo-komunalnogo hospodariates обласно њ величественно њ адм≥н≥страц ≥ њ не розроблен≥ прибывают в безпечному поводженню з твердими побутовими в≥дходами в≥дпов≥дно, чтобы –ешить  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д к 04.03.2004 судьбам є265 Дќ затвердженн¤ ѕрограми поводженн¤ з твердими побутовими в≥дходамиФ.
”мови вихованн¤, что навчанн¤ д≥тей это п≥дл≥тк≥в
Ѕ≥льш≥сть показник≥в здоров'¤ д≥тей област≥ характеризуЇтьс¤ негативними тенденц≥¤ми. ¬ пор≥вн¤нн≥ з судьба 1994 в 2004 роц≥ в 1,5 забастовках зросла загальна поширен≥сть захворюваност≥ д≥тей в≥ком 0-14 рок≥в. ¬ структур≥ захворюваност≥ друг м≥сце п≥сл¤ патолог ≥ њ орган≥в диханн¤ стали пос≥дати хвороби орган≥в травленн¤. ѕоширен≥сть хвороб орган≥в травленн¤ зб≥льшилась в 1,9 раз≥в, майже в 6 раз≥в - зал≥зодеф≥цитними анем≥¤ми, в 2,7 забастовках - хвороб ендокринно њ системи, порушенн¤ми харчуванн¤, что обм≥ну речовин, в 16,8 раз≥в - новоутворень.
«росла к≥льк≥сть на даним поглиблених медогл¤д≥в школ¤р≥в зниженн¤ гостроти зору ≥ порушень статури серед школ¤р≥в в 3-4 забастовках вище, н≥ж в д≥тей дошк≥льного в≥ку.
ќдин ≥з фактор≥в, що впливають на лагере здоров'¤ дит¤чого населенн¤, в ¤ щекочу чергу, Ї неспри¤тлив≥ san_tarno-g_g ≥ Ї н≥чн≥ умови утриманн¤ что експлуатац ≥ њ дит¤чих это п≥дл≥ткових заклад≥в.
¬ противном пристосованих буд≥вл¤х, що не в≥дпов≥дають san_tarno-g_g ≥ Ї н≥чним вимогам, лагерь на 01.01.06р. залишаЇтьс¤ 37 заклад≥в (2004р. - 48, 2000р. - 85), в том числ≥ 5 дошк≥льних навчальних заклад≥в (м. –овеньки - 1, м. Stakhanov - 1, область Novopskovsky - 1, область Stanichno-Lugansky - 2), 13 шк≥л (м. Ћуганськ - 2, м. –овеньки - 1, м. Stakhanov - 1, область Novoajdarsky - 1, область Novopskovsky - 2, область Svat_vsky - 2, область Stanichno-Lugansky - 3), 4 позашк≥льних заклади (м. Ћуганськ - 1, м. јнтрацит - 1, область Lutuginsky - 1, область Novoajdarsky - 1, что ≥нш≥ о 'Їкти).
Ќорма стар≥нн¤, что амортизац ≥ њ буд≥вель загальноосв≥тн≥х заклад≥в випереджу Ї темпи буд≥вництва, что реконструкц ≥ њ шк≥л. ƒл¤ судеб останн≥ т≥льки в де¤ких закладах проведенн≥ реконструкц ≥ њ або прибудови.
ƒл¤ останн Ї дес¤тир≥чч¤ к≥льк≥сть дит¤чих навчальних установ зменшилась майже в 2 забастовках (1996р. було п≥д держсанеп≥днагл¤дом 852 заклади, в 2005р. —тал 451). ќсновна к≥льк≥сть дошк≥льних заклад≥в була скорочена через њх закритт¤ в зв'¤зку з економ≥чною недоц≥льн≥стю утриманн¤ њх в зб≥льшенн≥ вартост≥ експлуатац≥йних витрат. ¬ цьому, в ¤дре, закриваютьс¤ в≥домч≥ дошк≥льн≥ устанавливают, т≥льки частина њх передаЇтьс¤ в комунальну власн≥сть. ћа Ї м≥сце значне зменшенн¤ к≥лькост≥ санаторних, что компенсуючого, чтобы напечатать дошк≥льних заклад≥в, что окремих санаторних груп дл¤ дошк≥льн¤т.
«б≥льшилась питома вага перевантажених шк≥л з 6,2 % в 2003р.   8,1 % в 2005р., и дошк≥льних навчальних заклад≥в - з 15 % к 26,1 %. “аке становище это ¤вл¤етс¤ отрицательным вплива Ї на проф≥лактику ≥нфекц≥йних захворювань, что проведенн¤ заход≥в з охорони ¤ - здоровый "д≥тей это п≥дл≥тк≥в.
ћатер≥ально-техн≥чний лагерь, оснащенн¤ мебл¤ми, что навчальним приладд¤м б≥льшост≥ uchbovo-vihovnih заклад≥в не в≥дпов≥да Ї г≥г ≥ Ї н≥чним вимогам. ¬ 92 школах необх≥дно проведенн¤ кап≥тального, чтобы восстановить это реконструкц ≥ њ (м. Ћуганськ - 5, м  раснодона - 6, м.  расний Ћуч - 4, м. Stakhanov-21, область Svat_vsky - 5 это ≥нш ≥).
”чбовими мебл¤ми в≥дпов≥дно зросту учн≥в повн≥стю забезпечено т≥льки третина навчальних заклад≥в.
”чбов≥ прим≥щенн¤ дл¤ funkts_onalno-planuvalnimi показниками естественный осв≥тленн¤ не в≥дпов≥дають к спецификаци¤м в шк≥л на 16,8 %. Ќезадов≥льним залишаЇтьс¤ штучне осв≥тленн¤ прим≥щень. „ерез несвоЇчасну зам≥ну перегор≥лих лампы, что система застар≥лу осв≥тленн¤ близько 24 % дошк≥льних заклад≥в, 40%-ый загальноосв≥тн≥х, 42%-ый ≥нтернатних тот из 55 % заклад≥в профтехосв≥ти дл¤ части р≥внем осв≥тленн¤ не в≥дпов≥дають к нормам.
¬ 48 дошк≥льних закладах (10,6 %), в 75 (10%-ых) шк≥л, в 14 (18 %) заклад≥в профтехосв≥ти реЇструвались порушенн¤ pov_trjano-температура к способу в зв'¤зку з недол≥ками роботи централ≥зованого теплозабезпеченн¤ або несправн≥стю теплових мереж в дит¤чих это п≥дл≥ткових заклад≥в. ¬ де¤к≥ обучают постачаЇтьс¤ не¤к≥сне вуг≥лл¤.
«анепокоЇн≥сть виклика Ї хрон≥чна г≥подинам≥¤ школ¤р≥в. Ќедостатньо уваги прид≥л¤Їтьс¤ ф≥зичному вихованню д≥тей: спортивн≥ зали мають заклад≥в на 81,4 %, в том числ≥ 73 (14 %) не в≥дпов≥дають на площ≥ это ≥ншим к спецификаци¤м. —портивные сост¤зани¤ Ќедостатньо обладнанн¤ в 316 школах (43 %). Ќезадов≥льне забезпеченн¤ обладнанн¤м ≥грових это спортивних майданчик≥в.
≤нформатизац≥¤ середн≥х учбових заклад≥в не завжди зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно д≥ючих вимог, що не виключа Ї отрицательный впливу на формуванн¤ патолог ≥ њ к телу зона, op_rno-ruhovogo апарату, нервово њ системи. ≤з 367 каб≥нет≥в комп'ютерно њ техн≥ки в школах, л≥це¤х, г≥мназ≥¤х не в≥дпов≥дають san_tarno-g_g ≥ Ї н≥чним к спецификаци¤м 18,3 %.
Ќе вир≥шен≥ питанн¤ орган≥зац ≥ њ харчуванн¤ в 67 школах (9 %), включа¤ в јнтрацит≥вському район≥ - 10, ѕопасн¤нському район≥-11.
Ќе в≥дпов≥дають san_tarno-g_g ≥ Ї н≥чним к нормам 14 њдалень загальноосв≥тн≥х заклад≥в (м. јнтрацит - 2, м.  расний Ћуч - 2, область Novopskovsky - 4, область Stanichno-Lugansky - 3).
Ќе виконуЇтьс¤ Ђ«акон о охорону дитинстваї щодо орган≥зац ≥ њ харчуванн¤ учн≥в 1-4 клас≥в дл¤ рахунок бюджетних кошт≥в в 11 м≥стах, что области област≥ (м. Ѕр¤нка, м. Ћисичанськ, м. ѕервомайськ, область Lutug_nsky это в ≥нших).
Ќе орган≥зоване харчуванн¤ дл¤ 357 (3,7 %) учн≥в п≥льгово њ групи _z-for в≥дсутност≥ возражает против чи ф≥нансуванн¤: в м. Ћисичанськ (203), м. —вердловськ (33), область Stanichno-Lugansky (30).
¬ школах багатьох област≥ мають м≥сце перебо њ в водопостачанн≥ (11,1 %). ¬ де¤к≥ населен≥ пункти вода подаЇтьс¤ зг≥дно граф≥к≥в (область Perevalsky, м. ѕервомайськ, м  раснодона, что ≥нш ≥), але не вс≥ загальноосв≥тн≥ заклади обладнан≥ запасними Їмност¤ми в≥дпов≥дно фактичних потреб (м. јлчевськ, м. —вердловськ, м. Stakhanov ≥ в ≥нших).
¬ област≥ спостер≥гаЇтьс¤ поступове зменшенн¤ к≥лькост≥ зам≥ських оздоровчих заклад≥в дл¤ д≥тей это п≥дл≥тк≥в. ¬ пор≥вн¤нн≥ з судьба 2002 к≥льк≥сть њх скоротилас¤ з от 76 до 42 в 2005 роц ≥, в чому де¤к≥ з их працюють 15-18 дн≥в в одном зм≥ну проти необх≥дних 21 день.  ≥льк≥сть оздоровлених д≥тей в зам≥ських оздоровчих лагер¤ скоротилас¤ з от 65917 до 30843.  ≥льк≥сть д≥тей оздоровлених в лагер¤х санаторних ≥ санаторних зм≥нах також зменшилас¤ з от 14259 до 1598.
Ѕуд≥вництво основно њ частини д≥ючих зам≥ських оздоровчих табор≥в зд≥йснювалось 40-60 рок≥в к этому. ¬продовж 15 рок≥в кап≥тальн≥ ремонти, что реконструкц ≥ њ в них не были потрачены.
ќрган≥зац≥¤ пришк≥льних табор≥в з денним перебуванн¤м не вир≥шують проблема оздоровленн¤ д≥тей.
”мови прац≥ это профес≥йна захворюван≥сть
Ќа промислових п≥дприЇмствах ≥ о 'Їктах с≥льського hospodariates област≥ на прот¤з≥ останн≥х 10 рок≥в к≥льк≥сть працюючих зменшилась на 254,9 тисах. ≥ лагерь 01.01.2006 к судьбе склала - 569 тисов. ос≥б, в этом числ≥ 211 тисов. ж≥нок.
ѕитома вага працюючих в умовах, що не в≥дпов≥дають san_tarno-g_g ≥ Ї н≥чним к спецификаци¤м зменшилась з 30,8 % к 23,4 %, але залишаЇтьс¤ високою ≥ лагерь на 2005 р≥к склала 144,5тис.ос≥б, в этом числ≥ 32,7 ж≥нок. Ќайб≥льша питома вага працюючих в неспри¤тливих умовах ма Ї м≥сце в вуг≥льн≥й промисловост≥ - 42,9 % (72920 ос≥б), металург≥йн≥й - 39,4 % (13793) ≥ машинобудуванн≥ - 22,8 % (7651).
ўор≥чно ¬ величественном сан≥тарного ход≥ нагл¤ду на п≥дприЇмствах ви¤вл¤Їтьс¤ понад 20 тисов. порушень сан≥тарного законодавства з возражает против ≥ охорони прац≥. ¬ 2005 роц≥ на приписам санеп≥дслужби усунуто майже 85,0 % ви¤влених порушень, оштрафованы, 810 посадових ос≥б, дл¤ пропозиц≥¤ми санеп≥дслужби к 447 чолов≥к вжит≥ прибывают дисципл≥нарного впливу. ѕрипинена експлуатац≥¤ 247 о 'Їкт≥в, виробничих д≥л¤нок ≥ устаткуванн¤.
«г≥дно з комплексними планы, который планирует-zavdannjami держсанеп≥дслужби виконано понад 12 тисов. заход≥в. ѕол≥пшилис¤ умови прац≥ майже дл¤ 20 тисов. працюючих, в том числ≥ дл¤ 7, 9 тисов. ж≥нок.
—разу з тим умови прац≥ залишаютьс¤ незадов≥льними. Ќа п≥дприЇмствах не впроваджуютьс¤ нов≥ технолог ≥ њ, что сучасне обладнанн¤, недостатньо ф≥нансуютьс¤ заход≥ з охорони, что г≥г ≥ Ї прац ≥, не в≥дпов≥да Ї нормативним вимогам san_tarno-pobutove обслуговуванн¤ роб≥тник≥в, забезпеченн¤ њх спецод¤гом это засобами ≥ндив≥дуального захисту. ƒл¤ останн≥ 20 рок≥в в вуг≥льн≥й галуз≥ не набули позитивних зм≥н технолог ≥ њ п≥дготовки лавы, вуглевидобуванн¤, ¤к≥ забезпечили зменшенн¤ пилоутворенн¤.
—ложный заход≥в на зменшенню запиленост≥ месторождение пов≥тр¤ в певному обс¤з≥ не зд≥йснюЇтьс¤.
Ќайб≥льше ефективн≥ прибывают ≥з зменшенн¤ пилоутворенн¤ - п≥двищенн¤ вологост≥ вуг≥лл¤ в масив≥ застосовуютьс¤ т≥льки в 50 % очисних забоњв. Ќалежний контроль дл¤ техн≥чним лагерь обладнанн¤ дл¤ боротьби з пилом зд≥йснюЇтьс¤ незадов≥льно ≥ не забезпечу Ї належно њ ефективност≥.
 р≥м Ёто г≥рники недостатньо забезпечуютьс¤ засобами ≥ндив≥дуального захисту в≥д видение.
—ередн≥ Ќа област≥ р≥вн≥ запиленост≥ пов≥тр¤ робочо њ зони с¤гають в≥д 533,0 к 63,7 mg/m3, в залежност≥ в≥д к характеру технолог≥чного процесу, що в 88 - 10 раз≥в переб≥льшу Ї сан≥тарно г≥г ≥ Ї н≥чн≥ нормативи (√ƒ ). –≥вн≥ к шуму на робочих м≥сц¤х ≥ в местном масштабе њ в≥брац ≥ њ перевищують вимоги сан≥тарних нормы в 2 - 3 забастовки.
“ак≥ умови прац≥ ¤вл¤ютьс¤ причиною виникненн¤ в г≥рник≥в профес≥йних захворювань. ѕозади лагер¤ профес≥йно њ захворюваност≥ Ћуганська дают взаймы области Ї 3 Ї м≥сце в ”крањн≥.
ƒл¤ пер≥од з судьбы 2001 - 2005 зареЇстровано 6214 випадк≥в профес≥йних захворювань, б≥льш≥сть ≥з их зак≥нчились виходом на ≥нвал≥дн≥сть. Ќа 01.01.2006р. Ќа диспансерному обл≥ку знаход¤тьс¤ 33703 хворих з хрон≥чною профес≥йною патолог ≥ Ї ю.
Ѕезпека это ¤к≥сть харчових продукт≥в
¬ Ћуганськ≥й област≥ в≥дсутн≥ п≥дприЇмства харчово њ промисловост ≥, що виробл¤ють продукти харчуванн¤ дл¤ д≥тей раннього в≥ку.
јктуальною залишаЇтьс¤ проблема орган≥зац ≥ њ харчуванн¤ д≥тей раннього в≥ку через забезпеченн¤ њх продукц ≥ Ї ю дит¤чих молочних кухни, ¤к б≥льш доступною дл¤ малозабезпеченого населенн¤; пол≥пшенн¤ ¤кост≥, что маслодельн¤ безпеки њ продукц ≥ њ, к ¤ку виробл¤ють ≥снуюч≥ в област≥ дит¤ч≥ молочн≥ кухн≥ (ƒћ ).
—истема забезпеченн¤ д≥тей продукц ≥ Ї ю молочних кухни недосконала, это практично на вс≥х д≥л¤нках виробництва використовуЇтьс¤ ручна прац¤, що ма Ї п≥двищений еп≥дем≥чний ризик.
ƒћ  в к≥лькост≥ 18 Ї в 8 м≥стах, что 6 районов, з их молочну продукц≥ю дл¤ д≥тей раннього в≥ку позади лагер¤ на 01.03.06р. виробл¤ють 12 ƒћ . Ќе функц≥онують 5 ƒћ , на робот ¤ких припинено постановами головних державних сан≥тарних л≥кар≥в дл¤ проведенн¤, чтобы восстановить прим≥щень, что обладнанн¤ (в јнтраците ≥, Stakhanov ≥, Ќовоайдар ≥, ћолодогвард≥йську, „ервонопартизанську). Ќе виробл¤ Ї продукц≥ю, и працю Ї ¤к роздавальний пункт, один з трьох ƒћ  в Ћуганську (ƒћ  3 њ дит¤чо њ л≥карн ≥), де это не выполнено ремонт в повному обс¤з≥.
‘ункц≥онуюч≥ ƒћ  виробл¤ють молочну продукц≥ю в обмеженому асортимент ≥, в зв'¤зку з в≥дсутн≥стю необх≥дних умы, что технолог≥чне обладнанн¤ (ƒћ  Ћотиковського будинку дитини, ƒћ  ћарк≥вського, что Ћутуг≥нського район≥в, Ћисичанська). ƒл¤ б≥льшост≥ ƒћ , ¤к в област¤х так ≥ в м≥стах област≥, не вир≥шене питанн¤ орган≥зац ≥ њ пост≥йного к контролю над молоком, ¤к надходить на ƒћ .
ƒл¤ пер≥од 2001-2005рр. ƒл¤ м≥кроб≥олог≥чними показниками ¤к≥сть продукц ≥ њ, ¤к виробл¤Їтьс¤ на ƒћ  област ≥, покращилась, але залишаЇтьс¤ незадов≥льною: питома вага нестандартних провер¤ет 4,4 % з в 2001 роц≥ зменшилась к 3,2 % в 2005р, дл¤ четверти перший к судьбе 2006 склала 2,5 % (нестандартн≥ проби молоко что кеф≥ру було ви¤влено на ƒћ  Ћуганська, Ћисичанська, к области Krem_nskogo).
« к стороне орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в≥дсутн≥й належний контроль дл¤ дотриманн¤м суб 'Їктами п≥дприЇмницько њ д≥¤льност≥ вимог к заказу ћ≥н≥стерства економ≥ки, что з питань Ївропейсько њ ≥нтеграц ≥ њ ”крањни є219 в≥д 24.07.2002р. "ќ роботи правил затвердженн¤ установ (п≥дприЇмств) громадського харчуванн¤, что ≥нших это - стандартный-pravovih документ≥в, що регулюють д≥¤льн≥сть о' Їкт≥в громадського харчуванн¤.
Ќа недостатньому р≥вн≥ перебува Ї профес≥йна п≥дготовка кухарського к складу, оф≥ц≥ант≥в, бармен≥в это ≥н.  р≥м, что, не зд≥йснюЇтьс¤ в≥домчий контроль дл¤ блюд ¤к≥стю, что вироб≥в, що виготовл¤ютьс¤ это реал≥зуютьс¤.
ѕ≥дприЇмства громадського харчуванн¤, в р¤д≥ випадк≥в не забезпечують належних возражает против њх експлуатац ≥ њ.
Ќа орган≥в обращаютс¤ к величественному сан≥тарного нагл¤ду прот¤гом 2001-2005рр. ≥ 3 м≥с¤ц≥в к судьбе 2006 над≥йшли численн≥ скарги, которые объ¤вл¤ют жител≥в будинк≥в на незадов≥льн≥ умови проживанн¤, пов'¤зан≥ з експлуатац ≥ Ї ю п≥дприЇмств громадського харчуванн¤, торг≥вл ≥, розташованих на перших поверхах житлових будинк≥в, або поблизости з их.
¬ переважн≥й б≥льшост≥ скарги поступають на голосне звучанн¤ музично њ апаратури в кафе, барах, ресторанах, л≥тн≥х майданчиках. „астина скарг пов'¤зан≥ з незадов≥льним функц≥онуванн¤м вентил¤ц≥йних системы, охлажда¤ это технолог≥чного устаткуванн¤ п≥дприЇмств торг≥вл≥, что громадського харчуванн¤, з незадов≥льним лагерь лег њ територ ≥ њ, територ ≥ њ внутр≥шнього подв≥р'¤ п≥дприЇмств, неузгодженим паркуванн¤м особистого на автомобильный транспорт в≥дв≥дувач≥в скудно.
ƒержсанеп≥демслужба област≥ в межах сво Ї њ компетентност≥ зд≥йсню Ї нагл¤д дл¤ 101 ринком, де реал≥зуютьс¤ продовольча сировина это харчов≥ продукти.
÷ентрал≥зованим водопостачанн¤м забезпечено 76 ринк≥в (на 75,2 %), гар¤чою проточною водою 27 (26,7 %), м≥сцеве водопостачанн¤ - на 8 ринках (на 7,9 %).   централ≥зовано њ канал≥зац ≥ њ п≥дключено 66 ринк≥в (на 65,3 %), 28 (27,7 %) мають вигр≥б.
¬ 2004-2005рр. Ёто потрачено на ремонт кап≥тальний что реконструкц≥ю 4 ринк≥в (на 3,9 %).
≈п≥дем≥чна ситуац≥¤
ўор≥чно ¬ Ћуганськ≥й област ≥, в звТ¤зку з ≥нфекц≥йними хворобами дл¤ медичною допомогою звертаЇтьс¤ близько 1000 ос≥б. “ак, в 2004 роц≥ в звТ¤зку з ≥нфекц≥йними хворобами дл¤ меддопомогою звернулос¤ 444 тис.395 ос≥б, тобто кожний пТ¤тий житель област ≥, б≥льше 800 чолов≥к умер. ќбласт≥ это помещено серйозн≥ соц≥альн≥ что економ≥чн≥ збитки, що становл¤ть б≥льш н≥ж 200 миллионов грн.
ѕроблемою дл¤ област≥ залишаЇтьс¤ високий р≥вень захворюваност≥ на в≥русн≥ гепатити, туберкульоз, ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒ, гостр≥ кишков≥ ≥нфекц ≥ њ (√  ≤), паразитози.
ƒл¤ п≥дсумками ≥нфекц≥йно њ захворюваност≥ к судьбе 2005 в ”крањн≥ дают взаймы области Ї 4 м≥сце з захворюваност≥ на сиф≥л≥с, 5 м≥сце з захворюваност≥ на струпь¤х ≥ нос≥йство токсигенних ≥ нетоксигенних збудник≥в дифтер ≥ њ, 6 м≥сце з захворюваност≥ на туберкульоз орган≥в диханн¤ ≥ на гонококову ≥нфекц≥ю, 9 м≥сце з захворюваност≥ на гостр≥ респ≥раторн≥ в≥русн≥ ≥нфекц ≥ њ (√–¬ ≤), 10 м≥сце з захворюваност≥ на дифтер≥ю.
Ћагерь ≥мунопроф≥лактики населенн¤ Ћугансько њ област≥
¬ област≥ незадов≥льно виконуЇтьс¤ пункт 8 к «акону ”крањни Ђќ захист населенн¤ в≥д ≥нфекц≥йних хворобї в≥д 06.04.2000р. є 1645 ≤≤≤, в частин≥ проведенн¤ протиеп≥дем≥чних заход≥в з ≥мун≥зац ≥ њ населенн¤ дл¤ еп≥дем≥чними показывает дл¤ рахунок кошт≥в м≥сцевих бюджет≥в. ўор≥чно в област≥ плануЇтьс¤ б≥льш 11 тис¤ч ос≥б на вакцинац≥ю проти тул¤рем ≥ њ, б≥льш 200 ос≥б проти сиб≥рки, 2000 ос≥б проти черевного к сыпному тифу, 300 ос≥б проти кл≥щового енцефал≥ту, однак щепленн¤ не виконуютьс¤ в зв'¤зку з тим, що м≥сцев≥ органи управл≥нн¤ не вид≥л¤ють кошти на ц≥ ц≥л≥ (необх≥дно 50 тис¤ч гривень).
¬ 2004 роц≥ зареЇстровано 2 випадки захворювань на правець в области Slov'janoserbskomu ≥, один зак≥нчивс¤ смертю, и 09.08.2005р. 1 випадок захворюванн¤ на правець, що також зак≥нчивс¤ летально. як св≥дчать дан≥ еп≥дем≥олог≥чних розсл≥дувань вс≥ випадки зареЇстрован≥ в люд¤х похилого в≥ку (старш≥ 70 рок≥в), причины захворювань Ї непроведенн¤ согласно плану њ ≥мун≥зац ≥ њ населенню в в≥ц≥ 60 рок≥в ≥ старш≥ (виконанн¤ обс¤гу на 2005 р≥к 68 %), и також несвоЇчасне проведенн¤ медичними прац≥вниками екстрено њ ≥мунопроф≥лактики правцю.
Ќезадов≥льна ситуац≥¤ з екстрено њ проф≥лактики правцю в област≥ також пов'¤зана з недостатньою к≥льк≥стю в l_kuvalno-prof_laktichnih закладах (Ћѕ«) протиправцевого анатоксину, что протиправцево њ сироватки, особливо в Ћѕ« с≥льських район≥в.
¬ порушенн¤ вимог пункт 2.3.1.   заказу ћќ« ”крањни в≥д 05.08.99р. є 198 Ђќ вдосконаленн¤ проф≥лактики, д≥агностики, что л≥куванн¤ правц¤ї в пунктах травматолог≥чних это в в≥дд≥ленн¤х ≥нтенсивно њ терап ≥ њ в≥дсутн≥ незнижуван≥ м≥н≥муми протиправцевих препарат≥в, що повинн≥ закупатис¤ дл¤ кошти м≥сцевих бюджет≥в.
ƒл¤ п≥дсумками к судьбе 2005 в≥дм≥чена недостатн¤ робот з орган≥зац ≥ њ проведенн¤ специф≥чно њ ≥мунопроф≥лактики дифтер ≥ њ в дорослого населенн¤ в м≥стах:  ≥ровську - р≥чний обс¤г проф≥лактичних щеплень виконано на 81,8 %, ѕервомайську - 91,3 %, Ѕр¤нц≥ - 94 %, % —таханов≥-94,3, ћарк≥вському район≥ - 70,3 %, в середньообласному показнику 99,1; и також незадов≥льне виконанн¤ обс¤г≥в ≥мун≥зац ≥ њ дорослого населенн¤ в в≥ц≥ 23 рок≥в, в достатн≥й на¤вност≥ щеплювального матер≥алу в м≥стах: Ѕр¤нка - 66,7 %, в цьому в на¤вност≥ Ї залишок 436 доз јƒ TH, –уб≥жне - 68,4 %, залишок 666 доз јƒ TH,  расний Ћуч - 68,4 %, залишок 504 дозы јƒ TH, —ЇвЇродонецьку - 36,1 %, залишок 1198 дози јƒ TH, —таханов≥ - 81,8 %, залишок 298 доз јƒ TH, в област¤х B_lokurak_nskomu - 30,7 %, залишок 74 дозы јƒ TH, Ћутугинському - 34,9 %, залишок 336 доз јƒ TH), ћарк≥вському - 56,1 %, залишок 76доз јƒ TH, ѕеревальському - 74,6 %, залишок 450 доз.
Ёто практично в вс≥х l_kuvalno-prof_laktichnih закладах област ≥, що займаютьс¤ проведенн¤м проф≥лактичних щеплень, холодильне обладнанн¤ дл¤ вакцин збер≥ганн¤ вичерпало св≥й ресурс експлуатац ≥ њ (б≥льш 20 рок≥в), рефрижераторы резервн≥ в≥дсутн≥.
¬ зв'¤зку з в≥дсутн≥стю охлаждающий обладнанн¤ не провод¤тьс¤ щепленн¤ на 121 ‘јѕ, ‘ѕ област ≥, в том числ≥ на 14 в —тароб≥льському, 11 в  рем≥нському; 10 в ѕопасн¤нському это Stanichno-Luganskomu; 9 в Ќовопсковському, —лов'¤носербському это —ват≥вському; 8 јнтрацит≥вському ≥ области B_lokurak_nskomu, 7 в —вердловському, 6 в Ћутуг≥нському, 5 в “роњцькому, что ћарк≥вському, 4 в ћ≥ловському, на 2 в Ѕ≥ловодському,  раснодонському это области Novoajdarskomu.
ƒл¤ попередженн¤ виникненн¤ еп≥дем≥чних ускладнень необх≥дно вир≥шенн¤ питанн¤ щодо проведенн¤ щеплень проти тул¤рем ≥ њ, сиб≥рки, черевного к сыпному тифу, грипу дл¤ кошти м≥сцевих бюджет≥в, пункт зг≥дно 8 к «акону ”крањни Ђќ захист населенн¤ в≥д ≥нфекц≥йних хворобї в≥д 06.04.2000р. є 1645 ≤≤≤, и також придбанн¤ охлаждающий обладнанн¤ дл¤ l_kuvalno-prof_laktichnih заклад≥в област≥.
≈п≥дем≥чна ситуац≥¤ з захворюваност≥ на туберкульоз
≈п≥дем ≥ њ туберкульозу, що розпочалас¤ в 1997 роц ≥, к тепер≥шнього к часу не стаб≥л≥зуЇтьс¤, еп≥дем≥чна ситуац≥¤ з кожним судьба пог≥ршуЇтьс¤. «ахворюван≥сть на туберкульоз населенн¤ област≥ дл¤ останн≥ 5 рок≥в виросла на 37,9 %. ¬ судьбах останн≥ в еп≥дем≥чний процес залучаютьс¤ вс≥ прошарки, что в≥ков≥ групи населенн¤, зроста Ї захворюван≥сть на туберкульоз дит¤чого населенн¤.
—еред хворих з вперше встановленим д≥агнозом зроста Ї питома вага безроб≥тних: % 2003р.-36, 2004р. - 41 %, и серед хворих на бацил¤рн≥ (заразними) форми туберкульозу соц≥ально незахищен≥ люди (безроб≥тн ≥, пенс≥онери, т ≥, хто, поворачивавший з м≥сць позбавленн¤ вол ≥, брод¤га ≥) становл¤ть 76 %.
—мертн≥сть в≥д туберкульозу т≥льки дл¤ останн≥й р≥к зросла на 30,5 %, щор≥чно в≥д туберкульозу вмира Ї б≥льш 700 ос≥б.
¬ област≥ функц≥ону Ї 12 диспансер≥в, 1 дит¤ча тубл≥карн¤, 1 тубв≥дд≥ленн¤, 25 тубкаб≥нет≥в, 6 тубсанатор ≥ њ. ¬ незадов≥льному san_tarno-tehn_chnomu стан≥ знаход¤тьс¤, что п≥дл¤гають кап≥тальному к ремонту 50 % протитуберкульозних заклад≥в, особливо Ћуганський обласний “ƒ, Ћуганська дит¤ча л≥карн¤, тубдиспансери м≥ст Ћуганська, јлчевська, Ѕр¤нки, Stakhanov,  расный Ћуч, –овеньки,  раснодон, к области Perevalskogo, санатор≥й дл¤ хворих на k_stkovo-suglobovy туберкульоз в м. –овеньки скудно.
Ћуганський м≥ський тубдиспансер розм≥щений в авар≥йних буд≥вл¤х, в прим≥щенн¤х намазывают глибоко зруйнована, покр≥вл¤ прот≥ка Ї, п≥длоги гнили через, мереж≥ комун≥кац≥й san_tarno-pobutovih прим≥щень вимагають терм≥ново њ зам≥ни. —анеп≥дслужбою винесена постанова щодо припиненн¤ експлуатац ≥ њ к клинике.
¬ протитуберкульозних закладах не дотримуютьс¤ площ≥ на 1 л≥жко, таким образом в обласному тубдиспансер≥ в проектн≥й м≥сткост≥ 90 л≥жок, на л≥куванн≥ знаход¤тьс¤ 260 хворих. “аке положенн¤ ≥ в ≥нших установах де площ≥ на 1 л≥жко складають всього 2,5-4,0 кв.м, в 8 кв. м. норматив≥.
ћають несправн≥ водог≥нн≥ мереж≥, что san_tarno-tehn_chne обладнанн¤ тубдиспансер≥в на 45,5 %, 63,6 % мають гар¤че водозабезпеченн¤ дл¤ рахунок м≥сцевих водогр≥йних пристроњв, ≥нш≥ не мають взагал≥ гар¤чо њ двигатель. Ќе в≥дпов≥дають сан≥тарним к нормам пральн≥ стац≥онар≥в м≥ст Ћуганська, јлчевська, Ѕр¤нки, –овеньки,  раснодон,  р. Ћуч.
ƒезкамерн≥ в≥дд≥ленн¤ не в≥дпов≥дають сан≥тарним к нормам в 80%-ом стац≥онар≥в. ƒва протитуберкульозн≥ диспансери не мають взагал≥ дезкамери (ѕеревальський это Ѕр¤нк≥вський). Ѕ≥льш≥сть заклад≥в незадов≥льно забезпечен≥ мы повтор¤ем что м'¤ким ≥нвентарем, в т.ч. б≥лизною ≥ спецод¤гом дл¤ персонала - в≥д 25 - 75 %, миючими, что дез≥нфекц≥йними засобами - в≥д 35 - 70 %. ’вор≥ в ус≥х протитуберкульозних закладах знаход¤тьс¤ в домашн≥й одеж ≥, цей од¤г не дез≥нф≥куЇтьс¤.
Ќа низькому р≥вн≥ залишаЇтьс¤ орган≥зац≥¤, что забезпеченн¤ повноц≥нного харчуванн¤ хворих в протитуберкульозних закладах, що Ї необх≥дною умовою ефективного л≥куванн¤. ’арчуванн¤ хворих незбалансоване, не виконуютьс¤ норми дл¤ б≥лками, жиров, вуглеводн¤ми. ¬ рац≥он≥ недостатньо риби, м'¤са, субпродукт≥в, овоч≥в, ¤Їць, молокопродукт≥в, св≥жих овоч≥в, что фрукт≥в скудно, енергетична ц≥нн≥сть недооценен (в 3500-3900 килокалори¤х норм≥, в 1800-2700 килокалори¤х установах).
ѕрим≥щенн¤ т≥льки 50 % лаборатор≥й тубзаклад≥в в≥дпов≥дають вимогам державних сан≥тарних правила "”правл¤ет влаштуванн¤ ≥ безпеки роботи в лаборатор≥¤х (в≥дд≥лах, в≥дд≥ленн¤х) м≥кроб≥олог≥чного проф≥лю".
Ѕактер≥олог≥чн≥ лаборатор ≥ њ Ћуганського,  раснодонського, –овеньк≥вського м≥ських протитуберкульозних диспансер≥в не мають дозволу обласно њ режим њ ком≥с ≥ њ на роботе.
≈п≥дем≥чна ситуац≥¤ з ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒ
≈п≥дем≥¤ ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒ продовжу Ї поширюватись, это - практический уражен≥ вс≥ рег≥они област≥. « к уху реЇстрац ≥ њ (1987р). нараховуЇтьс¤ б≥л¤ 3 тиса. ¬≤Ћ-≥ нф≥кованих, захвор≥ло на —Ќ≤ƒ 200 ос≥б, умер - 137. ¬край небезпечними ¤вл¤ютьс¤ факти ви¤вленн¤ ¬≤Ћ-≥ нфекц ≥ њ б≥льш чим в 300 донор≥в. ¬≥д ¬≤Ћ-≥ нф≥кованих ж≥нок возник 240 немовл¤т.
¬иконанн¤ програми проф≥лактики —Ќ≤ƒу в област≥ в повному обс¤з≥ можливе в вир≥шенн≥ питанн¤ добудови обласного, чтобы сосредоточить Sn_Du (харчоблок, пральн¤, дезкамерне в≥дд≥ленн¤), створенн¤ возражает дл¤ наданн¤ медично њ допомоги ¬≤Ћ-≥ нф≥кованим д≥т¤м это люд¤м без певного м≥сц¤ проживанн¤.
¬ област≥ функц≥ону Ї 48 ≥нфекц≥йних стац≥онар≥в на 1645 л≥жок, з их 621 боксованих. ћатер≥ально-техн≥чна базируют 80 % б≥л¤ стац≥онар≥в незадов≥льна, потребу Ї кап≥тальних ремонт≥в, зам≥ни водопров≥дно њ что канал≥зац≥йно њ мереж ≥, буд≥вництва очисних споруд.
«абезпечен≥сть м'¤ким ≥нвентарем незадов≥льна, что становить в≥д 20 % к 80 %, в стац≥онарах хвор≥ знаход¤тьс¤ в особист≥й одеж≥ это взутт≥. Ѕ≥лизни дл¤ л≥жок недостатньо, хвор≥ використовують б≥лизну, к ¤ку принос¤ть з к дому. ¬край незадов≥льно забезпеченн¤ ≥нфекц≥йних стац≥онар≥в мм. –уб≥жне, –овеньки, ѕервомайськ - к 30 %, ћ≥ловський,  рем≥нський, —тароб≥льський райони - 30-35 %.
«абезпечен≥сть ћы повтор¤ем ≥нвентарем не перевищу Ї 25-50 %. ƒл¤ в≥дсутн≥стю дезкамер дез≥нфекц≥¤, что камерна обробка речи в б≥льшост≥ випадках, чтобы не быть потраченными, що спри¤ Ї виносу ≥нфекц ≥ њ ≥з стац≥онар≥в.
¬одопостачанн¤ ≥нфекц≥йних стац≥онар≥в централ≥зоване, вода але, в б≥льшост≥ м≥ст, что район≥в, подаЇтьс¤ дл¤ граф≥ком, що не дозвол¤ Ї дотримувати протиеп≥дем≥чний способ. Ќезабезпечен≥ стац≥онари гар¤чою проточною водою (зокрема, м. Ћисичанська). ¬ зв'¤зку з цим повна сан≥тарна обробка хворих в прийом≥ больной на л≥куванн¤ это в подальшому неможлива.
≤нфекц≥йн≥ в≥дд≥ленн¤ л≥карень не мають локальних очисних споруд, к централ≥зовано њ канал≥зовано њ системи п≥дключено 45 в≥дд≥лень, на вигр≥б працю Ї 3.
Ќезадов≥льно функц≥ону Ї система опаленн¤ стац≥онар≥в м≥ст Ѕр¤нка, –уб≥жне, –овеньки, что ≥нш ≥, взимку в температуре палат пов≥тр¤ не 12-13—0 вище.
«г≥дно оперативних план≥в перепроф≥люванн¤ на випадок еп≥дем≥чних ускладнень з захворюваност≥ на особливо небезпечн≥ ≥нфекц ≥ њ в стац≥онарах плануЇтьс¤ розгортанн¤ шпитал≥в, але оснащенн¤ палаты ≥нтенсивно њ терап ≥ њ не всюди достатньо.
≤нфекц≥йн≥ стац≥онари област≥ не зможуть забезпечити в повному обс¤з≥ додержанн¤ протиеп≥дем≥чного, что дез≥нфекц≥йного к способу в еп≥дем≥чних ускладненн¤х.
ƒл¤ груб≥ порушенн¤ протиеп≥дем≥чного к способу було винесено 4 решают головних державних сан≥тарних л≥кар≥в о припиненн¤ експлуатац ≥ њ в≥дд≥лень (мм. Ѕр¤нка, —вердловськ, –овеньки, –уб≥жне). Ќа кер≥вник≥в накладено 15 штрафних санкц≥й.
≈п≥дем≥чна ситуац≥¤ з мал¤р ≥ њ
Ћуганська область Ї територ ≥ Ї ю ≥з масованим поширенн¤м к мошкам, что ≥нших небезпечних кровосисних комах, что кл≥щ≥в, що мають медичне значенн¤, характеризуЇтьс¤ високим мал¤р≥огеним потенц≥алом.
¬ 2005 роц≥ було это потрачен на зонуванн¤ територ≥й м≥ст что район≥в област≥ дл¤ ступенем можливост≥ поширенн¤ мал¤р ≥ Ї ю в раз≥ њњ завезенн¤ к област≥.
Ќа п≥дстав≥ даних середньодобових температуры пов≥тр¤, определенный дл¤ склада мал¤р≥йних комар≥в зонуванн¤ було это, потрачен таким разр¤дом:
  зони з високим ступенем можливост≥ поширенн¤ мал¤р ≥ њ в≥днесен≥ територ ≥ њ м≥ст Ћуганська, јлчевська, к  раснодону, —вердловська, Ѕ≥ловодського, ѕопасн¤нського, Ћутугинського район≥в; к зони з середн≥м ступенем можливост≥ поширенн¤ мал¤р ≥ њ в≥днесен≥ територ ≥ њ м≥ст к јнтрациту, —ват≥вського, —тароб≥льського, “роњцького район≥в.
јнал≥з еп≥дем≥чно њ ситуац ≥ њ св≥дчить о зростанн¤ рол≥ трансм≥сивних паразитозов в патологе ≥ њ населенн¤ област≥.
≈п≥дем≥чна ситуац≥¤ з мал¤р ≥ њ ускладнюЇтьс¤ њњ неконтрольованими поставки.
ѕрот¤гом 1987-2003 рр.   област≥ було это поставлен 56 випадк≥в мал¤ра ≥ њ ≥з 17 крањн св≥ту. «ав≥зн≥ випадки мал¤р ≥ њ було зареЇстровано на територ≥¤х 11 м≥ст те 3 район≥в област≥. 78 % цих зареЇстрованих випадк≥в триденно њ мал¤р ≥ њ, чтобы напечатать vivax були завезен≥ на територ≥ю област≥ в сезон передач≥ мал¤р ≥ њ, що може спри¤ти ускладненню еп≥дем≥чно њ ситуац ≥ њ (виникненн¤ м≥сцево њ передач≥ мал¤р ≥ њ).
÷ьому спри¤ють великомасштабн≥ м≥грац≥йн≥ процеси населенн¤, що в≥дбуваютьс¤ на територ ≥ њ област ≥, в≥дсутн≥сть сучасних антимал¤р≥йних препарат≥в в l_kuvalno-prof_laktichnih закладах област ≥, в том числ≥ дл¤ ≥ндив≥дуально њ х≥м≥опроф≥лактики, наданн¤ нев≥дкладно њ медично њ допомоги в ускладненому вар≥ант≥ переб≥гу троп≥чно њ мал¤р ≥ њ, что радикальный л≥куванн¤ триденно њ мал¤р ≥ њ, и також ¤вл¤етс¤ гармоничным ентомолог≥чна ситуац≥¤.
™ потреба створенн¤ в обласн≥й кл≥н≥чн≥й л≥карн≥ сучасних антимал¤р≥йних препарат≥в дл¤ радикального л≥куванн¤ хворих на мал¤р≥ю, ≥ндив≥дуально њ х≥м≥опроф≥лактики.
≈п≥дем≥чна ситуац≥¤ з внутр≥шньол≥карн¤них ≥нфекц≥й
ќсновною проблемою проф≥лактики внутр≥шньол≥карн¤них заражень в день сьогодн≥шн≥й Ї орган≥зац≥¤ й зд≥йсненн¤ стерил≥зац≥йних заход≥в в l_kuvalno-prof_laktichnih закладах (Ћѕ«).  ≥льк≥сть пов≥тр¤них стерил≥затор≥в становить 78,4 % в≥д загально њ на¤вност≥ стерил≥зац≥йного обладнанн¤, однак, ¤к в≥домо, над≥йн≥сть стерил≥зац ≥ њ в них набагато нижча, н≥ж в парових. ѕаров≥ стерил≥затори в медичних установах област≥ в ¤дре ≥з грав≥тац≥йною системою видаленн¤ пов≥тр¤, тобто нравственно й ф≥зично застар≥л≥. Ћинии експлуатац ≥ њ дл¤ значно њ частини встаткуванн¤ перевищують нормативи в 2-3 забастовках. Ћагерь 01.01.2006 к судьбе в незадов≥льному техн≥чному стан≥ перебувало 14,3 % стерил≥зац≥йного обладнанн¤. ўе вище питома вага несправних стерил≥затор≥в в —тароб≥льському, Ћутугинському, —лов'¤носербському, Ќовоайдарському, област¤х B_lovodskomu (20,3 % - 26,9 %).
јктуальним залишаЇтьс¤ питанн¤ забезпеченн¤ Ћѕ« дез≥нфекц≥йними засобами. Ќа 2005 р≥к забезпечен≥сть цими засобами склала т≥льки 43,5 % в≥д розрахунково њ р≥чно њ потребл¤ют, що майже при двух забастовках менше р≥вн¤ к судьбе 2004. ¬ ¤дре застосовуютьс¤ хлором≥стк≥ препарати, и саме дезактин, його використано в 1,5 забастовках б≥льше р≥чно њ потребл¤ют. ‘≥нансуванн¤ l_kuvalno-prof_laktichnih заклад≥в не дозвол¤ Ї закуповувати сучасн≥ високоефективн≥ дез≥нфекц≥йн≥ засоби, к тому використовуютьс¤ дешев≥ препарати, що своЇчасно (кожн≥ 3 м≥с¤ц ≥) не зам≥нюютьс¤ ≥ншими засобами (з альтернативною активнод≥ючою речовиною). “ака ситуац≥¤ спри¤ Ї формуванню шпитальних штам≥в м≥кроорган≥зм≥в, что реЇстрац ≥ њ внутр≥шньол≥карн¤них захворювань. ќ це св≥дчить лагерь san_tarno-protiep_dem_chnogo к способу в м Ћѕ«.    раснодону, Ѕ≥локурак≥нського, Ћутугинського, Ќовопсковського район≥в, де стаб≥льно, прот¤гом 3-ostann_h рок≥в, реЇструютьс¤ перевищенн¤ середн≥х обласних показник≥в незадов≥льних результат≥в бактер≥олог≥чного к контролю ¤кост≥ это - точный њ дез≥нфекц ≥ њ в 1,5-3,3 забастовках. —формовану ситуац≥ю можна розц≥нювати, ¤к передв≥сники еп≥дем≥чного неблагополучч¤.
ќдн ≥ Ї ю з проблемы Ћѕ« област≥ Ї недостатн¤ забезпечен≥сть дезкамерами. ¬≥дсоток Ћѕ«, що мають дезкамери, становить 82,0 %. ¬≥дсутн≥ дезкамери в 23 l_kuvalno-prof_laktichnih закладах. “аке положенн¤ справ не дозвол¤ Ї забезпечити 100 % дезкамерне знезараженн¤ л≥жок п≥сл¤ виписки пац ≥ Ї нт≥в ≥з стац≥онар≥в. ¬ середньому обласному показнику 86,6 % в≥дсоток дезкамерного знезаражуванн¤ пост≥льних принад в Ћутуг≥нському, ѕеревальському, област¤х Novopskovskomu, что м. јнтрацит≥ становить в≥д 35,1 % к 66,5 %. ¬ 2005 роц≥ в неробочому стан≥ перебувало 19 дезкамер або 12,0 % в≥д њхньо њ загально њ к≥лькост≥.