ƒва дн≥ к этому на шахт≥ ≥м. «ас¤дька, що Ї одн ≥ Ї ю ≥з найкращих в ™вроп≥ дл¤ р≥внем системи безпеки, что виробничим обладнанн¤м, и також одн ≥ Ї ю ≥з найглибших, что найнебезпечн≥ших в ”крањн ≥, станов¤сь черговий вибух к метану. ƒл¤ попередн≥ми даними, несчастный случай убрал б≥льше 70 людських житт≥в. јкци¤ ще десь 30 шахтар≥в дос≥ нев≥дома.

ћесторождение ≥м. «ас¤дька, фактичним власником ¤ко њ Ї представитель багатьох скликань "рег≥онал" ™фим «в¤г≥льський, Ї одн ≥ Ї ю ≥з найприбутков≥ших в ”крањн≥, что найнебезпечн≥ших через велику концентрац≥ю к метану в пород≥. ≤ незважаючи на тех, що на п≥дприЇмств≥ увесь час провод¤тьс¤ необх≥дн≥ проф≥лактичн≥ роботи, и метан пост≥йно в≥дкачуЇтьс¤ ≥ нав≥ть використовуЇтьс¤ дл¤ об≥гр≥ву будинк≥в, нещасн≥ випадки ≥з вибухами к газу чи його небезпечними викидами не р≥дк≥сн≥ дл¤ п≥дприЇмства.

“ак дл¤ останн≥ 10 рок≥в на шахт≥ стали ш≥сть авар≥й ≥з смертельними випадками, останн¤ з ¤ких трапилас¤ в вересн≥ к судьбе 2007, если через викид к газу в забо њ на глибин≥ 1078 метр≥в задихнулос¤ 13 шахтар≥в. Ќин≥шн¤ авар≥¤, ¤к, к реч ≥, трапилас¤ на т≥й д≥л¤нц ≥, вже стал другою дл¤ жертв к≥льк≥сть в останньому дес¤тил≥тт≥. Ѕ≥льше шахтарських житт≥в, 81 человек, поховав лише вибух на шахт≥ ≥м. Ѕаракова в березн≥ к судьбе 2000.

¬ызовите авара ≥ њ нараз≥ зТ¤сову Ї спец≥альна ком≥с≥¤ ƒержг≥рпромнагл¤ду, prothat њњ учасники поки що не змогли огл¤нути безпосередньо м≥сце авар ≥ њ. јдже в шахт≥ й дос≥ остаточно это не погашен пожежу, ¤к виникла п≥сл¤ вибуху ≥ час в≥д к часу розгор¤Їтьс¤ знову. ѕоки що ком≥с≥¤ лише опрацьову Ї показанн¤ прилад≥в, что опиту Ї св≥дк≥в ≥ потерп≥лих.

¬ тот же самый час, ¤к пов≥домив "≈ѕ" защитник голови профсп≥лкового ком≥тету шахти јнатол≥й Ћомов, дл¤ одн ≥ Ї ю ≥з верс≥й вибух станов¤щийс¤ часом п≥д бур≥нн¤, ¤к находитс¤ недостаточно на мет≥ дегазац≥ю одного ≥з вуг≥льних пласт≥в. Prothat н≥чого визначеного поки що не можна сказати. "™дине, инфекции що можна стверджувати це те, що в≥дбувс¤ вибух к метану. ¬ызовите вибуху поки що не зТ¤совано", - пов≥домив pres-sekretar ƒержг≥рпромнагл¤ду јндр≥ан √алач.

™диним, хто b_lsh-mensh визначено висловивс¤ о причине вибуху, ви¤вивс¤ прем Т¾r-m_n_str ¬≥ктор янукович, ¤кий прибув на м≥сце под ≥ њ в числ≥ ≥нших можновладц≥в, серед ¤ких були м≥н≥стр надзвичайних ситуац≥й Ќестор Ўуфрич, v_tse-premТ Їр з питань ѕ≈–≈ƒјё“ јндр≥й  люЇв, м≥н≥стр вуг≥льно њ промисловост≥ —ерг≥й “улуб ≥ нарешт≥ президент UkraІni ¬≥ктор Yushchenko.

“ож позади слов ¬≥ктора ‘едоровича головна причина авар≥й це, ¤к не удивительно, неминуч≥сть такой випадк≥в в вуглепром≥. "÷¤ авар≥¤ во врем¤ черговий п≥дтверджу Ї те, що людина безсила перед стихом ≥ Ї ю. ¬≥д под≥бних випадк≥в месторождение в св≥т ≥", - сказавший в≥н не застрахован жодна.

Ѕезумовно, дещиц¤ правди в словах прем ТЇра весь таки Ї, prothat статистика такой випадк≥в, зокрема на шахтах приватних, система де безпеки налагоджено значно краще н≥ж на державних, спонука Ї замислитис¤ по тим, що значущ≥сть випадку ≥ неминучост≥ в таком ситуац≥¤х може бути занадто переб≥льшена.

якщо подивитис¤ на статистике, к ¤ку щороку сумл≥нно п≥дбива Ї ƒержг≥рпромнагл¤д, к≥льк≥сть смертельних випадк≥в на шахтах украњнських дл¤ останн≥ к≥лька рок≥в дещо зб≥льшилас¤. Ќаприклад, в 2006 минулому роц≥ њх стал на 12 (168 випадк≥в) б≥льше, н≥ж в 2005 (156 випадк≥в).

ѕричому число загиблих зб≥льшуЇтьс¤ не т≥льки на держп≥дприЇмствах, на багатьох з ¤ких через брак кошт≥в ≥ корупц≥ю в розпод≥л≥ бюджетних дотац≥й на охорону прац≥ система безпеки знаходитьс¤ прост в жахливому стан≥. —мерть  ≥льк≥сть поб≥льшала ≥ на шахтах приватних, де власники на безпеку витрачають чимал≥ кошти. Ќаприклад в зв≥тност≥ ƒржг≥рпромнагл¤ду зазначено, що в 2006 роц≥ на аваре ≥ њ в шахтах приватних 41,7 % вс≥х загиблих г≥рник≥в (70 смертельних випадк≥в з 168) понизились.

≤ це в этом, що в ”крањн≥ приватних шахты в двух забастовках менше н≥ж державних (184 проти 389). “акой разр¤д на кожну державну месторождение припада Ї 0,25 смерти шахтар≥в, и на кожну приватну - 0,38.

≤ шукати вызывают здесь в недостатньому обладнанн≥ не сл≥д, адже, ¤к зазначалос¤, приватники витрачають на це чимал≥ грош≥. Ќа думку фах≥вц≥в, справа в двох ключових речи.

ѕерше Ц оск≥льки зарплатн¤ шахтар≥в залежить в≥д вироб≥тку, сам≥ г≥рники св≥домо йдуть на порушенн¤ управл¤ет безпеки ≥ зостаютьс¤ п≥д землею значно довше, н≥ж т≥ дозвол¤ють, аби заробити б≥льше. ¬ласнику, в чергу, Ї виг≥дним зб≥льшенн¤ обс¤г≥в видобутого вуг≥лл¤, к тому в≥н, трапл¤Їтьс¤, закрива Ї оч≥ на порушенн¤ управл¤ет безпеки.

ƒе¤к≥ фах≥вц≥ вважають, що вир≥шенн¤м ц ≥ Ї њ проблеми може стати введенн¤ системи погодинно њ плат¤т прац≥ шахтар≥в, prothat ц≥ прибывают не можуть бути панацеЇю.

ƒруг Ц видобуток вуг≥лл¤ на глибин≥ б≥льше 1000 метр≥в завжди Ї небезпечним ≥ вимага Ї особливих технолог≥й видобутку ≥ системи безпеки. ƒержг≥рпромнагл¤д щороку зазнача Ї ≥ ухвалю Ї в≥дпов≥дн≥ р≥шенн¤ о п≥двищенн¤ величественный к контролю, створенн¤, что впровадженн¤ нових наукових, что технолог≥чних розробок, п≥дготовку необх≥дних держпрограм скудно. Prothat ситуац≥¤ повторюЇтьс¤ ≥з к судьбе в р≥к.

"ѕопередн≥ експертн≥ ком≥с ≥ њ, що розсл≥дували заставл¤ют под≥бних трагед≥й, вже ухвалювали р≥шенн¤ о заборону видобутку вуг≥лл¤ на большом глибинах, - говорить голову  онфедерац ≥ њ незалежних профсп≥лок г≥рник≥в ћихайло ¬олинець. Ц Prothat це з к одной стороне енергетична безпека держави, з ≥ншого Ц робот коксох≥м≥чних, металург≥йних комб≥нат≥в, електростанц≥й скудно. ¬ ус≥х цих галуз¤х отримуютьс¤ надприбутки ≥ височенна рентабельн≥сть. «розум≥ло, що в таком випадку зловоние не будуть зупинен ≥, к тому що житт¤ людини в ”крањн≥ н≥чого не к деньгам Ї".

™ думка, що аби зменшити смертн≥сть в≥д нещасних випадк≥в на шахтах сл≥д було скоротити видобуток вуг≥лл¤. јле здесь Ї два значних аргументи проти. Ќа - pershe, на св≥тових ринках може это просто не знайтис¤ потр≥бно њ к нам к≥лькост≥ вуг≥лл¤, и, на друге, - ≥мпортована сировина буде значно дорожча в≥д в≥тчизн¤но њ, що навр¤д чи сподобаЇтьс¤ промисловим споживачам, ¤к≥ н≥защо не захочуть втрачати сво њ надприбутки.

"»нфекции ѕольща вже виставл¤ Ї ц≥ну на енергетичне вуг≥лл¤ близько долар≥в за 110 $, и в≥тчизн¤не п≥сл¤ п≥дн¤тт¤ ц≥ни на 60 % к деньгам Ї в двух забастовках дешевше - 60 $", - чтобы говорить ¬олинець.

ўо к рос≥йського вуг≥лл¤, суд¤чи ≥з ц≥ново њ пол≥тики нашого п≥вн≥чного сус≥да на газу, что нафту, ”крањн≥ навр¤д чи буде доц≥льною залежн≥сть в≥д –оссийска¤ ‘едераци¤ ще й в вуг≥лл≥.

“ож в найближчому майбутньому Їдиним доступним засобом дл¤ вир≥шенн¤ шахтарсько њ смертност≥ Ї удосконаленн¤ системи величественные нагл¤ду, которые прибывают, що зробл¤ть њњ прозор≥шою. јдже на ¤кусь реструктуризац≥ю галуз ≥, ¤кою вже багато рок≥в в словах займаЇтьс¤ влада, спод≥ватис¤, чтобы не быть лидерством, бо дос≥ не ≥сну Ї нав≥ть хоча ¤кихось детальних план≥в реструктуризац ≥ њ, что в≥дпов≥дного законодавства, ¤к разрешил бы њњ тратить.

» дл¤ вдосконаленн¤ системи нагл¤ду, на думку експерт≥в, сл≥д роз≥братис¤ в ¤ щекочу чергу ≥з корупц ≥ Ї ю в ƒержг≥пронагл¤д ≥, котрий закрива Ї оч≥ соб≥, что ≥ншим на виконанн¤ управл¤ет техн≥ки безпеки. ѕодекуди на державних, подекуди на шахтах приватних. ¬уг≥льники стверджують, що быть - jakogo дозволу в≥д ц ≥ Ї њ структури можна домогтис¤ дл¤ хабара. якщо вуг≥льники помил¤ютьс¤, хот≥лос¤ почути альтернативну верс≥ю, месторождение чому ≥м. «ас¤дька дос≥ працю Ї, ¤кщо там найглибша это найнебезпечн≥ша.

Anton_na Bazhan