¬ сучасн≥й ”крањн≥ писати, что говорити, ба, ≥нколи нав≥ть думати, о нац≥ональну ≥дею пол≥тично небезпечно.

÷е, ¤к ви¤вл¤Їтьс¤, небезпечно дл¤ перспектив електоральних тво Ї њ пол≥тично њ сили, дл¤ м≥жнародно њ репутац ≥ њ, це небезпечно, бо к ¬ам неодм≥нно не так зрозум≥ють. ÷е, бачте, в сучасному св≥т≥ Ц не ≥нтел≥гентно, это не фактический ≥ нав≥ть (простите, ћой Ѕог) Ц не "гламурно".

≤нколи де¤к≥ колеги на - druzhnomu рад¤ть: дайте, отут, зам≥сть нац≥онально њ ≥де њ, щось вл≥пимо ≥нше, бо в нас —х≥д ≥ ѕ≥вдень, в нас вибори. ƒайте, зам≥сть нац≥¤ Ц люди, зам≥сть "нац≥ональний" Ц громад¤нський, ≥ (нав≥ть) зам≥сть ”крањна Ц крањна.

«даЇтьс¤ з такой нац≥ональним мазох≥змом ≥ самоприниженн¤м, ¤ стикаюс¤ вперше в своњй пол≥тичн≥й практиц≥.

ћен≥ важко у¤вити, що рос≥йському пол≥тику буде соромно говорити о –ос≥ю, и американскому президенту порад¤ть дл¤ толерантност≥ част≥ше вдаватис¤ к терм≥ну "Ќовий св≥т" зам≥сть —получен≥ Ўтати јмерики.

ѕол≥тична ”крањна, нал¤кана привнесеними ззовн≥ технолог≥¤ми останньо њ президентсько њ компан ≥ њ з под≥лом ”крањни на трех сорти, что на два защищают, занурила голова в п≥сок ≥ вважа Ї дл¤ доречне, жити в глибинах збанал≥зовано њ космопол≥тично њ байдужост ≥, викресливши пон¤тт¤ "нац ≥ њ" з щоденного мовленн¤.

Ѕеседа нац≥онального в≥ддано на в≥дкуп марг≥нальним "мудрец¤м", ¤к≥ невтомно продовжують доводити, що  ањн був, мы щекочем рос≥¤нином, и Avel Ц украњнцем, що вс≥ Їгипетськ≥ фараони, прибывает з середньо њ Ќаддн≥пр¤нщини, и нащадки ар ≥ њ в зас≥дають в  аб≥нет≥ м≥н≥стр≥в.

÷е не т≥льки прим≥тивно, це небезпечно.  онсервац≥¤ проблеми, невизнанн¤ нац ≥ њ в пол≥тичному, громад¤нському значенн ≥, весь це нав≥ть страшн≥ше н≥ж трьохсортна карти ”крањни в виконанн≥ кремл≥вського "колумба"-pershov_dkrivatelja Ц √лЇба ѕавловського.

ћи н≥коли не зможемо побудувати, что ”крањну, ¤ко њ ми варт ≥, состыковывает не визнаЇмо, що проблема ≥сну Ї, состыковываетс¤ не зможемо знайти что Їдиного чинника, що зможе звести п≥д один дах ≥нтереси викладача з Ћьв≥вського ун≥верситету ≥ донецького п≥дприЇмц¤, залишивши поза його межами розб≥жност≥ ≥ св≥тогл¤дн≥ суперечност≥. Ќовини

ўо, ¤к не приналежн≥сть к Їдино њ крањни, к Їдино њ нац ≥ њ (п≥дкреслюю, в громад¤нському значенн≥ цього терм≥на) може виконати под≥бн≥ функц ≥ њ?

Ѕудьте уколоты Leon_d Kuchma (от, не думал больше, що, который будет уколот доведетьс¤ цитувати Kuchma), сказавший, що в ”крањни нац≥онально њ ≥де њ, это - немой Ї. Ёто в этом мабуть ≥ горе сучасно њ ”крањни, що это майже весь пер≥од нац≥онально њ залежност≥ керували люди без нац≥онально њ ≥де њ в голов≥.

√≥мн Ѕез сл≥в, стил≥зований hopak, что нап≥влегальний тризуб весь час цей потер¤л чи не Їдиними оф≥ц≥йними признаки величественно њ незалежност≥. Ёто й на побутовому р≥вн≥ щоденного пол≥тичного мовленн¤ нац≥ональне дос≥ зводитьс¤ власне к анекдот≥в, ¤к≥ вс≥ к одному починаютьс¤ з один й, что: "ѕрињхав ¤кось москаль к Ћьвову..."

Ѕувають, щоправда, де¤к≥ проблиски консол≥дац ≥ њ нац ≥ њ, передус≥м в спортивн≥й царин≥-peremogi брат≥в  личк≥в, яни  лочково њ, неспод≥ваний усп≥х футбольно њ зб≥рно њ на чемп≥онат≥ св≥ту в Ќ≥меччин ≥, але зловоние наст≥льки короткотривал ≥, що не можуть сприйматис¤ ¤к визначальн≥ ≥ основн≥.

Ѕув в нас ще Maidan, если люди тис¤ч≥ вперше начали говорить украњнською мовою, сотн≥ тис¤ч, начали гордитис¤, що живуть в так≥й героњчн≥й крањн ≥, м≥льйони вперше п≥дн¤ли голови.

јле ц≥нност≥ к Maidan это - новый ел≥та примудрилас¤ розтринькати дл¤ п≥вроку, зробивши з нац≥ональними ≥деалами те, що на ухе дев'¤ностих було зроблено з kupono-karbovantsjami.

Ёто може, прибывавший торец часа сьогодн ≥, на 16-r_chchja величественно њ незалежност ≥, дати крањн≥ нац≥ональну ≥дею, визнати, що без не њ ми н≥коли не зможемо стати н≥ нац ≥ Ї ю н≥ люди?

ўо без нац≥онально њ ≥де њ ск≥фськ≥ кам'¤н≥ баби, что трип≥льськ≥ глечики так ≥ залишатьс¤ мертвими артефакты археолог ≥ њ без ≥нтегрованост≥ в ≥стор≥ю територ ≥ њ, в≥домо њ инфекции власть ¤ка UkraІna.

јле перш, н≥ж визначити ¤ко њ нац≥онально њ ≥де њ потребу Ї крањна, хот≥лос¤ бодал бы удары к≥лькома озирнути весь сучасний св≥т, проанал≥зувати ключов≥ тенденц ≥ њ цив≥л≥зовано њ ойкумени.

... “ож, ¤к в≥н живе цей сучасний св≥т? Ќормы ”н≥кальними розвиваЇтьс¤ ≥нформац≥йн≥ технолог ≥ њ, нов≥ комп'ютери стають застар≥лими через п≥вроку. як стверджують в своњй книз≥ Ќапуганный Ѕизнес два мудрих шведи, ¤кби ав≥ац≥йна промислов≥сть розвивалас¤ такие нормы, ¤к комп'ютерн≥ технолог ≥ њ дл¤ останн≥ дес¤ть рок≥в, сьогодн≥, скаж≥мо, л≥так з ™вропи к —Ўј лет≥в менше секунди, и варт≥сть квитанци¤ b_znes-klasu склала 0,4 цента.

“е саме в≥дбуваЇтьс¤ в економ≥чному св≥т≥ - на повну потужн≥сть працюють б≥рж≥, что банки, розмови о демократ≥ю, которые очаровали свободу вс≥ шпальти что еф≥ри св≥тових засоб≥в масово њ ≥нформац ≥ њ. јле, ¤к статистика св≥дчить, не так вс¤ польза в сучасному св≥т ≥, ¤к видаЇтьс¤ на перший погл¤д.

 ≥льк≥сть небезпечних виклик≥в сучасн≥й цив≥л≥зац ≥ њ майже така непосредственно, ¤к в ’ ≤≤≤-’VII стол≥тт¤х. Ћише јл-KaІda зам≥сть бубонно њ чуми ≥ гастарбайтерство зам≥сть раб≥в гранками. ÷≥ вади сучасного св≥ту н≥велювали технолог≥чн≥ завоюванн¤ людства.

ѕрогрес ви¤вивс¤ б≥льш д≥алектичним, что непрогнозованим, н≥ж ми соб≥ у¤вл¤ли. ƒжон Tojnb_ зазнав поразки: ≥стор≥¤ не розвиваЇтьс¤ на сп≥рал ≥, ≥ не Ї заздалег≥дь визначеним шл¤хом к прогресу. “ам рухаЇтьс¤ так, ¤к њй заманетьс¤, дл¤ законов своњми ≥ примхами, ¤к автомоб≥л≥ в час на Ћен≥нградськ≥й площ≥ в виключених св≥тлофорах.

« к одной стороне ми отримуЇмо нанотехнолог ≥ њ, з ≥ншого Ц —Ќ≤ƒ, з к одной стороне Ц глобал≥зм ≥ скороченн¤ озброЇнь, з ≥ншого Ц терористичну нападают на 11 вересн¤. Ќа кожен новий винах≥д людства, природа в≥дпов≥да Ї власною новац ≥ Ї ю. ќдним словом, на кожен новий bluetooth маЇмо отит на кожне вухо.

ƒл¤ судеб останн≥ 47 з 192 крањн св≥ту потерпали в≥д в≥йн это громад¤нських конфл≥кт≥в. ¬≥йна продовжу Ї лишатис¤ формою сп≥в≥снуванн¤ нац≥й, что народ≥в, и, дл¤ декого, ¤к наприклад, дл¤ —Ўј маленька переможна в≥йна Ц це взагал≥ всього лише елемент чергово њ президентсько њ кампан ≥ њ (¤к, к реч ≥, ≥ дл¤ –ос ≥ њ, де пот¤ги, что будинки чомусь починають зл≥тати в пов≥тр¤ саме напередодн≥ нових електоральних перегон≥в).

—учасний бурхливий прогрес людства базуЇтьс¤ на тотальн≥й прагматиц≥ ≥ абсолютн≥й ц≥нност≥ матер≥ально њ вигоди, отримано њ дл¤ бить-¤ка ц≥ну. ѕот≥м - гонкою дл¤ особистим усп≥хом з споживацьким ухилом. ≤ ще - по¤вою нових, невластивих функц≥й грошових знак≥в.

—в≥тов≥ грош≥ перетворили на товарах все: в≥ру, честь, сов≥сть, переконанн¤, принципи, патр≥отизм, ≥нформац≥ю. ¬≥дбулас¤ всесв≥тн¤ матер≥альна "фаустизац≥¤" людства. јле, ¤кщо гетевський Faust мав бодают зупинку отлично њ мит ≥, сучасн≥ обивател≥ здатн≥ продати душ≥ дл¤ "класний шоп≥нг" в ћ≥лан≥ во врем¤ ѕродажи сезона.

ƒостигли нав≥ть kup_vl_-продаже к статусу людини в св≥т ≥, это - здоровый 'њ, осв≥т≥. —ьогодн≥ в ”крањн ≥, скаж≥мо, это - недостаточно хто рветьс¤ в асп≥рантуру, бо диплом "про‘‘есора" можна купити дл¤ ц≥ну, сп≥вставну з варт≥стю моб≥лки b_znes-klasu.

¬супереч апологетам ≥ндив≥дуал≥зму, людина перетворилас¤ на приблизительно 'Їкт, и людство на м≥шень дл¤ спама Ц це сущность сучасного поступу. ќчевидно, що такий алгоритм розвитку Ї тупиковим, и можливо, веде ≥ к самознищенн¤.

јрхеологи, ¤к в≥домо, тип≥зують ≥сторичн≥ пер≥оди з допомогою викопних решток керам≥ки. « жахом у¤вл¤ю, ¤к через к≥лька в≥к≥в nashchadki-археологи назвуть наш час з його двома св≥товими в≥йнами, несчастные случаи ¤дерними, косм≥чними польотами, YouTube th ≥ революц≥¤ми, всього лише "культурою пластикових стаканчик≥в".

√лобальн≥ св≥тов≥ проблеми зачепили украњнське сусп≥льство. ћи - частина цив≥л≥зац ≥ њ, ≥ платимо в≥дпов≥дну оплата за це. ƒл¤ прагненн¤м к жорстко њ ≥ цин≥чно њ цив≥л≥зованост≥ ми десь разрушили душу, ≥деали, благородн≥ непрагматичн≥ пориви.

«даЇтьс¤, сьогодн ≥, ¤кби був живий “араса  артофель, в≥н боровс¤ не дл¤ желани¤ крањни, и дл¤ л≥ценз≥ю на реекспортн≥ операц ≥ њ в Ќј  "Ќафтогаз ”крањна".

... јле, ”крањна ≥нша. “ам ≥нша зовс≥м не так, ¤к стверджував один державний муж, если говорив, що это там просто "не –ос≥¤". “ам ще й не јлбан≥¤, не ћозамб≥к ≥ не ≤сланд≥¤.

ћи взагал≥ Ц ≥нш≥. ћи, на мо Ї переконанн¤, ¤к жодна ≥нша крањна, народжен≥ дл¤ ун≥кально њ м≥с ≥ њ, к тому що перебуваЇмо на цив≥л≥зац≥йному злам≥ м≥ж зах≥дною это сх≥дною цив≥л≥зац≥¤ми.

ћи в≥д цього найб≥льше страждали, бо саме на наш≥й територ ≥ њ вздовж ≥ впоперек пошел вс≥ Ц в≥д „инг≥з ’ан к ћанштейна. јле, торец тепер можемо мати ¤кусь користь ≥з такой ун≥кального розташуванн¤.

”крањна Ц це енергетичний м≥ст м≥ж культуры ≥ люди. ”крањна Ц це табула мчатс¤ в сучасному св≥т≥. «руйнували те, що було, ≥ не побудували новое. —аме к этому ”крањна это - виновный будувати сво њ стандарти наново ≥ ма Ї вс≥ права не коп≥ювати помилков≥ концепти l_beralno-демократический кап≥тал≥зму.

— этой целью, щоб, наш крањна виконала цю м≥с≥ю дл¤ себ¤, что людства, к нам потр≥бна найвища консол≥дац≥¤, моб≥л≥зац≥¤ вс≥х сусп≥льних ≥нтелектуальних пол≥тичних силы, что повне усв≥домленн¤ кожним украњнцем концепц≥й, что р≥шень, ¤к≥ необх≥дно приймати дл¤ побудови б≥льш ¤рмарка, плохо знакома¤ с заказом.

√оловну роль в консол≥дац ≥ њ нац≥ональних вызывает в≥д≥гра Ї ч≥тке визначенн¤, это - новый њ нац≥онально њ ≥де њ, ¤к стал бы справжньою пров≥дною з≥ркою дл¤ вс ≥ Ї њ нац ≥ њ, в≥дкритт¤м дл¤ кожно њ особистост≥ безмежних можливостей розвитку.

як молод≥й людин≥ в 16 рок≥в дають паспорт, таким образом ≥ ми наш≥й ”крањн≥ на 16-r_chchja маЇмо њњ дати нову нац≥ональну ≥дею.

“акою украњнською новою нац≥ональною ≥деЇю это ¤вл¤етс¤ виновным стати буд≥вництво найкращо њ, найоптимальн≥шо њ системи орган≥зац ≥ њ сусп≥льства, ¤к дасть кожн≥й людин≥ в≥дчутт¤ справедливост ≥, гармон ≥ њ, захищеност≥ что в≥дкритост≥ вс≥х омр≥¤них можливостей.

я, которого жодною м≥рою не примен¤ют на те, щоб дати вичерпне ≥ остаточне визначенн¤, ¤вл¤юсь новым њ нац≥онально њ ≥де њ ”крањни. ÷е Ц тема дл¤ дискус ≥ њ. јле, здаЇтьс¤, саме в створенн≥ это - оптимальный њ системи сп≥в≥снуванн¤ вс≥х елемент≥в сусп≥льства пол¤га Ї основне наш завданн¤.

„ому ми з'¤вл¤Їмос¤ на —и-Ён-Ён ≥ ™вроньюз≥ т≥льки в ≥нтер 'Їр≥ перевернутих вагон≥в з жовтим фосфор поблизу ќжидова? ћоже досить? „ас ћоже потрапити в позитивний блок новин ≥ не т≥льки спортивних?

як япон≥¤ ≥ Ќ≥меччина створили ун≥кальн≥ системи управл≥нн¤ виробництвом в 70-t_ судьбах ’’ стол≥тт¤, ¤к Genr_ ‘орд, продумывавший конвеЇр, чому ми не можемо створити ≥деальну сусп≥льну система? “а система, ¤к базуЇтьс¤ на реал≥¤х, вместо на ≥де¤х Platon, “омазо  ампанелли чи “омас Mora?

—права не в ментальност ≥, ¤к скептики говор¤ть. —права Ц в систем≥.

¬≥зьм≥мо, дл¤ торца знову это таки Ќ≥меччину. ћайже п≥встол≥тт¤ нац≥¤ була розд≥лена на дв≥ крањни Ц ‘–Ќ ≥ NDR. ќдин ментальн≥сть, одне мисленн¤, одна культура. јле Ц ≥нш≥ системи.

Ёто чому ц¤ однакова ментальн≥сть на одном б≥к ст≥ни робила ≥деальн≥ "ћерседеси", и на ≥нший - "“рабанти" з пластмаси ≥ дерево? Ёто може ≥ к нам час спробувати нову система сусп≥льства?

Ќе треба бо¤тис¤ велич≥ власного люд¤м. Ќе треба ховатис¤ в закутках неусп≥ху. «рештою, т≥льки, на перший погл¤д, незд≥йсненн≥ ≥де њ, варт≥, что, щоб братис¤ дл¤ њх реал≥зац≥ю. ¬ сучасному св≥т≥ завжди Ї м≥сце с этой целью, щоб знайти н≥шу.

¬дамс¤ к ще к одному торцу з уже згадано њ заказывает Ќапуганный Ѕизнес. ќдин британський п≥дприЇмець, що н≥¤к не м≥г знайти сво Ї м≥сце п≥д сонцем в большом б≥знесу св≥т≥, в≥д розпачу ≥, скор≥ше, дл¤ уловки, станов¤щейс¤ випускати кольоровий щотижневий журнал... "Ќоги". ¬ изумительном часопису цьому не було н≥чого окр≥м фотограф≥й людських к≥нц≥вок Ц п'¤т, кол≥н, литок, гом≥лок Е

–аптом ви¤вилос¤, що в усьому св≥т ≥, з 6 людей м≥ль¤рд≥в знайшлас¤ не один тис¤ча фетишист≥в, що, з незрозум≥лих дл¤ психолог≥в причины, фанат≥ли в≥д фотограф≥й людських н≥г. ƒл¤ 2 судеб видавничо њ д≥¤льност ≥, вчорашн≥й невдаха, и нин≥ "ногомонопол≥ст" станов¤щийс¤ м≥льйонером.

÷е Ц анекдотичний торец, але в≥н, чтобы показать Ї, що в сучасному св≥т≥ ≥сну Ї безл≥ч незайн¤тих пол¤ны. ≤ один з их, досьогодн≥ порожн¤ Ц це м≥сце дл¤ оптимума њ ≥деально њ системи орган≥зац ≥ њ сусп≥льного житт¤.

ћи повинн≥ будувати крањну власних ≥нтелектом, вместо ≥мпортованим. Ќ≥хто дл¤ нас модель ≥деальну к нам не збуду Ї. ≈сли дл¤ таке буд≥вництво берутьс¤ прибывают, виходить фантасмагор≥¤.

Ќещодавно в —Ўј видел кул≥нарну книга-put_vnik по кухн≥ республ≥к —–—–. —еред ≥ншого, там розм≥стили ≥ рецепт "украњнського к борщу", ¤кий, на думку автор≥в, був стравою ≥з... картопл ≥, ¤блук, жир, ≥нжиру, ф≥н≥к≥в, что плод≥в ¤когось невизначеного "клукового дерево" (дуже хот≥лос¤ нагодувати автор такой борщем, особливо - клуками).

“ож, покладанн¤ по ≥ њ на закордон ≥ призводить прежде, що ми в результат≥ зам≥сть к "плану ћаршалла" отримуЇмо борщ ≥з ф≥н≥к≥в.

Ёто - новый нац≥ональна ≥де¤ крањни назавжди позбавить наши люди к комплексу меншовартост ≥, к синдрому ущербност ≥, розы 'Їднаност ≥, загубленост ≥, п≥дн≥ме обмеженн¤ нац≥ональних амб≥тних устремл≥нь.

ћожливо, в когось виникнуть сумн≥ви в своЇчасност≥ виголошенн¤ тако њ нац≥онально њ ≥де њ саме инфекции, если украњнський люди, ¤к н≥коли, знев≥рений, что далеко в≥д быть - jakih сусп≥льних ≥дей.

јле в≥дродженн¤ сили к духу не можливе без зм≥цненн¤ в≥ри. ≤ цю в≥ру мусить народити это ¤вл¤етс¤ новым нац≥ональна ≥де¤, ¤к лагерь не т≥льки символ усп≥шного розвитку украњнського люд¤м, и ще й предмет њњ дов≥чно њ гордост≥.

”крањна сьогодн≥ ма Ї шанс не т≥льки перебороти сво њ власн≥ проблеми, что протир≥чч¤, але й стати вз≥рцем дл¤ ≥нших народ≥в. якщо ми реал≥зуЇмо наш нац≥ональну ≥дею, там, позади весов впливу на св≥тову ≥стор≥ю, може стати в однажды з ƒавн≥м ™гиптом, јнтичною √рец ≥ Ї ю ≥ ≥тал≥йським ¬≥дродженн¤м.

якщо ≥нш≥ народи рассто¤ни¤ людству колесо, порох, компас, комп'ютер ≥ ¤дерн≥ технолог ≥ њ, ми доповнимо цей перел≥к ун≥кальною орган≥зац≥ю сусп≥льного житт¤.

я навмисно, ведомый - ведомый контакт пафос з, что метафоры, бо братис¤ дл¤ створенн¤ нац≥онально њ ≥де њ можна т≥льки в лагере ≥, близькому к ейфоричного. ѕрагматист здесь не допоможе. якщо к буд≥вництва п≥дходити виключно з м≥рилом "здоровый к прагматизму", в результат≥ виход¤ть не Їгипетськ≥ п≥рам≥ди, и панельн≥ "хрущовки".

якщо в≥рити ≥сторику ко Ћьву √ум≥льову найвищий пер≥од пас≥онарност≥ кожна нац≥¤ пережива Ї в своЇму народженн ≥, саме тод≥ там здатна на быть - jak_ звершенн¤. 16-r_chchja «даЇтьс¤ Ц це ¤краз такий в≥к, если час к под≥бних звершень братис¤.

¬ ≥стор ≥ њ кожно њ нац ≥ њ Ї "золотой доба", св≥й обмежений ћы идем час, если вс¤ польза було, ≥ вс≥ були щасливими. як правило, ц¤ доба була так долгое врем¤, що перетворилас¤ на м≥фи, что легенди, не варт≥ уваги ≥сторик≥в.

¬ ”крањни "«олотого ƒоба" Ц попереду. якщо ми реал≥зуЇмо те? що забеременели, вже наступн≥ покол≥нн¤ ц≥лого св≥ту будуть вивчати стратег≥ю нашого усп≥ху что вчитис¤ "Ukrainskomu Uspihu" без транскрипц≥й ≥ к пересокровищу.

P.S. як пишуть в газетах сучасних, "состыковывает число готувавс¤ цей с друку, стал в≥домо, що..." професор ≤зрањльського технолог≥чного ≥нституту Amos »ли ≥, на - svo¾mu перегл¤нувши теор≥ю јльберт Ejnshtejna, дов≥в, що подорожуванн¤ в час≥ теоретично можливо.

’от≥лос¤ попросити сэр Or_ загл¤нути в ≥стор≥ю ”крањни к судьбе десь так 2057. я предполагаю, в≥н буде приЇмно вражений...

ƒжули¤ Timoshenko