26 кв≥тн¤ в Ћуганську в≥дбулись курс памТ¤т≥, что m_ting-перек¬ ≥ Ї м. з нагоди 20 њ р≥чниц≥ „орнобильсько њ катастрофи. ¬ заход≥ вз¤л судьбу защитник голови облдержадм≥н≥страц ≥ њ ќлександр ћеженський, защитник голови Ц кер≥вник апарату облдержадм≥н≥страц ≥ њ —ерг≥й “ихоновський, голова облради ¬алер≥й √оленко, Ћуганський м≥ський голова Kravchenko's, кандидати в народн≥ депутати ”крањни, л≥кв≥датори авар ≥ њ на „ј≈—, члени њх с≥мей, вдови загиблих чорнобильц≥в, учн≥вська молодь. „ас ѕ≥д м≥тингу б≥л¤ памТ¤тника "„орнобильський Ћелека" були в≥дкрит≥ памТ¤тн≥ дошки з ≥менами 427 l_kv_dator_v-meshkants_v област ≥, загиблих внасл≥док авар ≥ њ. ”часники м≥тингу вшанували памТ¤ть загиблих хвилиною мовчанн¤, к памТ¤тника були покладен≥ кв≥ти это г≥рл¤нда —лави. —толичный Lugansk_j, что —тароб≥льськ≥й ≤оанник≥й пров≥в осв¤ченн¤ памТ¤тних дошок, что к списку ≥кони "„орнобильський спас", ¤кий плануЇтьс¤ встановити в Ќабожно-volodimirskomu соборе собор≥ Ћуганська. ћ≥тинги-рекв ≥ Ї ми з нагоди 20 њ р≥чниц≥ „орнобильсько њ катастрофи в≥дбулись сьогодн≥ в ус≥х м≥стах это области област≥. ¬ ѕеревальському, —тароб≥льському, что области M_lovskomu були в≥дкрит≥ памТ¤тн≥ подписывают л≥кв≥даторам авар ≥ њ на „ј≈—.

20 рок≥в „орнобильсько њ катастрофи: п≥дсумки ≥ перспективи

≤ через 20 рок≥в „орнобиль залишаЇтьс¤ загальнонац≥ональною рад≥ац≥йною еколог≥чною катастрофою безпрецедентною дл¤ д ≥ Ї ю рад≥оактивних речовин на населенн¤, включа¤ учасник≥в л≥кв≥дац ≥ њ њњ насл≥дк≥в, мешканц≥в рад≥оактивно забруднених територ≥й, дл¤ обс¤гом еколог≥чно њ шкоди, запод≥¤но њ ”крањн ≥, (12 областей, 73 адм≥н≥стративних райони, 8 м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤ ≥ 2163 населених пункти, що в≥днесен≥ к рад≥оактивно забруднених територ≥й), впливом на здоровТ¤.
ћ≥льйони Ћюди зазнали на соб≥ вплив насл≥дк≥в авар ≥ њ, м≥льйони гектар≥в плодючо њ земл≥ знищено назавжди. ≈колог≥чн≥ насл≥дки „орнобильсько њ катастрофи визначаютьс¤ двома головними факторы - опром≥ненн¤м природних о ТЇкт≥в это њх рад≥оактивним забрудненн¤м. —л≥д вид≥лити два головних джерела опром≥ненн¤ Ц зовн≥шн Ї это внутр≥шн Ї. «овн≥шн Ї опром≥ненн¤ обумовлено випром≥нюванн¤м вс≥х рад≥онукл≥д≥в, що пройшли по м≥сцев≥стю в склад≥ хмари викиду, ос≥ли на ірунт, рослинний покрив, что водну поверхню, шк≥р¤н≥ покрови людин это тварин. ¬нутр≥шн Ї опром≥ненн¤ обумовлено випром≥нюванн¤м это ¤вл¤етс¤ тихим рад≥онукл≥д≥в, що здатн≥ засвоювати орган≥зми.
ƒл¤ минул≥ п≥сл¤ авар ≥ њ 20 рок≥в повн≥стю розпались не т≥льки короткоживуч ≥, и й середньоживуч≥ рад≥онукл≥ди. ѕотужн≥сть дози зовн≥шнього опром≥ненн¤ значно, на дек≥лька пор¤дк≥в размеры, знизилась. ¬ навколишньому середовищ≥ залишилис¤ это практический т≥льки dovgo - что наддовго живуч≥ рад≥онукл≥ди цез≥ю, стронц≥ю это трансуранових елемент≥в.
«акладами величественно њ san_tarno-ep_dem_olog_chno њ служби ћќ« ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ пост≥йний комплексний рад≥оеколог≥чний мон≥торинг к лагерю довк≥лл¤, що включа Ї визначенн¤ вм≥сту техногенних, что природних рад≥онукл≥д≥в в приблизительно ТЇктах довк≥лл¤, вивченн¤ процес≥в њх м≥грац ≥ њ на харчових ланцюжках, оц≥нку возражает против проживанн¤ населенн¤ на рад≥ац≥йно забруднених територ≥¤х, в том числ ≥, зд≥йснюЇтьс¤ контроль дл¤ вм≥стом рад≥онукл≥д≥в, важких метал≥в что залишк≥в пестицид≥в в продуктах харчуванн¤, харчових рац≥онах что с≥льськогосподарськ≥й продукц ≥ њ.
ћасштаби это р≥вн≥ забрудненн¤ рад≥оцез ≥ Ї м. ірунт≥в, с≥льгоспуг≥дь, что л≥с≥в св≥дчать, несчастный случай що завдала, завда Ї ≥ ще упродовж багатьох рок≥в буде завдавати шкоди природ ≥, людин ≥, тваринам й рослинам.
ƒл¤ судеб, що минули п≥сл¤ авар ≥ њ накопичено велику к≥льк≥сть результат≥в досл≥джень щодо забрудненн¤ територ≥й ”крањни рад≥онукл≥дами. ¬становлено, що найб≥льш≥ площ≥ с≥льськогосподарського призначенн¤ постраждали в  ињвськ≥й, ∆итомирськ≥й это области „ерн≥г≥вськ≥й. –ад≥оактивн≥ випад≥нн¤ на ірунт≥ концентруютьс¤ переважно в верхн≥х його сферы. «авд¤ки опадам рад≥онукл≥ди заглиблюютьс¤ залежно в≥д, чтобы напечатать ірунту, что його структури (орана земл¤ чи ц≥линна) на р≥зну глибину. ¬ цьому, природн≥ процеси розпаду рад≥онукл≥д≥в дл¤ 20 рок≥в, принесли суттЇв≥ корективи в структуре розпод≥лу рад≥онукл≥д≥в 137Cs что 90Sr на територ ≥ њ ”крањни. ћайже вдв≥ч≥ зб≥льшилас¤ площа територ ≥ њ ”крањни, де р≥вн≥ забрудненн¤ 137Cs сп≥вставн≥ ≥з доавар≥йними ≥ б≥льш н≥ж в дв≥ч≥ скоротилас¤ площа територ ≥ њ, де р≥вень забрудненн¤ 90Sr перевищував доавар≥йний. –≥вень ≥ масштаби забрудненн¤ територ ≥ њ ”крањни ≥зотопами Pu фактично не зм≥нилис¤. јктивн≥сть 241Am поступово зроста Ї, дл¤ рахунок розпаду 241 Pu.
Ёто - вертикальный м≥грац≥¤ рад≥онукл≥д≥в в ірунт≥ така, що переважна частина њх ще не дос¤гла водоносних горизонт≥в, к тому водна компонент не в≥д≥гра Ї ≥стотного впливу на дозоутворенн¤. Ќе виклика Ї також стурбованост≥ ситуац≥¤, що склалась в водосховищах ƒн≥провського басейну, оск≥льки р≥вн≥ вм≥сту рад≥онукл≥д≥в в вод≥ не перевищують сан≥тарних нормы. јле залежно в≥д к≥лькост≥ двигатель, ¤к виходить на заплаву р≥чок на територ≥¤х з високим р≥вн¤ми рад≥оактивного забрудненн¤ ≥ вимива Ї з поверхневих шар≥в ірунту досить значн≥ к≥лькост≥ рад≥онукл≥д≥в, п≥двищуЇтьс¤ колективна доза додаткового опром≥ненн¤ населенн¤.
“≥льки Ќа 2005 минулий р≥к закладами величественно њ san_tarno-ep_dem_olog_chno њ служби ћќ« ”крањни это потрачен на понад на 160 тисов. ћасштаб - что бета-spektrometrichnih досл≥джень продукт≥в харчуванн¤, л≥карсько њ сировини, что питно њ двигатель, результати ¤ких св≥дчать, що найб≥льший в≥дсоток перевищень допустимих р≥вн≥в (ƒ–-97) продовжу Ї ф≥ксуватись в молоц≥ частный к сектору ¬олинсько њ (51,0 %), ∆итомирсько њ (30,1 %),  ињвськ≥й (1,1 %), –≥вненськ≥й (17,8 %), „ерн≥г≥вськ≥й (1,8 %), мТ¤с≥ ¬олинсько њ (4,6 %), ∆итомирсько њ (70,8 %),  ињвськ≥й (6,0 %), –≥вненськ≥й (5,4 %), „ерн≥г≥вськ≥й (4,2 %), м.  ињв (4,1 %) в≥д загально њ к≥лькост≥ досл≥джених провер¤ет на кожн≥й територ ≥ њ.
Ќин≥ залишаЇтьс¤ близько 40 населених пункт≥в, де рад≥оактивн≥сть в молоц≥ ≥ мТ¤с≥ пост≥йно перевищу Ї допустим≥ р≥вн≥ в 5 - 15 раз≥в, ≥ б≥льше 400 населених пункт≥в, де р≥вень рад≥оактивного забрудненн¤ молоко в багатьох приватних hospodariates (> 30 %) перевищу Ї ƒ–-97. ѕор¤д з цим, зустр≥чаютьс¤ випадки перевищенн¤ вм≥сту рад≥оцез≥ю в картопл ≥, овочах (близько 10 с≥л) ≥ рад≥остронц≥ю в культурах зернових (близько 50 с≥л), чого не в≥дм≥чалос¤ в судьбах попередн≥.
–ад≥ац≥йна ситуац≥¤ в л≥сах продовжу Ї залишатись напруженою. ¬изначаЇтьс¤ накопиченн¤ рад≥онукл≥д≥в в деревин ≥, грибы, ¤годы, л≥карських рослинах, мТ¤с≥ дикий тварин. ѕост≥йне споживанн¤ дикорослих продукт≥в може призвести к зб≥льшенн¤ вм≥сту рад≥оцез≥ю в орган≥зм≥ майже на 40 %.   этому, подальшого пост≥йного рад≥ац≥йного к контролю потребують дикоросл≥ ¤годи, что гриби, зокрема т ≥, що заготовл¤ютьс¤ это реал≥зуютьс¤ на ринках. “≥льки в 2005 роц≥ ви¤влено перевищенн¤ ƒ–-97 в св≥жих, что сушених дикорослих ¤годы, который собирает грибы ¬олинсько њ (19,1 %), ∆итомирсько њ (52,1 %),  ињвськ≥й (5,8 %), –≥вненськ≥й (6,7 %), „ерн≥г≥вськ≥й тесты досл≥джених (на 13,4 %).
« метою забезпеченн¤ рад≥ац≥йно њ безпеки на територ ≥ њ ”крањни, перш дл¤ всего, сл≥д зосередити увагу на розробц≥, что затвердженн≥ «агально њ концепц ≥ њ рад≥ац≥йного захисту населенн¤ ”крањни, виконанн≥ «агальнодержавно њ програми подоланн¤ насл≥дк≥в „орнобильсько њ катастрофи на 2006 - судьбы 2010.
ѕитанн¤ зд≥йсненн¤ заход≥в, повТ¤заних ≥з захороненн¤м рад≥оактивних в≥дход≥в, проблемы вир≥шенн¤, повТ¤заних ≥з закритт¤м „орнобильсько њ ј≈—, что перетворенн¤ о ТЇкта У”критт¤Ф в еколог≥чно безпечну система, контроль дл¤ виконанн¤м додаткових заход≥в щодо м≥н≥м≥зац ≥ њ насл≥дк≥в „орнобильсько њ катастрофи, спр¤мованих на зменшенн¤ забрудненн¤ оТ Їкт≥в довк≥лл¤ знаход¤тьс¤ п≥д пост≥йним державним san_tarno-ep_dem_olog_chnim нагл¤дом.
—итуац≥¤, що склалась в навчальних дошк≥льних, что шк≥льних закладах з орган≥зац ≥ Ї ю безкоштовного харчуванн¤ д≥тей, ¤к≥ постраждали внасл≥док авар ≥ њ на „ј≈— (незбалансован≥сть рац≥он≥в дл¤ к≥льк≥стю б≥лк≥в, жир≥в, что вуглевод≥в, не в≥дпов≥дн≥сть њх ф≥з≥олог≥чним потребам, не дотриманн¤ к складу продуктових набор≥в скудно) это - отрицательный вплива Ї на лагере здоровТ¤ д≥тей ц ≥ Ї њ категор ≥ њ.   этому це питанн¤ теж залишаЇтьс¤ п≥д пост≥йним державним сан≥тарним нагл¤дом заклад≥в ¬еличественно њ san_tarno-ep_dem_olog_chno њ служби.
Ћагерь 01.01.2006 к судьбе п≥д нагл¤дом в медичних закладах системи ћ≥н≥стерства охорони здоровТ¤ знаходитьс¤ 2 миллиона 342 тиса. 207 ос≥б, ¤к≥ постраждали внасл≥док „орнобильсько њ катастрофи, в том числ≥: дорослих, что п≥дл≥тк≥в Ц 1 935 067 чолов≥к, серед ¤ких 9.7 % складають учасники л≥кв≥дац ≥ њ насл≥дк≥в авар ≥ њ на „ј≈— (227 452 чол).; ос≥б, ¤к≥ мешкають на рад≥оактивно забруднених територ≥¤х Ц 1 499 655 чол. (64 %), евакуйованих Ц 48 386 чол. (2,1 %); д≥тей, ¤к≥ постраждали внасл≥док „орнобильсько њ катастрофи Ц 407 140 чол. (24,2 %).
јнал≥з ≥ узагальненн¤ основних результат≥в наукових досл≥джень показали, що медичн≥ насл≥дки „орнобильсько њ авар ≥ њ суттЇво в≥др≥зн¤лис¤ в≥д прогнозованих ефект≥в. ќсновний внесок в порушенн¤ к лагерю здоровТ¤ вс≥х категор≥й постраждалих принес нестохастичн≥ ефекти в вигл¤д≥ широкий к спектру, непухлинних формирует соматичних это психосоматичних захворювань. «ловоние в б≥льшост≥ випадк≥в виступали, ¤к чинники втрати працездатност≥ это смертност≥.
„орнобильська несчастный случай показал, що рад≥ац≥йн≥ авар ≥ њ на отрицательном впливу своЇму на здоровТ¤ людини Ї багатофакторними под≥¤ми. ќдин з основних фактор≥в Ї авар≥йне опром≥ненн¤.
ќпром≥ненн¤ може викликати певн≥ медичн≥ насл≥дки, серед ¤ких Ц захворюванн¤ на раке (щитопод≥бно њ залози, лейкем ≥ њ, раковых образовани¤х сол≥дн≥), генетичн≥ в≥дхиленн¤ скудно. „ерез в≥дсутн≥сть в≥дпов≥дних рецептор≥в рад≥ац≥йний фактор завжди виклика Ї занепокоЇнн¤, стрес, почутт¤ тривоги дл¤ сво Ї это своњх близьких здоровТ¤. ÷е занепокоЇнн¤ Ї о Таспекте Їктивним реагуванн¤ населенн¤ на авар≥йне забрудненн¤ територ ≥ њ, що призводить к серйозних психосоц≥альних насл≥дк≥в.
Ќайб≥льш забруднен≥ територ ≥ њ ”крањнського ѕол≥сс¤, розташован≥ на dernovo-p_dzolistih, что п≥щаних грунтах, завжди були ендем≥чними на важливих дл¤ нормального функц≥онуванн¤ орган≥зму м≥кроелемент≥в (к иоду, селену, кобальту, зал≥зу это ≥н).. ¬ доавар≥йний пер≥од нехватка м≥кроелемент≥в компенсувалас¤ певною м≥рою прив≥зними продукты, в том числ≥ морськими з большой вм≥стом вказаних м≥кроелемент≥в. ѕ≥дрив економ≥ки с≥м Тњ это - практический виключив з д ≥ Ї ти харчуванн¤ с≥льського населенн¤ прив≥зн≥ продукти, що призвело к необх≥дност≥ споживанн¤ продукт≥в виключно власного что м≥сцевого виробництва ≥, результат ¤ка, Ц к загостренн¤ ендем ≥ њ територ ≥ њ, виникненн¤ захворювань, повТ¤заних з недостатн≥стю повноц≥нного харчуванн¤.
—аме в таком рег≥онах прожива Ї найб≥льша к≥льк≥сть ос≥б, ¤к≥ мешкають на рад≥оактивно забруднених територ≥¤х: в ∆итомирськ≥й (271 тис).,  ињвськ≥й (639 тисов)., –≥вненськ≥й (248 тисов). это ¬олинськ≥й (150 тисов). области. ¬  ињвськ≥й, ∆итомирськ≥й ≥ –≥вненськ≥й области прожива Ї ≥ найб≥льша к≥льк≥сть д≥тей, ¤к≥ постраждали внасл≥док „орнобильсько њ катастрофи (98 тисов., 90 тисов., те 65 тисов. в≥дпов≥дно).
«начну чисельн≥сть учасники л≥кв≥дац ≥ њ насл≥дк≥в авар ≥ њ на „ј≈— складають в таком рег≥онах, ¤ке м.  ињв (37 301 чол). это ƒонецька й ƒн≥пропетровська област≥ (14 - 15 тисов. в≥дпов≥дно).

ƒиспансеризац≥¤ постраждалого населенн¤
¬≥дпов≥дно   пункту 17 к «акону ”крањни Уќ статусе ≥ соц≥альний захист громад¤н, ¤к≥ постраждали внасл≥док „орнобильсько њ катастрофиФ територ≥альними l_kuvalno-prof_laktichnimi закладами провод¤тьс¤ щор≥чн≥ медичн≥ осматривают постраждалих внасл≥док „орнобильсько њ катастрофи. ƒл¤ максимума забезпеченн¤ охопленн¤ постраждалих медичними огл¤дами орган≥зован≥ вињзн≥ медичн≥ бригади ≥з залученн¤м спец≥ал≥ст≥в обласних l_kuvalno-prof_laktichnih заклад≥в, что profesorsko-vikladatskogo к складу медичних вуз≥в. ѕозади результатов огл¤д≥в визначаютьс¤ реальн≥ потребл¤ют рег≥он≥в в обс¤гах оздоровчих заход≥в (амбулаторне, стац≥онарне л≥куванн¤), требовани¤ складаютьс¤ на проведенн¤ тендер≥в на закуп≥влю sanatorno-kurortnih пут≥вок.
–езультати щор≥чно њ диспансеризац ≥ њ постраждалого населенн¤ св≥дчать о негативн≥ зм≥ни в стан≥ здоровТ¤ вс≥х категор≥й.
¬сього в 2005 роц≥ диспансерними огл¤дами було охоплено 94,3 % дорослого населенн¤, столетие т.ч. 97,4 % учасник≥в л≥кв≥дац ≥ њ насл≥дк≥в авар ≥ њ на „ј≈—, 97,1 % евакуйованого населенн¤ тот из населенн¤ на 93,7 %, ¤к сумки Ї на забруднених територ≥¤х. ƒ≥ти в ц≥лому на ”крањн≥ огл¤нут≥ на 99,24 %. јле в де¤ких рег≥онах показники охопленн¤ диспансеризац ≥ Ї ю это ¤вл¤етс¤ тихим чи ≥нших категор≥й постраждалих значно нижч≥:  ≥ровоградська, Ћуганська, –≥вненська, „ерн≥г≥вська област≥.
¬же цього к судьбе на виконанн¤ к ѕлану заход≥в, повТ¤заних ≥з 20-ый р≥чницею „орнобильсько њ катастрофи, ≥нвал≥ди „орнобил¤ огл¤нут≥ на 79,3 %, л≥кв≥датори - на 80,4 %.
 ачать сохнущий дом „орнобильсько њ катастрофи плануЇтьс¤ огл¤нути к 90%-ому ≥нвал≥д≥в что 92 - 93%-ый л≥кв≥датор≥в.

Ќаданн¤ медично њ допомоги постраждалим внасл≥док авар ≥ њ на „ј≈—
—истема охорони здоровТ¤, њњ медичн≥ заклади, медичн≥ прац≥вники докладають зусиль дл¤ максимума забезпеченн¤ хворих постраждалих l_kuvalno-prof_laktichnoju допомогою.
ƒл¤ забезпеченн¤ наданн¤ медично њ допомоги постраждалим зад≥¤на весь мережа медичних заклад≥в, в≥д районних пол≥кл≥н≥к к кл≥н≥к naukovo-dosl_dnih ≥нститут≥в. –озгорнуто 14 спец≥ал≥зованих диспансер≥в, центр≥в, л≥карень. ћережа спец≥ал≥зованих l_kuvalno-prof_laktichnih заклад≥в продовжу Ї розвиватись ≥ оптим≥зуватись - в 2003 роц≥ дит¤чий спец≥ал≥зований центр розгорнуто на баз≥ ¬≥нницько њ обласно њ дит¤чо њ кл≥н≥чно њ л≥карн ≥, в 2005 роц≥ центр рад≥ац≥йного захисту населенн¤ в≥дкрито на баз≥ „еркаськ≥й обласно њ л≥карн≥.
ѕрот¤гом останн≥х 5 рок≥в залишаЇтьс¤ стаб≥льним показник наданн¤ стац≥онарно њ допомоги постраждалим, ¤кий коливаЇтьс¤ в межах в≥д 20,5 на 100 в≥дпов≥дного к контингенту в 2000 реки к 22,5 в 2005 реки, в тот час, если в≥дсоток постраждалих, охоплених sanatorno-kurortnim л≥куванн¤м суттЇво знизивс¤ з 24,6 в 1992 реки к 9,8 в 2005 реки ƒл¤ ћинистерства даними Ќалогов и —бора налогов UkraІni в 2005 роц≥ пройшли sanatorno-kurortne л≥куванн¤, что оздоровленн¤ всього 167 011 постраждалих, включа¤ 125 190 д≥тей, що становить в≥д на 2,08 % потребл¤ют серед дорослих ≥ в≥д на 19,46 %, потребл¤ют серед д≥тей.
—еред учасник≥в л≥кв≥дац ≥ њ насл≥дк≥в авар ≥ њ стац≥онарним л≥куванн¤м охоплено 31,3 %, sanatorno-kurortnim Ц 11,02 %, реаб≥л≥тац≥йним Ц 3,26 %., але в рег≥онах, такой ¤к, который явл¤етс¤ независимым –еспубл≥ка  рим, ¬олинська, ∆итомирська, «апор≥зька, Ћуганська, ѕолтавська —умська ’арк≥вська област ≥, цей показних не дос¤га Ї ≥ 1 %.
¬край незадов≥льне оздоровленн¤ населенн¤, ¤к прожива Ї на забруднених територ≥¤х. ¬ 2005 роц≥ sanatorno-kurortnim л≥куванн¤м його охоплено лише на 3,88 %, и реаб≥л≥тац≥йними, звон¤щий в ус≥х рег≥онах, дл¤ вин¤тком ƒонецько њ област ≥, цей случайный охоплений в 0,5 % межах (область ƒонецька 12,1 %).
—тац≥онарну допомогу в минулому роц≥ отримало д≥тей на 16,1 %, але в де¤ких рег≥онах, такой, ¤к, который явл¤етс¤ независимым –еспубл≥ка  рим, ¬≥нницька, ƒн≥пропетровська, ≤вано-‘ранк≥вська, ѕолтавська, —умська, ’арк≥вська, ’ерсонська ’мельницька област ≥, цей показник коливаЇтьс¤ в межах 29,7 Ц 20,1 %. «начно нижча н≥ж на ”крањн≥ к≥льк≥сть охоплених такой добрый л≥куванн¤ в  ≥ровоградськ≥й, –≥вненськ≥й, област¤х „ерн≥вецьк≥й, м.  иЇв≥ тот м —евастопол¤.
 ошт≥в ¬еличественный, что м≥сцевого бюджет≥в не вистача Ї дл¤ повного забезпеченн¤ потреб постраждалих ефективними л≥кувальними запрос это л≥карськими засобами. ¬ 2005 роц≥ на безкоштовне забезпеченн¤ один постраждалого л≥карськими засобами в амбулаторном л≥куванн≥, что зубопротезуванн¤м додатково, дл¤ рахунок кошт≥в ¬еличественный к бюджету, передбачених на л≥кв≥дац≥ю насл≥дк≥в „орнобильсько њ катастрофи, було вид≥лено 24 грн. Ќа р≥к. «азначена сума не в≥дпов≥да Ї реальним потребам.

Ћагерь здоровТ¤ постраждалого населенн¤
¬ звТ¤зку ≥з зб≥льшенн¤м в≥ку ос≥б, ¤к≥ постраждали внасл≥док авар ≥ њ зменшуЇтьс¤ к≥льк≥сть визнаних здоровими позади результатов диспансеризац ≥ њ.
¬ 1989 роц≥ сп≥вв≥дношенн¤ визнаних здоровими ≥ хворими становило это практичен 1:1 (в≥дпов≥дно ≥ на 48,6 % 51,4 %), в 2005 роц≥ воно суттЇво зм≥нилось ≥ склад Ї 1:6 (здоровими визнано 14,2 %, хворими Ц 85,8 %).
–езультати диспансеризац ≥ њ, что проведених еп≥дем≥олог≥чних досл≥джень показують, що в 1988 пер≥од - 2005 рр. частка здорових серед учасник≥в л≥кв≥дац ≥ њ 1986-1987 рр. зменшилась ≥з 67,6 % к 4,73 %, и частка хворих на хрон≥чн≥ хвороби зб≥льшилась ≥з 12,8 % (реки 1988) к 95,27 % ¬ структур≥ непухлинно њ захворюваност≥ пров≥дними Ї класи хвороб системы кровооб≥гу, травленн¤ это нервово њ системи. ¬становлено негативн≥ тенденц ≥ њ зм≥н к лагерю здоровТ¤ дорослого населенн¤, евакуйованого з м. ѕрипТ¤т≥ ≥ 30 км зони „ј≈—. « 1988 на 2005 р≥к к≥льк≥сть здорових ос≥б серед обстежених зменшилась з 57,3 % к 9,1 %, Ќегативний лагерь здоровТ¤, дл¤ даними досл≥дженн¤, не Ї заканчиваютс¤ впливу лише рад≥ац≥йного чинника. «начну роль в його пог≥ршенн≥ в п≥сл¤авар≥йному пер≥од≥ в≥д≥гра Ї вплив к комплексу нерад≥ац≥йних чинник≥в sots_alno-ekonom_chnogo, побутового, повед≥нкового к характеру ≥ ≥нших фактор≥в.
—еред населенн¤, ¤к сумки Ї на рад≥оактивно забруднених територ≥¤х к≥льк≥сть визнаних здоровими знизилась з 50,7 % в 1987 роц≥ к 13,4 %.
¬ спец≥альному когортному досл≥дженн≥ в мешканц≥в рад≥оактивно забруднених територ≥й встановлено, що в ос≥б з дозою на щитопод≥бну залозу понад 200 с√р, пор≥вн¤но з тими, в кого ц¤ доза становить менше 30 с√р, в≥дм≥чаЇтьс¤ високий в≥дносний ризик розвитку захворювань орган≥в кровооб≥гу, особливо цереброваскул¤рно њ патолог ≥ њ, и також вищий ризик формуванн¤ ендокринно њ патолог ≥ њ ≥ хвороб k_stkovo-m'jazovo њ системи.
ѕервинна ахворюван≥сть дорослого населенн¤, что п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ постраждали внасл≥док „орнобильсько њ катастрофи, зросла в пор≥вн¤нн≥ з судьба 1987 майже в 4.4 забастовках ≥ склад Ї 6017,8 на 10 тисах. в≥дпов≥дного к контингенту, але не перевищу Ї такий показник серед усього населенн¤ ”крањни (6865,9 на 10 тисах).. ѕоширен≥сть хвороб зб≥льшилась з 4210,6 к 22062,4 на 10 тисах.
¬ структур≥ захворюваност≥ дорослого населенн¤ пров≥дн≥ м≥сц¤ займають хвороби орган≥в диханн¤, системи кровооб≥гу, травми, отруЇнн¤, нещасн≥ випадки, хвороби сечостатево њ системи.
ўодо онколог≥чних захворювань серед дорослого населенн¤, реки 2001 п≥сл¤ зареЇстровано прогнозований експертами надлишок тиреоњдного к раку в учасник≥в л≥кв≥дац ≥ њ насл≥дк≥в авар ≥ њ (”ЋЌј) 1986-1987 рр. (серед чолов≥к≥в перевищенн¤ загальнонац≥онального р≥вн¤ впродовж 1990-1997 рр. ѕри 4 забастовках, и в 1998-2004 рр. Ц в 9 раз≥в, серед ж≥нок-”ЋЌј Ц в≥дпов≥дно в 9,7 тех 13 раз≥в). «ареЇстровано також не прогнозоване в 2001 реки п≥двищенн¤ частоти в ≥нших групах обл≥ку - в евакуйованих (в 4 забастовках в 1990-1997 рр. “е 6 раз≥в в 1998-2004 рр). это дорослого населенн¤ рад≥оактивно забруднених територ≥й (при 4,1 забастовках впродовж 1990-2005 рр. ¬ пор≥вн¤нн≥ ≥з 1980-1989 рр., это в 1,6 нападает на в≥дношенн≥ к нац≥онального р≥вн¤). ¬перше визначено залежн≥сть м≥ж р≥вн¤ми випад≥нн¤ рад≥ойоду, что захворюваност≥ на раке щитопод≥бно њ залози не т≥льки в д≥тей, але й в п≥дл≥тк≥в это дорослих. ѕрогнозуЇтьс¤ зб≥льшенн¤ числа випадк≥в тиреоњдного к раку в судьбах наступн≥.
„ерез 20 рок≥в п≥сл¤ авар ≥ њ зТ¤вилась тенденц≥¤ к числам зростанн¤ випадк≥в лейкем ≥ њ в ”ЋЌј, що получили значн≥ дози опром≥ненн¤.
ƒосл≥дженн¤ захворюваност≥ на лейкем ≥ њ в рамках ‘ранко-Ќ≥мецько њ „орнобильсько њ ≥н≥ц≥ативи не ви¤вили ексцесу цього захворюванн¤ серед мешканц≥в забруднених рад≥онукл≥дами територ≥й.
ѕозади результатов 20-r_chnogo анал≥зу, в≥рог≥дне зростанн¤ показник≥в частоти к раку встановлено лише дл¤ ”ЋЌј, тод≥ ¤к в ≥нших групах постраждалих зловоние Ї значно нижчими, н≥ж на ”крањн≥ в ц≥лому. ÷≥ дан≥ в≥дпов≥дають ран≥ше зробленим к прогнозам. ¬одночас, не можна в≥дкидати можливих зм≥н захворюваност≥, что смертност≥ в≥д зло¤к≥сних новоутворень прот¤гом 40 рок≥в п≥сл¤ опром≥ненн¤.
¬иклика Ї занепокоЇнн¤ зростанн¤ в 1,9 забастовках впродовж 1990-2005 рр. частоти к маслодельне рака њ залози в ж≥нок-”ЋЌј 1986-1987 рр. ¬ пор≥вн¤нн≥ з показниками в≥дпов≥дних в≥кових груп ж≥ночого населенн¤ ”крањни.
«агальновизнаним детерм≥нованим насл≥дком авар ≥ њ на „орнобильськ≥й ј≈— Ї гостра променева хвороба (√ѕ’).
≤з 134 ос≥б, ¤к≥ були визнан≥ такой, що д≥йсно передали √ѕ’, 28 пац ≥ Ї нт≥в умерли на прот¤з≥ перших трьох м≥с¤ц≥в п≥сл¤ авар ≥ њ, 14 - прот¤гом перших 15 рок≥в, что ще 16 - в судьбах наступн≥ (дан≥ на 1 реке 2006 с≥чн¤), не зважаючи на пост≥йний медичний контроль, систематичне л≥куванн¤ ≥ реаб≥л≥тац≥йн≥ прибывают. “ ≥, хто передали √ѕ’ ≥ залишаютьс¤ живими, страждають на хрон≥чн≥ захворюванн¤ внутр≥шн≥х орган≥в ≥ системы (в≥д 5-7 до 10-12 д≥агноз≥в одночасно), що виникли в≥д сум≥сно њ д ≥ њ р≥зних негативних чинник≥в „орнобильсько њ авар ≥ њ, насамперед рад≥ац≥йного.
–езультати тривалого спостереженн¤, что оц≥нки к лагерю здоровТ¤ ц ≥ Ї њ когорти люди св≥дчать о неспри¤тливий прогноз щодо ефективност≥ п≥дтримуючо њ терап ≥ њ, реаб≥л≥тац≥йних заход≥в, спр¤мованих на запоб≥ганн¤ ускладнень переб≥гу хвороб это зб≥льшенн¤ тривалост≥ житт¤.
¬сього з 1987 на 2005 р≥к первинно визнано ≥нвал≥дами внасл≥док авар ≥ њ на „ј≈— серед дорослих Ц 119 137 ос≥б. Ќайвищий показник первинно визнаних ≥нвал≥дами спостер≥гавс¤ в 1990 в том 1995 судьбы Ц 49,7, что 45,7 на 10 тисах. потерп≥лих, в 2005 роц≥ цей показник знизивс¤ к 22,0 на 10 тисах.
—еред ”ЋЌј 1986-1987 рр. в≥дзначаЇтьс¤ високий р≥вень ≥ швидке зростанн¤ ≥нвал≥дност≥: в дозах зовн≥шнього опром≥ненн¤ всього т≥ла понад 0,25 √р високий р≥вень ≥нвал≥дност≥ формуЇтьс¤ дл¤ рахунок ”ЋЌј старшие в≥кових груп (40 Ц 59 рок≥в на мгновение обстеженн¤). ѕоказник первинно визнаних ≥нвал≥дами серед учасник≥в ЋЌј, в 1995 реки був найвищий ≥ складав 208, 4 на 10 тисах. в≥дпов≥дного к контингенту, в 2005 реки Ц 57,7.
—еред причины ≥нвал≥дност≥ на першому м≥сц≥ знаход¤тьс¤ хвороби системи кровооб≥гу, на другом Ц новоутворенн¤ (дл¤ рахунок зло¤к≥сних), на третьому Ц хвороби нервово њ системи.

Ћагерь здоровТ¤ д≥тей
—т≥йк≥ негативн≥ зм≥ни в стан≥ здоровТ¤ дит¤чого населенн¤ належать к медичних насл≥дк≥в „орнобильсько њ катастрофи.
—постер≥гаЇтьс¤ зниженн¤ питомо њ ваги это ¤вл¤етс¤ практическим здорових д≥тей (з 27,5 % в 1986-1987р.   20,2 % в 2005 реки), числа зб≥льшенн¤ д≥тей з хрон≥чними захворюванн¤ми, и к≥льк≥сть d_tej - ≥ нвал≥д≥в серед постраждалих при 4 забастовках перевищу Ї середньопопул¤ц≥йний р≥вень в ”крањн≥. Ќайб≥льш неспри¤тлив≥ зрушенн¤ в≥дм≥чено в п≥дл≥тк≥в з високими дозы опром≥ненн¤ щитопод≥бно њ залози, что д≥тей, опром≥нених внутр≥шньоутробно.
«ростанн¤ захворюваност≥ д≥тей на раке щитопод≥бно њ залози (–ў«) розпочалос¤ в 1989 реки ƒл¤ даними ≤нституту ендокринолог ≥ њ, что обм≥ну речовин јћЌ ”крањни, дл¤ 1989-2004 рр. т≥льки в ”крањн≥ прооперовано 3400 ос≥б, що були д≥тьми, что п≥дл≥тками на мгновение авар ≥ њ. „исла « захвор≥лих умерли 11 ос≥б. ¬ 2001 реки було зареЇстровано 369 випадк≥в захворювань, в 2002 реки - 311, в 2003 реки 337, в 2004 реки Ц 374, тобто захворюван≥сть вийшла на певне плато без оч≥куваного зниженн¤.
Ќе зважаючи на 99 % майже ефективн≥сть найближчих результат≥в л≥куванн¤ хворих на –ў«, ¤к≥сть њх житт¤ в в≥ддалений пер≥од залишаЇтьс¤ зниженою, в звТ¤зку з дов≥чною необх≥дн≥стю зам≥сно њ терап ≥ њ тиреоњдними гормоны, обмеженими ф≥зичними, психолог≥чними можливост¤ми, что репродуктивною функц ≥ Ї ю. ¬с≥ зловоние будуть потребувати медично њ п≥дтримки держави в наступний пер≥од.
—татистичн≥ дан≥ о лагере здоровТ¤ д≥тей в≥ком 0-14 рок≥в, потерп≥лих внасл≥док авар ≥ њ на „ј≈—, св≥дчить о тех, що в ус≥ п≥сл¤авар≥йн≥ судьбы њх захворюван≥сть ма Ї тенденц≥ю к поступового зростанн¤. «агальна захворюван≥сть постраждалих д≥тей зросла з 455,4 на 1 тисе. в≥дпов≥дного к контингенту в 1987 реки к 1437,8 в 2005 реки (на ”крањн≥ в 2004 реки Ц 1307,9), в цьому, ¤кщо прот¤гом 3 останн≥х рок≥в там утримувалась на р≥вн≥ 1382-1388 на 1 тисе., в 2005 реки там преревищу Ї показники быть - jakogo к судьбе ≥ на ”крањн≥ в ц≥лому. ѕров≥дними в структур≥ захворюваност≥ Ї хвороби орган≥в диханн¤; травленн¤; шк≥ри это п≥дшк≥рно њ кл≥тковини; хвороби глаз, ендокринно њ системи, кров≥ это кровотворних орган≥в. „ас ќстанн≥м знизилась захворюван≥сть на хвороби нервово њ системи, ¤к≥ передували в структур≥ захворюваност≥ дит¤чого населенн¤ к судьбе 1998.
¬≥дчуваЇтьс¤ значний вплив насл≥дк≥в „орнобильсько њ катастрофи на системе ≥мунну д≥тей. ¬ з на 82,5 % их реЇструЇтьс¤ ≥мунний дисбаланс, що лежить в основ≥ п≥двищенн¤ частоти алерг≥чних уражень шк≥ри, захворювань Ћќ–-орган≥в, бронхолегенево њ системи, и також ≥мунодеф≥цитних стан≥в.
ќц≥нка рад≥ац≥йних ризик≥в дл¤ п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ проживають на забруднених територ≥¤х, показал, що 92,8 % рад≥ац≥йних ефект≥в буде повТ¤зано з опром≥ненн¤м щитопод≥бно њ залози; 4,8 % - з зовн≥шн≥м масштаб-oprom_nennjam; 2,3 % - внутр≥шн≥м опром≥ненн¤м дл¤ рахунок 137Cs тот из 0,1 % - дл¤ рахунок 90Sr. ÷≥ ризики можуть реал≥зовуватис¤ к судьбе 2055.
 атегор≥ю д≥тей, ¤к≥ возникли в≥д опром≥нених батьк≥в, характеризують зниженн¤ спроможност≥ адаптуватис¤ к умам зовн≥шнього середовища, в≥дставанн¤ б≥олог≥чного в≥ку в≥д календарь, на¤вн≥сть порушень ≥мун≥тету з найб≥льшою виразн≥стю ус≥х зм≥н в д≥тей, ¤к≥ возникли в учасник≥в л≥кв≥дац ≥ њ насл≥дк≥в авар ≥ њ 1986-1987 рр. з дозою опром≥ненн¤ 25 с«в ≥ б≥льше.
ѕсих≥чний —татус постраждалого дит¤чого населенн¤ вс≥х категор≥й значно нижчий в пор≥вн¤нн≥ з однол≥тками контрольних груп.

ћедико-демограф≥чн≥ насл≥дки „орнобильсько њ катастрофи
Ќапередодн≥ 20 скал, сушащих дом „орнобильсько њ катастрофи mediko-demograf_chna ситуац≥¤ на рад≥оактивно забруднених територ≥¤х продовжу Ї формуватис¤ в умовах триваючо њ в ”крањн≥ демограф≥чно њ кризи. –еки 1991 « смертн≥сть населенн¤ стали перевищувати народжуван≥сть. ¬ рад≥оактивно забруднених области ц≥ негативн≥ зм≥ни в≥дбулис¤ на р≥к ран≥ше й б≥льш виразно. ѕог≥ршенню демограф≥чно њ ситуац ≥ њ спри¤ли sots_alno-ekonom_chna кризис, ¤к розпочалас¤ к судьбе 1991, недостатн Ї медичне обслуговуванн¤, низьк≥ стандарти житт¤, неспри¤тлива, в том числ≥ ≥ внасл≥док „орнобильсько њ катастрофи, еколог≥чна ситуац≥¤.
«агальна смертн≥сть потерп≥лих на 1000 складала в 1987 реки 6,5, в 2005 реки Ц 16,9 (смертн≥сть всього населенн¤ ”крањни в 2005 реки склада Ї 16,6 на 1000). —мертн≥сть учасник≥в л≥кв≥дац ≥ њ насл≥дк≥в авар ≥ њ на „ј≈— зросла в пор≥вн¤нн≥ з реки 1990 з 3,5 на 1000 к 18,1, смертн≥сть евакуйованих прот¤гом 15 рок≥в утримуЇтьс¤ в межах 11,7 - 12,0 на 1000, смертн≥сть населенн¤, ¤к сумки Ї на забруднених територ≥¤х з реки 1990 зросла з 15,4 к 23, 0 на 1000.
¬ структур≥ причины смерт≥ населенн¤ рад≥оактивно забруднених територ≥й в≥дбулос¤ статистично в≥рог≥дне зростанн¤ смертност ≥, зумовлено њ соматичними захворюванн¤ми, в ¤ щекочу чергу, хворобами системи кровооб≥гу. —ередньор≥чн≥ темпи к выгоде смертност≥ в≥д новоутворень значно вищ≥ в рад≥оактивно забруднених области KiІvsko њ, ∆итомирсько њ ≥ „ерн≥г≥всько њ области.
—мертн≥сть д≥тей в≥д от 0 до 14 рок≥в прот¤гом останн≥х 5 рок≥в утримуЇтьс¤ на р≥вн≥ 0,6 на 1000 ≥ не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д показника на ”крањн≥.
Ќа в≥дм≥ну в≥д перших п≥сл¤авар≥йних, в судьбах останн≥ на рад≥оактивно забруднених територ≥¤х был зменшуватис¤ мертвонароджуван≥сть это зростати народжуван≥сть. „астка д≥тей в≥ком к 14 рок≥в в склад≥ вс≥х постраждалих это в зон≥ гарантованого добров≥льного в≥дселенн¤ переважа Ї попул¤ц≥йн≥ р≥вн≥. ¬ найб≥льш рад≥оактивно забруднених области перше й друг м≥сц¤ в структур≥ причины смерт≥ займають стани, ¤к≥ виникають в перинатальному пер≥од ≥, ≥ вроджен≥ аномал ≥ њ.
Ќа област¤х р≥вн≥ в≥дзначаЇтьс¤ тенденц≥¤ к зниженн¤ смертност≥ в≥д вроджених аномал≥й. ƒл¤ рад≥оактивно забруднених район≥в характерн≥ значн≥ коливанн¤ середн≥х значень цього показника.
Ќесчастный случай стал чинником демограф≥чних втрат населенн¤ найб≥льш рад≥оактивно забруднених области ≥ район≥в в≥д в комплексе њ д ≥ њ sots_alno-ekonom_chnih ≥ рад≥ац≥йного чинник≥в.
ƒл¤ наведеною сукупн≥стю зм≥н демограф≥чних показник≥в в багатом≥льйонн≥й попул¤ц ≥ њ люди, в том числ≥ постраждалих, Ї достатньо п≥дстав визнати, що „орнобильська, что несчастный случай њњ насл≥дки это ¤вл¤етс¤ отрицательным впливають на попул¤ц≥йне здоровТ¤. Ќе зважаючи на тех, що в≥дбуваЇтьс¤ зниженн¤ рад≥оактивного забрудненн¤ довк≥лл¤, что р≥вн≥в опром≥ненн¤ населенн¤, сл≥д визнати, що насл≥дки катастрофи дл¤ 20 рок≥в л≥кв≥довано не в повному обс¤з≥.   этому в основ≥ заход≥в щодо пол≥пшенн¤ mediko-demograf_chno њ ситуац ≥ њ, что здоровТ¤ постраждалих это ¤вл¤етс¤ виновным бути усуненн¤ ≥з оточенн¤ люди обумовленого катастрофою рад≥ац≥йного чинника.

—тратег≥¤ медичного захисту населенн¤
«авершенн¤ другой дес¤тил≥тт¤ п≥сл¤ „орнобильсько њ катастрофи супроводжуЇтьс¤ вираженими тенденц≥¤ми к зн¤тт¤ проблеми њњ медичних насл≥дк≥в з к заказу денного ¤к на м≥жнародному р≥вн ≥, о що св≥дчать результати „орнобильського на форум в ¬≥дн≥ 5-7 рек 2005 вересн¤, таким образом ≥ в ”крањн ≥, св≥дченн¤м чого Ї зменшенн¤ державних видатк≥в на спец≥ал≥зовану медичну допомогу ≥ науковий супров≥д медичних програм.
¬ажливо ¬рем¤ ще п≥дкреслити сприйн¤тт¤ насл≥дк≥в авар ≥ њ на „орнобильськ≥й ј≈— ¤к гармонично њ композиц ≥ њ впливу ≥он≥зуючого опром≥ненн¤, ≥нших нерад≥ац≥йних фактор≥в забрудненн¤, ≥нтенсивного психолог≥чного это соц≥ального стресу.
 онтингенты пр≥оритетного спостереженн¤ на майбутн Ї повинн≥ бути реконвалесценти гостро њ променево њ хвороби, учасники ЋЌј з дозы опром≥ненн¤ б≥льшими дл¤ 250 м«в, евакуйован≥ з 30-k_lometrovo њ зони, люди з високими дозы опром≥ненн¤ щитопод≥бно њ залози, ваг≥тн≥ ж≥нки ≥ д≥ти, ¤к≥ проживають на забруднених територ≥¤х, ≥ возникли в≥д батьк≥в, ¤к≥ отримали висок≥ дози опром≥ненн¤.
Ќайважлив≥шими ѕроблемы сл≥д вважати:
- необх≥дн≥сть продовженн¤ вивченн¤ детерм≥нованих ≥ стохастичних ефект≥в, особливо серед ос≥б, що зазнали загального опром≥ненн¤ в дозах понад 250 м«в, что понад 200 с√р на щитопод≥бну залозу, что недопустим≥сть припиненн¤ њх величественно њ п≥дтримки;
- розробку заход≥в щодо п≥двищенн¤ ефективност≥ naukovo-obgruntovanogo л≥куванн¤ рад≥ац≥йноасоц≥йованих ≥ рад≥ац≥йно≥ндукованих захворювань;
- розробку проф≥лактичних заход≥в, спр¤мованих на зменшенн¤ онколог≥чно њ, что онкогематолог≥чно њ захворюваност ≥;
- диспансеризац≥ю ≥ мон≥торинг порушень найб≥льш чутливих к рад≥ац≥йного впливу орган≥в ≥ системы в в≥ддалений пер≥од;
- медичну реаб≥л≥тац≥ю постраждалих контингент≥в;
- дозовий супров≥д програм на вивченню медичних насл≥дк≥в „орнобильсько њ катастрофи в в≥ддаленому пер≥од ≥, особливо на рад≥ац≥йно забруднених м≥сцевост¤х, де в населенн¤ спостер≥гаютьс¤ это ¤вл¤етс¤ неправильным висок≥ р≥вн≥ ≥нкорпорованих рад≥онукл≥д≥в;
- забезпеченн¤ наукового _nformats_jno-anal_tichnogo супроводу ¬еличественный реЇстру постраждалих.
- забезпеченн¤ проведенн¤ оптимальних системних контрзаход≥в, спр¤мованих на дозах зниженн¤ внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього опром≥ненн¤ населенн¤;
- розвиток мереж≥ sots_alno-psiholog_chnih установ, ор ≥ Ї нтованих на подоланн¤ дестаб≥л≥зуючих фактор≥в психолог≥чного к лагерю вс≥х груп потерп≥лих, насамперед, к синдрому "жертви „орнобильсько њ катастрофи", що перешкоджають активный залученню постраждалого населенн¤ в sots_alno-ekonom_chnu д≥¤льн≥сть;
- створенн¤ —отрудник системи й о 'Їктивного ≥нформуванн¤ населенн¤ о рад≥олог≥чну ситуац≥ю в рег≥он ≥, ефективн≥сть контрзаход≥в, рекомендац ≥ њ науки ≥ медицини в област≥ захисту в≥д д ≥ њ ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ ≥ новый досв≥ду подоланн¤ негативних насл≥дк≥в авар ≥ њ.
ƒоц≥льно продовжити удосконаленн¤ системи mediko-san_tarnogo забезпеченн¤ ≥ соц≥ального захисту населенн¤, що постраждало в результат≥ „орнобильсько њ авар ≥ њ, прид≥л¤ючи особливу увагу к контингентам пр≥оритетного медичного спостереженн¤.
Ќеобх≥дно посилити досл≥дженн¤ к лагерю здоров'¤ д≥тей, звернувши особливу увагу на народжених в≥д учасник≥в л≥кв≥дац ≥ њ насл≥дк≥в авар ≥ њ, ≥ д≥тей з найб≥льш рад≥ац≥йно забруднених територ≥й.
ѕотерп≥л≥ в≥д гостро њ променево њ хвороби дл¤ м≥н≥м≥зац ≥ њ в≥ддалених ефект≥в повинн≥ бути ц≥лком забезпечен≥ вс≥ма медикаментозними засобами, д≥агностичними ≥ л≥кувальними послугами прот¤гом усього пер≥оду житт¤.
Ќа нац≥ональному, что м≥жнародному (Ѕ≥лорусь, –ос≥¤, что ”крањна) р≥вн¤х ≥сну Ї необх≥дн≥сть розвитку ≥ поглибленн¤ наукових ≥ прикладних програм довгострокових досл≥джень в в≥ддалений пер≥од.