рим знову, чтобы бушевать, под ≥ њ на јй-ѕетр≥, что њх насл≥дки с¤гнули дуже это далеко: кримськ≥ татари налаштован≥ р≥шуче, ¤к н≥коли, непоко¤ть тенденц ≥ њ можливо њ радикал≥зац ≥ њ ≥слам≥зму на п≥востров ≥, ≥ вкотре весь це змушу Ї згадати о перманентне етн≥чне протисто¤нн¤ в  риму.

“е, що стал на плато, сам≥ татари, й нав≥ть ћустафа ƒжем≥лЇв, трактують ¤к помсту рос≥йсько њ blakitno-chervono њ м≥сцево њ кримсько њ влади традиц≥йно проукрањнським помаранчевим к татарам, адже несанкц≥онован≥ мал≥ арх≥тектурн≥ форми представник≥в УсловТ¤нФ ≥ нав≥ть земельн≥ д≥л¤нки, ¤к≥ вже продають п≥д кап≥тальне буд≥вництво на том јх-petr ≥, н≥хто не ч≥пав. ≤ знову час анал≥зувати конфл≥кт, що виник в часи украњнсько њ незалежност≥ Ц конфл≥кт м≥ж татары ≥ УсловТ¤намиФ.

ўо це дл¤ така новонароджена нац≥ональн≥сть в  риму Ц УсловТ¤ниФ, ¤к нагаду Ї щось зб≥рне на кшталт У авказец л≥ц нац≥ональност ≥?Ф „ому украњнськ ≥, и також рос≥йськ≥ «ћ ≤, соромТ¤зливо охрестили рос≥¤н в  риму УсловТ¤нами?Ф Ќ≥кому не спад на думку ≥де¤ пов≥домл¤ти о УсловТ¤нФ в  иЇв≥ чи ћоскв ≥, чи нав≥ть в „ечн≥. √убл¤чись в здогадках, н≥¤к не м≥г второпати, що це дл¤ автономну республ≥ку это ¤вл¤етс¤ категорическим запровадили в  риму на ухе девТ¤ностих, автоном≥ю, ¤к ма Ї, к реч ≥, св≥й прапор ≥ г≥мн, Їдине, чого нараз≥ не ма Ї, Ц свого нац≥онального од¤гу. “од≥ в оф≥ц≥йне пон¤тт¤ Утеритор≥альна автоном≥¤Ф н≥чого не вкладали. Ќом≥нально створили Krimsko-slov'jansku територ≥альну автоном≥ю, и фактично рос≥йську автоном≥ю, на кшталт т ≥ Ї њ, ¤к мог ≥снувати ¤к украњнська автоном≥¤ на  убан ≥,  урщин≥ чи на «еленом  лин ≥, але, на жаль, там такой автоном≥й чомусь, это - немой Ї.

–ос≥¤ни   судьбе 1991, Уп≥д шумокФ в≥дновлюючи автоном≥ю в  риму, посилалис¤ на статусе цей  риму рад¤нських час≥в к судьбе 1944, але тод≥ це була кримськотатарська автоном≥¤, автоном≥¤ кор≥нного люд¤м, и если татары вс≥х депортували й зан¤ли п≥востр≥в рос≥¤нами, в≥н, станов¤щийс¤ автоном ≥ Ї ю рос≥йською. ÷ьогор≥ч кер≥вництво осв≥ти  риму визначило тема першого к уроку в першому клас≥ середн≥х шк≥л ≥ г≥мназ≥й: У¤ кримчанинФ. «розум≥ло, У¤ кримчанинФ означа Ї У¤ рос≥¤нинФ. ÷е автоном≥¤ рос≥йська, вместо кримська. “иповий нин≥шн≥й УкримчанинФ Ц це не украњнець ≥ не татарин, це Ц рос≥¤нин, представник рос≥йсько њ етнокультурно њ сп≥льноти, вороже налаштований к украњнсько њ держави й наповнений мр≥¤ми о У≥сторичну справедлив≥стьФ, тобто поверненн¤ ц ≥ Ї њ земл≥ к груди У√онки ћатушк≥ ≥ њФ.

ќднак татари не забувають, чи¤ це земл¤.  урултай кримськотатарського люд¤м в червн≥ к судьбе 1991 проголосив о Усуверенну нац≥ональну власть татары кримськихФ. ѕрот¤гом усього пер≥оду украњнсько њ незалежност≥ татари завжди беззастережно п≥дтримували украњнськ≥ державницьк≥ сили, р≥шуче вз¤л судьбу в помаранчев≥й революц ≥ њ. ќднак 5 травн¤ к судьбе 2005 в древн≥й столиц≥ кримських хан≥в Ѕахчисара њ ѕрезидент Yushchenko, посид≥вши з ветеранами кримськотатарського нац≥онального руху на килим ≥, на ¤кому быть уколотым сид≥в славний украњнець, борець дл¤ прав цього генералу людей Petro Grigorenko, на зустр≥ч≥ з ћеджл≥сом, зам≥сть конструктивный д≥алогу щодо можливих шл¤х≥в вир≥шенн¤ проблемы татар в  риму, зажадав скасуванн¤ декларац ≥ њ о нац≥ональний суверен≥тет кримськотатарського люд¤м, бо там, мовл¤в, не в≥дпов≥да Ї ун≥тарному ¤ устрою крањни.

ћеджл≥с Ќе погодивс¤ з президент ≥ визначив, що побудова нац≥онально њ татарсько њ держави в  риму Ї пр≥оритетним завданн¤м кримських татары. –ефат „убаров звернувс¤ через главный ёщенка к –ади ™вропи з≥ скаргою на  ињв щодо гальмуванн¤ подоланн¤ насл≥дк≥в депортац ≥ њ, земельно њ, что сусп≥льно њ дискрим≥нац ≥ њ кор≥нного люд¤м. ќчевидно, президент чинний Ukraњni щодо кримського питанн¤ налаштований двозначно, бо його позиц≥¤ означа Ї, що фактична грандиозно рос≥йська нац≥ональна автоном≥¤ в  риму Ц лег≥тимна, и ймов≥рна кримськотатарська Ц нелег≥тимна. “обто вибраному "люд¤м-bogonostsju" це можна, и упосл≥дженим к татарам Ц зась.

ќднак Ї вс≥ п≥дстави спод≥ватис¤, що  римськ≥ гор¤т не стануть украњнськими —удеты.   сценар≥ю УзахистуФ „орноморським флот прав рос≥йсько њ територ≥ально њ автоном ≥ њ не д≥йде головно к этому, що, ¤кщо ”крањна к середини ’’≤ стол≥тт¤ втрима Ї св≥й геопол≥тичний статус-кво, рос≥йське питанн¤ в  риму ¤к таке зникне. –≥ч в т≥м, що нин≥ в рос≥йських родинах в  риму народжуЇтьс¤ в середньому 1,18 дитини, и в кримськотатарських Ц 5-6 д≥тей, ≥ ¤кщо не станетьс¤ ¤когось звезда на р≥вн≥ пад≥нн¤ ћарс к «емле, ц¤ демограф≥чна тенденц≥¤ дл¤ п≥встол≥тт¤ не зм≥нитьс¤. ƒемограф ≥ њ не зможуть зарадити н≥ рос≥йський „орноморський флот, нав≥ть ¤кби в≥н залишивс¤ в  риму п≥сл¤ к судьбе 2017, н≥ щось ≥нше на кшталт в≥дродженн¤ ≥мперського к духу –ос ≥ њ, бо это - немой Ї змоги вдруге виселити татары к  азахстану й заселити Уостр≥в  римФ вих≥дц¤ми з “амбовсько њ област≥. ќтже, к 40-50 рок≥в нашого стол≥тт¤ в  риму може статис¤ те, що стал дл¤ друга половиной минулого стол≥тт¤ в  осове сербському, тобто мусульманське населенн¤ повн≥стю вит≥снить словТ¤нське. “атари к себе ви¤вл¤ють етносом енерг≥йним, заповз¤тливим, б≥гають ≥з кошиками, наповненими вс≥л¤кою њжею, берега кримськими, потужно орган≥зовують др≥бну торг≥влю ≥ сфера послуг тод ≥, ¤к б≥льш≥сть пасивних рос≥¤н, не вкладаючи в приватну туристичну м≥кро≥нфраструктуру н≥ коп≥йки, лише здають сво њ житла в≥дпочивальникам, щоб пот≥м б≥льшу частину к судьбе ¤кось ≥снувати. ћентальн≥сть утриманц¤ свого житла призводить прежде, люди що взагал≥ в≥двикають працювати ≥ в ялт≥ вл≥тку это ¤вл¤ютс¤ частым можна побачити в ≥ пунктов торговельних закладах харчуванн¤ оголошенн¤, "требуютс¤!Ф

Ќайближчим час найб≥льш бол≥сним дл¤ громад¤н Утеритор≥ально њ автоном ≥ њФ може стати проблема самозахопленн¤ земли, де вже довго живуть рос≥¤ни, ¤к≥ здесь "приучил", однак люди, ¤кий стр≥мко розростаЇтьс¤, неминуче пот≥снить етнос, що вимира Ї. ”крањна з≥штовхнетьс¤ тод≥ з проблемою зовс≥м ≥ншого геопол≥тичного вим≥ру, ¤к в найг≥ршому вар≥ант≥ може обернутис¤ жорстким сепаратизм татар або нав≥ть державним т¤ж≥нн¤м њх к “уреччини, вт≥м рос≥йське питанн¤ в  риму это - определенный зникне.

≤лько Ћемко