«авершальним акордом к судьбе, що месторождение Ї, стали одноголосн≥ прогнози анал≥тик≥в о економ≥чну к кризису, ¤к загрожу Ї зачепити не т≥льки ”крањну, але й б≥льш≥сть крањн колишнього —–—–, передовс≥м ”крањну, –ос≥ю й  азахстан.

Ќа приклад≥ саме ”крањни ч≥тко ви¤вилас¤ тенденц≥¤ к новой катушке ≥нфл¤ц ≥ њ, kotra ур¤д прот¤гом першого п≥вр≥чч¤ реки 2007 утримував в структурах прогнозованих 7,5 %, однак в друг≥й половин≥ к судьбе њњ р≥ст вирвавс¤ z-p_d к контролю.

≈ксперти ¬алюта ћ≥жнародного к фонду, ћ≥жнародно њ групи ≥з запоб≥ганн¤ кризис, ≤нституту економ≥чних досл≥джень ≥ пол≥тичних консультац≥й, и також багатьох ≥нших експертних орган≥зац≥й одностайн≥ в думц ≥, що небувалий р≥ст р≥вн¤ ≥нфл¤ц ≥ њ в 2008 роц≥ лагерь ключовою проблемою економ≥ки крањни.

‘ах≥вц≥ ћ≥жнародно њ групи ≥з запоб≥ганн¤ кризис вказують, що св≥това економ≥ка вперше з≥штовхнулас¤ з одночасним подорожчанн¤м кредит≥в ≥ природних ресурс≥в. Ќа њхню думку, причиною кризи Ї нев≥дпов≥дн≥сть динам≥ки зм≥ни продуктивност≥ й споживанн¤. —поживчий быстро растут в≥дбуваЇтьс¤ на тл≥ впов≥льненн¤ к росту в базових галуз¤х - енергетиц≥ это с≥льському господарств≥. ќдночасно з виснаженн¤м родючост≥ ірунт≥в в≥дбуваЇтьс¤ подорожчанн¤ енергоресурс≥в, що неминуче веде к випереджального к росту просодержание вартост≥.

якщо ≥ноземн≥ економ≥сти весь част≥ше й усы голосн≥ше говор¤ть о кризисе, що насуваЇтьс¤, в≥тчизн¤н≥ пол≥тики й експертне сп≥втовариство начебто не розд≥л¤ють њхн≥х побоювань ≥ навпаки - будують плани щодо поверненн¤ внеск≥в населенню, прискореного розвитку економ≥ки й к росту загального добробуту. ћоже справд ≥, кризис - це пл≥д збуджено њ у¤ви високочолих теоретик≥в, и в реальност≥ вс¤ польза буде, ≥ пол≥тичн≥ керманич≥ ведуть нас правильною дорогою, об≥ц¤ючи подальший р≥ст р≥вн¤ житт¤, стимулюючи споживанн¤ это роз≥гр≥ваючи соц≥альн≥ оч≥куванн¤?

∆итт¤ не дл¤ св≥й деньги - саме так характеризують справи в ”крањн≥ експерти м≥жнародно њ групи ≥з запоб≥ганн¤ кризис группа Cr≥s≥s. ѓхн≥й месидж дуже простий - украњнц≥ й украњнська економ≥ка споживають б≥льше, н≥ж виробл¤ють, ф≥нансуючи дисбаланс дл¤ рахунок в≥дносно дешевих ≥ноземних кредит≥в. –озм≥р к деформации характеризу Ї торговельний деф≥цит ”крањни на 2007 р≥к, що, дл¤ оц≥нками м≥жнародного оценка агентства F≥tch Rat≥ngs, становить 3,4 млрд долар≥в.

ѕоки пот≥к кредитних кошт≥в роз≥гр≥ва Ї ринок нерухомост≥, что акц≥й, кожна окрема позика здаЇтьс¤ безпрограшною лотереЇю, адже р≥ст ц≥н перевищу Ї в≥дсотки после кредитов. ќднак варто цьому к золотому потоку висохнути, ц≥ни зупин¤тьс¤, й учорашн Ї сп'¤н≥нн¤ в≥д усп≥х≥в обернетьс¤ жорстоким похм≥лл¤м боргово њ ¤ми. –азбейте такой к виду ф≥нансових бульбашок, это уже было лидерство переживати в 1997-1998 судьбах "аз≥атським к тиграм", и пот≥м ≥ жител¤м —Ўј час п≥д ≥потечно њ кризи, що вибухнула цього к судьбе.

¬ випадку з ”крањною к недалекогл¤дних громад¤н ≥ б≥знесмен≥в приЇднуЇтьс¤ власть. Ќеск≥нченн≥ вибори змушують л≥дер≥в ус≥х пол≥тичних парт≥й задовольн¤ти своњх виборц≥в, продовжуючи п≥дтримувати ≥ нав≥ть нарощувати соц≥альн≥ видатки - ¤к дл¤ рахунок ≥ноземних позик, таким образом ≥ дл¤ рахунок деградац ≥ њ ≥нфраструктури, побудовано њ в часи —–—–. √орезв≥сна проблема недоф≥нансуванн¤ ∆ √ зрештою виллЇтьс¤ в тех, що ”крањна опинитьс¤ в ситуац ≥ њ крањн "третього св≥ту", де канал≥зац≥¤, теплопостачанн¤ й водог≥н Ї розк≥шшю, доступною т≥льки найб≥льш забезпеченим верствам сусп≥льства.

—л≥д в≥дзначити, що це буде ц≥лком законом≥рним: валовой национальный продукт украњнський на душе населенн¤ в 2006 роц≥ становив 2267 $, приблизно так≥ показники були й в  итае, де б≥льш≥сть населенн¤ не зна Ї не т≥льки о водопров≥д, але й о пенс≥йне забезпеченн¤.

Ѕоротьба ¬аловой национальный продукт ≥з

“е, ¤к чиновники украњнськ≥ реагують на виклики, постал≥ перед крањною, вбива Ї останн≥ по ≥ њ на валовом национальном продукте р≥ст, и отже - св≥тле майбутн Ї в ц≥лому й збереженн¤ водогону зокрема. “ак, п≥сл¤ багаторазового к "крику ярослав≥вни" щодо диспаритету ц≥н на продукц≥ю с≥льського hospodariates, енергонос ≥ њ ≥ добрива, розпов≥дей о колектив≥зац≥ю, голодомор, что ≥нш≥ жахи "рад¤нського к способу", чиновники, здавалос¤, мали розум≥ти, деревн¤ що вже перебува Ї на меж≥ колапсу ≥ дал≥ викочувати з нього ресурси неможливо.

ќднак варто було нафт ≥, и усл≥д позади этого ≥ продовольчому кошику вз¤ти черговий ц≥новий руб≥ж, ур¤довц≥ прибылись встановлювати експортн≥ квоти, на сут ≥, змушуючи "розжир≥лих" кресть¤не дотувати з≥ сво Ї њ кишен ≥, мабуть, "зголодн≥ле" м≥ське населенн¤.

« такой "это - чистый ринковим" держуправл≥нн¤м розраховувати на приплив ≥нвестиц≥й очевидно, чтобы не быть лидерством.

√лобальне вир≥внюванн¤

√армонично в≥дмовл¤тис¤ в≥д сво Ї њ блакитно њ мр ≥ њ, ще складн≥ше з≥знатис¤, що саме ти винен в этом, що мр ≥ њ залишилис¤ банальною демагог ≥ Ї ю, що ти ви¤вивс¤ занадто слабким, недостатньо розумним або енерг≥йним. ќднак варто визнати, що причиною нашо њ кризи станемо саме ми. ћаючи, что, що й украњнець, чи нав≥ть б≥льшу продуктивн≥сть прац ≥, китаЇць або ≥ндус нав≥ть ≥ не мр ≥ Ї о р≥вень соц≥альних гарант≥й, ¤кий обурю Ї наш пенс≥онер≥в.

 итайськ≥ „иновники, звичайно, прихабарюють, але пор≥вн¤ти њхн≥ преодолевают з аналог≥чними украњнських колег навр¤д чи можливо. "ѓхн ≥" громад¤ни д≥стають високу техн≥чну осв≥ту, ¤ко њ, на жаль, это уже - немой Ї в нас. ¬есь це призводить прежде, що м≥жнародний б≥знес почува Ї к себе там набагато комфортн≥ше, н≥ж в ”крањн≥ або де-nebud ще. —в≥т вир≥внюЇтьс¤, й це вир≥внюванн¤ п≥дн≥ма Ї р≥вень житт¤ китайц≥в, что ≥ндус≥в, проход¤чись на ”крањн ≥, –осы ≥ њ, к  азахстану, Ѕ≥лорус≥ й ≥ншим к нашему сус≥дам ковзанкою это ¤вл¤ютс¤ глобальным њ конкуренц ≥ њ.

 ризовий бумеранг

—аме ц¤ ковзанка, в сполученн≥ з усы б≥льш ¤вними ознаками енергетично њ, что продовольчо њ кризи, ¤вл¤ють головну загрозу економ≥ц≥ й соц≥альному добробуту в ”крањн≥. якщо додати к сказаного в течение долгого времени оч≥куване пад≥нн¤ ц≥ни на бросил, похмур≥ прогнози експерт≥в Cr≥s≥s группа стають усы правдопод≥бн≥шими. ≤ нав≥ть ¤кщо ц≥на на бросил залишитьс¤ стаб≥льною, газ ≥ нафта чомусь зупин¤ть здорожчанн¤, и в нашем дор≥г, канал≥зац ≥ њ, трубопровод≥в ≥ порт≥в в наступному роц≥ зненацька в≥дкриЇтьс¤ друг диханн¤, вс≥ ц≥ проблеми уже, чтобы повернутьс¤ к нам через р≥к, але в ще запущен≥шому вигл¤д≥.

—ьогодн≥ вс≥ крањни —Ќƒ, насамперед –ос≥¤, ”крањна ≥  азахстан, стали заручниками кризи л≥кв≥дност ≥, породжено њ хвилею дефолт≥в ≥потечних кредит≥в в —Ўј, - економ≥ки цих крањн Ї головними одержувачами ≥ноземних кредит≥в серед ус≥х пострад¤нських республ≥к. "јмериканський" поштовх може стати останньою краплею, необх≥дною дл¤ начала ланцюгово њ реакц ≥ њ кризових ¤вищ. –ос≥¤, маючи колосальн≥ нафтогазов≥ достигают ≥ стаб≥л≥зац≥йний фонд, може дозволити соб≥ м'¤кий перех≥д, глушачи симптоми кризи грошовими вливанн¤ми. ¬ чергу, ”крањна, й меншою м≥рою  азахстан, дл¤ в≥дсутност≥ наст≥льки значних резерв≥в будуть змушен≥ вже в 2008 роц≥ вжити активних д≥й.

ѕриезжайте щодо подоланн¤ кризи завжди непопул¤рн≥ - адже зловоние означають, що комусь доведетьс¤ менше одержувати ≥ б≥льше працювати. якщо жертвою оберуть електорат, в≥н помститьс¤ на майбутн≥х виборах, б≥знес в≥дпов≥сть втечею дл¤ кордона, и чиновников наст≥льки щ≥льно зрослись ≥з пол≥тичними парт≥¤ми й навчилис¤ захищати сво њ ≥нтереси, що змусити њх зменшити сво њ апетити навр¤д чи змогла нав≥ть о 'Їднана коал≥ц≥¤ ћаргарет “етчер ≥з „арльз де Gaulle.

ћихайло Sokolov