≤стор≥¤ людини, ¤к≥й пощастило вижити п≥д час √олодомору 1932-33 рок≥в

Ќезважаючи на тех, що √олодомор 1932-33 рр. листопадовим (реки 2006) р≥шенн¤м ¬ерховно њ –ади начебто отримав належну оц≥нку законодавц≥в, р≥к, що минув, показав, що, наш сусп≥льство не зм≥нило свого в≥дстороненого ставленн¤ к ц ≥ Ї њ наймасштабн≥шо њ трагед ≥ њ украњнства.

¬≥домо, що в умовах стал≥нського к способу ≥сторична правда о ц≥ под ≥ њ або замовчувалас¤, або спец≥ально фальсиф≥кувалас¤. ƒл¤ ст≥ною тривалого мовчанн¤, приховуванн¤ документ≥в (уже к недавнього к часу), зал¤куванн¤ ≥ нищенн¤ св≥дк≥в перебувала й правда о колектив≥зац≥ю, розкуркуленн¤ ≥ голодомори украњнського сел¤нства.

ƒл¤ этого к способу це було законом≥рно. јле намаганн¤ применшити масштаби ≥ замовчати жахи к геноциду украњнц≥в Ї в≥дчутними й дос ≥, вже в незалежн≥й ”крањн≥. ¬ результат≥ мы молоде покол≥нн¤ або ¤вл¤етс¤ недостаточным количеством зна Ї, або зовс≥м не зна Ї о причине, переб≥г ≥ насл≥дки √олодомору.

Ќа жаль, к сьогодн≥ на величественном р≥вн≥ в ”крањн≥ не ф≥нансувалис¤ системн≥ досл≥дженн¤ это √олодомору. Ќа думку досл≥дника цих под≥й ≤.—ам≥йленка, головна причина блокуванн¤ такой досл≥джень в этом, що в сучасн≥й ”крањн≥ Ї недоброзичливц ≥, ¤к≥ чекають, поки не залишитьс¤ жодного св≥дка ц ≥ Ї њ трагед ≥ њ.

Ќайпершою ознакою быть - jako њ цив≥л≥зовано њ нац ≥ њ Ї на¤вн≥сть в не њ ≥сторично њ памТ¤т ≥, передус≥м Ч памТ¤т≥ о сво њ нац≥ональн≥ трагед ≥ њ. —аме ≥сторична памТ¤ть Ї запорукою формуванн¤ пол≥тично њ нац ≥ њ, и на њњ основ≥ вже громад¤нського сусп≥льства. » в ”крањн ≥, ¤к, чтобы показать Ї житт¤, проблема ≥сторично њ памТ¤т≥ покладена на плеч≥ не державних ≥нституц≥й, и громадських орган≥зац≥й. ўо не каж≥ть, и впродовж нашо њ незалежност≥ сам≥ лише ентуз≥асти займалис¤ коп≥ткою працею з≥ збору спогад≥в очевидц≥в √олодомору 1932-33 рр. Ч возглавл¤ют джерела ви¤ву ≥сторично њ правди о цю трагед≥ю.

—аме зб≥р емп≥ричного матер≥алу Ї основним завданн¤м всеукрањнсько њ јсоц≥ац ≥ њ досл≥дник≥в голодомор≥в в ”крањн≥.   судьбе 2003 в Ћуганську створено ф≥л≥ю ц ≥ Ї њ асоц≥ац ≥ њ. ƒл¤ судеб чотири участники њњ зд≥йснено обстеженн¤ 170 с≥л Ћугансько њ област ≥, населенн¤ ¤ких найб≥льше постраждало в≥д √олодомору, это записано на v_deo - что ауд≥опл≥вку св≥дченн¤ його очевидц≥в. —под≥ваюс¤, що это - быстрый ц≥ документи будуть видан≥ окремою книгою, и на њх основ≥ буде створено документальний ф≥льм о √олодомор на Ћуганщин≥.

ѕереконана, що збирати ≥ публ≥кувати под≥бн≥ матер≥али потр≥бно Ч з метою, чтобы сообщить правде этому тихо, кого належить будувати нову ”крањну.
ќтож, створенн¤ джерельно њ бази майбутн≥х о ТЇктивних ≥сторичних розв≥док Ч першочергова мета д≥¤льност≥ нашо њ громадсько њ орган≥зац ≥ њ.

÷ього л≥та мен≥ вдалос¤ побувати в сорока деревн¤х чотирьох пТ¤ти п≥вн≥чних (с≥льськогосподарських) район≥в Ћугансько њ област≥ Ч —ват≥вського,  рем≥нського, Ќовопсковського, Ѕ≥локуракинського это Ќовоайдарського. Ёто имеет уведенное право посп≥лкуватис¤ з тими, хто памТ¤та Ї голодн≥ судьбы (б≥льш≥сть моњх респондент≥в в 1932-33 судьбах були д≥тьми. јле пощастило знайти й это тих, к кого сьогодн≥ 100 ≥ нав≥ть 105 (!) рок≥в ≥ заф≥ксувати на в≥деокамеру њхн≥ розпов≥д ≥).

«вичайно, весь цю коп≥тку справу мен≥ було дуже важко зд≥йснити самотужки, без допомоги обласних ≥ м≥сцевих державних кер≥вних орган≥в.

¬ звТ¤зку з цим ¤ хочу скласти под¤ку тим, хто допом≥г мен≥ в цьому. “ак, транспорт неодноразово надавала Ћуганська обласна державна адм≥н≥страц≥¤ (Ў»–ќ јя „ј… ј), что представитель Verhovno колишн≥й њ –ади, наш соотечественник Mikola Gapochka. ¬≥деозапис розпов≥дей св≥дк≥в √олодомору зд≥йснювали в≥деооператори к телевизионному ѕ–»«” канала ќлекс≥й ћавсес¤н, что ќлександр ѕ≥чуг≥н, и також оператор-amator ≥з —≥верськодонецька ≤гор& Tkachenko.

”правл≥нн¤ внутр≥шньо њ пол≥тики Ў»–ќ јя „ј… ј звернулос¤ к своњх колег в адм≥н≥страц≥¤х это - тихий район≥в, де ми побували, ≥, наш досл≥дницька група отримала вс≥л¤ку допомогу. ќкрема под¤ка возглавл¤ют спец≥ал≥сту з питань внутр≥шньо њ пол≥тики —ват≥всько њ райдержадм≥н≥страц ≥ њ ќльз≥ ѕогр≥бн¤к, ¤к пожертвувала заради нас своњм в≥дпускним час.

» нещодавно наш≥й јсоц≥ац ≥ њ это был закончен попрацювати в не зовс≥м властив≥й дл¤ нас функц ≥ њ. ћи отримали покрывают в≥д професора один з московських ≥нститут≥в Volodimir Monakova. ¬ лист≥ йшлос¤ о тех, що його мати, јнна ™вген≥вна ћонакова, возник реки 1925 в сел≥ Ћитвинове Ѕ≥лолуцького (нин≥ Ќовопсковського) к области Lugansko њ област≥.

ƒл¤ св≥дченн¤м& V.Monakova в 1932 реки в≥д, чтобы голодать умерли отцы, брати ≥ сестри його мами. “ам один вижила з усы ≥ Ї њ родини й була в≥ддана к дит¤чого будинку в цьому сел ≥, де й виховувалас¤ к уху в≥йни. ¬ час воЇнний д≥тей евакуювали спочатку к —аратову, и пот≥м к ќренбурзько њ област ≥; дорогою документи цих д≥тей были разрушены.
« это к часу јнна ™вген≥вна живе в –осах ≥ њ, и њњ син Volodimir просив, чтобы потратить нас арх≥вний пошук документ≥в, ¤к≥ могло пролити св≥тло на ≥стор≥ю його родини на л≥н ≥ њ матер≥.

ѕошукову на робот зд≥йсню Ї участник нашо њ јсоц≥ац ≥ њ Ќ≥на ћихайл≥вна —ичова (пенс≥онерка, дл¤ фахом _storik-arh_v_st).  ≥лька м≥с¤ц≥в там працювала з документы, ¤к≥ належать к фонду Уун≥кальнихФ Ч ≥з метричними деревн¤ Litvinove заказывает ≥ сус≥дн≥х с≥л.
≤з цих заказывает Ќ≥н≥ ћихайл≥вн≥ вдалос¤ встановити справжн Ї пр≥звище отец, д≥да й прад≥да јнни ™вген≥вни Ч Ќеласий, и також њхн≥ ≥мена.

јле це тема наступно њ статт≥. я скажу лише, що з метою з≥брати ¤комога б≥льше ≥нформац ≥ њ стосовно дол≥ √анни Ќеласо њ вир≥шила поњхати на њњ батьк≥вщину Ч в деревне Litvinove. —ьогодн≥ здесь уже н≥кого, который ¤вл¤етс¤ немым Ї, залишились одн≥ хижины гр¤зи, ¤к≥ розвалюютьс¤ заростають тренировка `¤нами. ¬ сус≥дньому сел≥  озлове к нам пощастило знайти к≥лькох л≥тн≥х ж≥нок, ¤к≥ это прибывает ≥з Ћитвинового.

ўекоча з их Ч “рембач ћелан≥¤ як≥вна, 1925 реки народженн¤. «ауважу, що поблизости в≥д цих с≥л розташоване деревн¤ Trembacheve Ч к голодомору 1932-33 рр. наповнене людом, и сьогодн≥ майже мертве. ћелан≥¤ як≥вна пригадала ’анна ™вген≥вну однол≥тку. «ловоние сразу вошло в школу литвин≥вську, и если в Ћитвиновому стал небольшим д≥тей (≥мов≥рно, п≥сл¤ голодомору. Ч ≤.ћ)., Ч вошел в школу козл≥вську. ѕ≥сл¤, что, ¤к там залишилас¤ сиротою, вена в чьих - либо люд¤х. Ќаостанок бабул¤ додала, що вже ¤вл¤етс¤ недостаточным количеством що памТ¤та Ї, ≥ порадила звернутис¤ к сво Ї њ старшо њ односельчанки Ч ѕр≥ськи  алмиченково њ, ¤к розкаже б≥льше.

—правжн Ї ≥мТ¤ ѕр≥ськи  алмиченково њ Ч Ѕезк≥шк≥на ™фросин≥¤ ‘едот≥вна, 1916 реки народженн¤. ¬ ц ≥ Ї њ бабус≥ напрочуд хороший памТ¤ть ≥ здоровий гумор, хоча њй уже дл¤ девТ¤носто. ™фросин≥¤ ‘едот≥вна докладно розпов≥ла обо всем р≥д √анни Ќеласо њ Ч њњ д≥д≥в, батьк≥в, д¤дьк≥в ≥ т≥ток, брат≥в ≥ сестры. ѕригадала, хто з ким був одружений, названный вс≥ њхн≥ ≥мена. ќпределил, що п≥сл¤ что, ¤к д≥вчина залишилась сиротою, њњ спочатку щитки к себе т≥тка —ерафима, ¤к пот≥м в≥ддала њњ к притулку (його в сел≥ називали У¤сламиФ).

≤ щекотка, ≥, который друг наш≥ сп≥врозмовниц≥ сказал, що батько √анни ™вген, умерла в земл¤нц≥. «≥ сво Ї њ досить, ¤ - великие эксперты њ збору ≥нформац ≥ њ в≥д очевидц≥в голодомору, ¤ знаю, що рад¤нська влада, орган≥зовуючи колгоспи, кресть¤не под≥лила на б≥дн¤к≥в, середн¤к≥в, куркул≥в ≥ п≥дкуркульник≥в. Ѕ≥льшою м≥рою пощастило мы щекочем ≥ другой Ч њх з≥гнали в колгоспи без проблем особливих. “рет≥х ≥з с≥мТ¤ми (¤к правило, це були багатод≥тн ≥, працездатн ≥, и к тому й заможн≥ сел¤ни, ¤к≥ сам≥ обробл¤ли земл¤ ≥ лише вл≥тку наймали сезонних роб≥тник≥в) в≥дправили на —оловки.

» Уп≥дкуркульник≥вФ, теж досить забезпечених кресть¤не Ч розумних, робот¤щих ≥ здатних это ¤вл¤етс¤ производительным працювати Ч з д≥тьми вигнали голих ≥ босих ≥з деревни. Ќе маючи можливост≥ н≥куди вињхати або п≥ти (в них не було паспорт≥в, и в 1932 реки були виставлен≥ збройн≥ шина, ¤к≥ виловлювали такой ут≥кач≥в ≥ вертали њх назад помирати голодною смертю), зловоние змушен≥ були рити в У¤ркахФ, позади деревни, долбленых лодок, щоби перезимувати там.

≈сли восени к судьбе 1932, начинавшей орган≥зований новою владою голод, люди ц≥ пошли, ¤к т≥н ≥, области, что збирали мерзлу картоплю або цибулю ≥ vresht_-–ешт умер. ќчевидно, такою печальною смертю умерли отцы й, брати это сестри √анни ™вген≥вни. “акий висновок ¤ зробила через згадане в обох опов≥данн¤х слово Ч "долблена¤ лодка". ƒуже вже подобный ви¤вилис¤ ≥стор ≥ њ, почут≥ ¤ в деревн¤х р≥зних нашо њ област≥ Е

я буду гид уривок розпов≥д≥ ™.Ѕезк≥шк≥но њ (стил≥стику мовленн¤ збережено):
У—≥мТю Ќеласових розкуркулили ≥ виселили в долбленых лодках, там зловоние вс≥ умерли Ч отцы ≥ четыре д≥тей. «алишилась один дитина, јн¤.

ўе памТ¤таю, ¤к наш≥ дЇдушка й бабушка, ≥ д¤дько, й тьотка оды, чтобы голодать умерли Ч здесь, в сел≥.
Ч » люди чому голодували?
Ч Ёто этого шо викачали хл≥б, что вивезли дл¤ гр¤ницю, и здесь колхозники ≥ тод≥ умерли, ≥ ≥нд≥дуали (≥ндив≥дуал≥сти. Ч ≤.ћ).. » тод≥ розкуркулювали њх Е “ак мертв≥ п≥др¤д положенный, ¤к снопи. Ѕагато, багато тод≥ умер! ¬ Ћитвиновому тод≥ багато хижины було, и тепер это - немой н≥чого Ф.

ћертвих люди не ховали, бо в живих не було на це сили. “ака картина була ≥ в сус≥дн≥х, ≥ в в≥ддалених в≥д деревни Litvinovogo.
ћо Ї далеко листуванн¤ з Volodimir Monakovim уже дл¤ мене пролил св≥тло на окрем≥ еп≥зоди житт¤ його матер≥.

¬ њњ особист≥й ≥стор ≥ њ, ¤к в двигателе крапл≥, в≥ддзеркалена ≥стор≥¤ загальноукрањнських трагед≥й ’’ стол≥тт¤ Е ќ це ¤ розпов≥м в наступн≥й статт≥.

≤рина ћагрицька Ч возглавл¤ют Ћугансько њ обласно њ ф≥л ≥ њ
јсоц≥ац ≥ њ досл≥дник≥в голодомор≥в в ”крањн≥