“аку оц≥нку крањн≥ поместили авторитетный американського експерти в журнал Ђћ≥жнародна пол≥тикаї. 72 держави оц≥нювали дл¤ 4 критер≥¤ми: економ≥чна ≥нтеграц≥¤, персональн≥ контакти, розвиток технолог≥й, что судьба в св≥тових орган≥зац≥¤х.

¬ св≥т≥ 37 структур найвпливов≥ших: ун≥версальн ≥, рег≥ональн ≥, м≥жрег≥ональн≥. Ќайв≥дом≥ш≥ Ц ќрганизаци¤ ќбъединенных Ќаций, ™—, явл¤етс¤ довольным ™вропи, Ћ≥га арабських полномочи¤, ћј√ј“≈, Ќј“ќ, ќЅ— ™, ћеждународный валютный фонд скудно. ”крањна к членству Ї в 9 орган≥зац≥¤х такой штибу, и загалом в близько 50 р≥зних о ТЇднанн¤х, что понад 100 њх пост≥йних або тимчасових тела.

√лобал≥зац≥¤ Ц це о ТЇктивна реальн≥сть, кажуть експерти, - ¤к би њњ не ≥гнорували. ÷е Ц ан≥ любезно, ан≥ сердито. ѕросто реальный ≥ њ. ”крањна не страус, щоб ховати голова в п≥сок цив≥л≥зац ≥ њ, але ма Ї это ¤вл¤етс¤ реальным оц≥нювати сво њ потенц ≥ њ.

¬ерон≥ка ћовчан, ≤нститут економ≥чних досл≥джень, что пол≥тконсультац≥й: ЂЅить-¤к м≥сце в оценке Ц це дуже это ¤вл¤етс¤ большим умовн≥сть. “реба говорити не о тех, ¤к м≥сце ”крањна пос≥ла, и що ”крањна отримала в≥д участ≥ в этом ¤вл¤етс¤ тихим чи ≥нших структурыї.

¬алер≥й „алий, ÷ентр пол≥тичних досл≥джень ≥мен≥ –азумкова: Ђк Ётому ”крањна, ¤к, мабуть, не може бути на р≥вних з≥ —Ўј чи з Ївропейськими крањнами, чи з  итаЇм, это - виновный сп≥вв≥дносити сво њ можливост≥ з≥ своњми бажанн¤миї.

√лобал≥зац≥¤ передбача Ї л≥берал≥зац≥ю. ÷е правило, дл¤ ¤ким змушений грати весь св≥т. ≤  ињв здесь не в л≥дерах. ќднак впливов≥ структури св≥ту розраховують на ”крањну, кажуть економ≥сти.

ƒмитро Ћ¤п≥н, ≤нститут конкурентоспособный сусп≥льства: Ђ¤ думаю, що б≥льша частина з их готово. ƒл¤ умови, що ”крањна продемонстру Ї певне розум≥нн¤ к вектору свого розвитку. якщо ринкова економ≥ка дают будемо зменшувати державне втручанн¤ї.

ќлекс≥й Ѕл≥нов, ћ≥жнародний центр перспективних досл≥джень: Ђћожна дуже это недостаточно гиду приклад≥в, это - тихий крањн, ¤к≥ Ї это глобальный дуже в≥дкритими, Ї ключовими глобальними економ≥чними гравц¤ми, але ¤к≥ мають закриту економ≥куї.

‘ах≥вц≥ зауважують: значна к≥льк≥сть структуры дл¤ членства - це непогано. ќднак Ђсид≥ти на к≥лькох ст≥льц¤хї важко это малоефективно.  раще вже Ђсто¤тиї з високо п≥дн¤тою головою, або ч≥тко это на судьбах визначити пр≥оритети.

¬асиль ёрчишин, ÷ентр пол≥тичних досл≥джень ≥мен≥ –азумкова: ЂЅез належно њ економ≥чно њ пол≥тики, без стратега ≥ њ розвитку, без програми д≥¤льност≥ ур¤ду Ц чого в нас зовс≥м это - немой Ї: ан≥ стратег ≥ њ, ан≥ програми скудно.   нам важко спод≥ватис¤ на щосьї.

ћихайло √ончар, ÷ентр чорноморських досл≥джень ЂЌќћќ—ї: Ђћожливо, членство в ¤к≥йсь орган≥зац ≥ њ н≥чого не да Ї к нам сьогодн ≥, але може щось дати дл¤ завтра чи на п≥сл¤завтраї.

„ому ”крањна дос≥ не к членству Ї там, куди так рвутьс¤ окрем≥ пол≥тики, ур¤довц≥, что президент Ц питанн¤. Ѕез сп≥льно њ консол≥дац ≥ њ сусп≥льства навколо зовн≥шнього к вектору розвитку ”крањну й дал≥ розриватимуть протир≥чч¤. Ћюди наслухалис¤ високих фразы на кшталт Ђми маЇмої. „ас по¤снити, чому не робимо? јбо в≥дверто сказати: не можемо, не вм ≥ Ї мо, не будемо. „и это просто: ЂЌе знаЇмо ¤к. Ћюди, п≥дкажи...ї