ўойно людськ≥ сусп≥льства отримали перш≥ орган≥зац≥йн≥ форми, геопол≥тика р≥шуче ≥ беззаперечно, который начал впливала на внутр≥шн≥ пол≥тичн≥ процеси формувати пр≥оритети.

“ож зовс≥м не випадково, що √уго √роц≥й в XVII стол≥тт ≥, предприн¤тый опрацювати тема в≥йни это к миру м≥ж нац≥¤ми, закладаючи основи м≥жнародного права, vresht_-–ешт не меншою м≥рою заслуживавший соб≥ лаври пол≥тичного теоретик, ¤кий вказав на низку важливих принцип≥в функц≥онуванн¤ полномочи¤ в њхн≥х власних кордоны.

¬ сучасному св≥т ≥, ¤ким рухають, з к одной стороне, закони f_nansovo-ekonom_chno њ глобал≥зац ≥ њ, и з другой Ц культурн≥ чи цив≥л≥зац≥йн≥ протир≥чч¤, ≥ весь це перепл≥таЇтьс¤, узалежнюЇтьс¤ одне в≥д один, геопол≥тика природно претенду Ї на своЇр≥дну перш≥сть.

¬ площин≥ величественно њ ≥ Їрарх ≥ њ так непосредственно - згадаймо, торец, ключовий почта м≥н≥стра закордонних справ в ¬еликобритан ≥ њ ¤к найперспективн≥шу сходинку в штрафах пол≥тичн≥й 'Їр≥.

Ѕезумовно, це певною м≥рою традиц≥¤ ≥мперських нац≥й. Prothat, таким образом непосредственно это очевидно, що кожна крањна ма Ї традиц≥ю ≥, разрабатывают гри на аренах м≥жнародн≥й ≥, ма Ї св≥й геопол≥тичний характер, ¤кий залежать не лише в≥д њњ ≥стор ≥ њ, и й в≥д сучасного к лагерю держави, њњ внутр≥шньо њ з≥браност≥ что сили, к власти в св≥т≥ скудно.

√еопол≥тичн≥ танц≥ ”крањни прот¤гом ≥стор ≥ њ завжди мали серйозний список в б≥к "ор ≥ Ї нтац ≥ њ", вместо "орган≥зац ≥ њ", ¤к висловивс¤ свого к часу Vyacheslav Lipinsky. ÷е був час Ц и можливо в≥н трива Ї й понин≥ Ц пошуку ≥ кристал≥зац ≥ њ нац≥ональних ≥нтерес≥в в ситуац ≥ њ бездержавност≥.

јле насправд≥ здобутт¤ Ќезалежност≥ лише приховало цю геопол≥тичну нем≥чн≥сть ”крањни дл¤ своЇр≥дним дипломатичним лукавство. јдже, что "ор ≥ Ї нтац≥¤" сэру Ї й дал ≥, виливаючись тепер в словесну формула "≥ водночас". “обто, знову ≥ к "нашему", "ваш" ≥, без розум≥нн¤ власних стратег≥чних довгострокових нац≥ональних пр≥оритет≥в.

“акой разр¤д, хрестомат≥йна багатовекторн≥сть зовн≥шньо њ пол≥тики ”крањни Ц "«ах≥д-—х≥д" Ц в день сьогодн≥шн≥й Ї ≥ о 'Їктом серйозних наукових досл≥джень, ≥ предмет практичних пол≥тичних батал≥й.

ћожливо переважна б≥льш≥сть украњнц≥в ≥ прагне ≥нституц≥йного оформленн¤ свого Ївропейського к статусу, але водночас знову ≥ знову з'¤вл¤Їтьс¤ спокуса отримати негайн≥ пол≥тичн≥ див≥денди з≥ "сх≥дно њ ор ≥ Ї нтац ≥ њ".

ѕ≥д цим кутом зору геопол≥тичний синтез “имошенко, ¤кий нещодавно з'¤вивс¤ на стор≥нках поважного британського виданн¤ "Ёкономист" заслугову Ї на особливу увагу. ≤де¤ “имошенко в частин≥ ≥сторично њ аналог ≥ њ ц≥кава, але Е

Ќа - pershe, ex-n_metske порозум≥нн¤ передус≥м засновувалос¤ на взаЇмност≥ стор≥н, о що, чтобы не быть лидерством говорити в ukraІno-ros_jskomu контекст≥.

Ќа друге, непосредственно конфл≥кт, ¤кий поки що ма Ї набагато довшу ≥стор≥ю, ан≥ж порозум≥нн¤, со всем таки був конфл≥ктом в Ївропейському дом ≥, ругают ≥ не оформленому юридично, але ≥снуючому в ус≥х ≥нших площинах людсько њ взаЇмод ≥ њ.

Ќа сут≥ ёл≥¤ ¬олодимир≥вна озброњлас¤ шл¤хетною, на њњ думку, ≥деЇю стати лоб≥стом –осы ≥ њ перед ™вропою, и фактично ус≥м зах≥дним св≥том, аргументуючи це отриманн¤м чималих нац≥ональних вигод дл¤ ”крањни.

ќстанн Ї, чесно кажучи, виклика Ї дуже велик≥ сумн≥ви. ѕередус≥м не сл≥д забувати, що "”крањна не –ос≥¤", ¤к писав Ћеон≥д ƒанилович. ¬ этом розум≥нн ≥, що, наш, п≥вн≥чний сус≥д дл¤ быть - jakih возражает против претенду Ї на св≥тове л≥дерство, ¤ких би формы Ц ≥ндив≥дуальних чи колективних Ц воно не печатал в майбутньому.

”крањна може змагатис¤ лише дл¤ л≥дерство рег≥ональне. Ќаприклад, з пом≥ж р≥зних стратег≥й м≥жнародно њ безпеки, в межах вже ≥снуючих м≥жнародних аль¤нс≥в, дедал≥ б≥льше з'¤вл¤Їтьс¤ ≥дей, ¤к≥ аргументують переваги реорган≥зац ≥ њ дл¤ рег≥ональним принцип, тобто створенн¤ певних рег≥ональних сегмент≥в традиц≥йного ц≥лого.

“акий переб≥г под≥й м≥г би в≥дкрити сол≥дн≥ перспективи дл¤ ”крањни, але без –ос ≥ њ, природне дом≥нуванн¤ ¤ко њ в≥дсуватиме нас на другий план.

¬загал≥ геопол≥тична стратег≥¤ –осы ≥ њ не така прим≥тивна ≥ пр¤мол≥н≥йна ¤к декому видаЇтьс¤ на перший погл¤д: мовл¤в, звичайний ≥сторично вкор≥нений ≥мпер≥ал≥зм, ¤кий дедал≥ б≥льше вит≥сн¤тиметьс¤ так званим прагматичним ≥нтересом.

јле насправд≥ цей ≥мпер≥ал≥зм ≥ Ї формою м≥жнародного утил≥таризму рос≥йсько њ держави, ¤кий формуЇтьс¤ на перспективе довгострокову.

–озгл¤немо два р≥знопол¤рних приклади щодо цього.

1. –ос≥¤ була ≥ буде зац≥кавлена в газотранспортн≥й артер ≥ њ ”крањни. Ќе випадково, окр≥м гуман≥тарного галасу, наймогутн≥ш≥ внутр≥шньопол≥тичн≥ "жахи" спр¤мован≥ проти пророс≥йсько њ пол≥тики в ”крањн≥ щоразу обертаютьс¤ навколо "здач ≥", "передает ≥", ≥ и т.д. украњнсько њ он ¤вл¤етс¤ газовым транспортом њ системи –осы ≥ њ.

2. —умнозв≥сна мовна проблема. –ос≥¤ ц≥леспр¤мовано йде к утвердженн¤ рос≥йсько њ мови в культурном посередника статус≥ на пострад¤нському простор≥. ƒе-факто це вже в≥дбулос¤. «окрема, на в≥дношенню к ”крањни.

«рештою, ми весь ще перебуваЇмо на р≥вн≥ сумнозв≥сного зауваженн¤ ћихайла ƒрагоманова о тех, що украњнськ≥ ≥нтелектуали ход¤ть на зах≥дну мудр≥сть к рос≥йських джерел. » речь Ц це ≥нформац≥¤, ≥нформац≥¤ Ц це влада. Vlad Ц це пануванн¤. ќттака соб≥ мовна проблема, лише в одном њњ аспект≥.

ƒе в цьому духовн≥, что культурн≥ ≥нтереси –осы ≥ њ ц≥лком зрозум≥ло.

ƒе ≥нтереси прагматичн ≥, покаже пор≥вн¤нн¤ з англ≥йською мовою, ¤к поширюЇтьс¤ св≥том Ѕританською –адою. ÷¤ нем≥н≥стерська установа функц≥ону Ї в 110 крањнах.  ≥льк≥сть к персоналу с¤га Ї 8 тис¤ч. ”р¤д Ѕритан ≥ њ спонсору Ї –аду лише на третину. –ешт Ц це власн≥ дос¤гаемость.

¬ 2006Ц2007 судьбах ≥з загального прибутку Ѕритансько њ –ади, що складав 551 м≥льйон≥в фунт≥в, 195 м≥льйон≥в Ц надав ур¤д, решта кошт≥в отриман≥ в ¤кост≥ плат¤т за навчанн¤.

» ось - конкретный ≥люстрац≥¤ к культурному њ експанс ≥ њ –осы ≥ њ з так званих суто прагматичних м≥ркувань. –екламна стор≥нка в книжц≥ один з рос≥йських видавництв аф≥шу Ї його, ¤к "кожну п'¤ту книга в –осах ≥ њ", что заклика Ї купувати продукц≥ю в мереж≥ магазин≥в "ѕисьмо".

ƒал≥ адреси. ћосква: Е –ег≥они: Е  ал≥н≥нград,  ињв,  расно¤рськ.

“ака не сп≥вм≥рн≥сть м≥ж ”крањною та из –ос ≥ Ї ю в ≥нтересах, можливост¤х ≥ вплив ≥, таке односторонн Ї бажанн¤ дом≥нуванн¤ ≥ зверхност ≥, зрештою переконують в этом, що концепц≥¤ “имошенко ма Ї виключно тактичну внутр≥шньопол≥тичну ¤ несусь.

Ѕ≥льше Ёто, нав≥ть ¤кщо г≥потетично у¤вити реал≥зац≥ю запропонованого к плану - "–ос≥¤, что ”крањна" не важко збагнути, що дл¤ ”крањни це обернетьс¤ это далек не вигодами ≥ перевагами.

÷е это - простой означатиме лег≥тим≥зац≥ю ", патронажи" ¬ыращивали ≥ њ по ”крањною в широком Ївропейського контекст≥ сп≥втовариства. Ќе приЇднатис¤ к ™вропи самост≥йно ≥, чтобы прибыть туди сразу –осы з ≥ Ї ю одне й теж.

¬исновок б≥льш н≥ж очевидний.

якщо нещодавн≥ звинуваченн¤, ¤к≥ лунали з секретар≥ату президент о зраду “имошенко нац≥ональних ≥нтерес≥в на користь ћоскви, весь таки частково мали ≥нструментальний характер, покликаний моб≥л≥зувати електоральне ¤дро президента Jushchenka в зах≥дних рег≥онах ”крањни, нин≥шн¤ ситуац≥¤ промовисто св≥дчить о тех, що “имошенко таки вир≥шила використати рос≥йську карта в своњй президентськ≥й гр≥.

ѕлюс лише в этом що это выпущено це напрочуд талановито ≥ новым способом.

Ёто - практический позиц≥¤ “имошенко, на - pershe, вода литиме на млин пророс≥йських пол≥тичних настроњв в ”крањн ≥, орган≥зац≥йн≥ агенти ¤ких отримують додаткове джерело лег≥тимност≥ это аргументац≥ю своњх погл¤д≥в.

Ќа друге, може звести нан≥вець дотепер≥шн≥ Ївро≥нтеграц≥йн≥ проекти ”крањни, оск≥льки, чтобы получить прибыль з тако њ позиц ≥ њ л≥дерки Ѕё“ не лише "просх≥дн ≥" пол≥тичн≥ проекти, и й прав≥ это ультранац≥онал≥стичн≥ групи. » це може вилитис¤ в нову хвилю внутр≥шнього протисто¤нн¤, к ¤ку, в чергу, не терпить ≥ не сприйма Ї ™вропа.

Ќа - протирает Ї, напинаючи сво њ президентськ≥ в≥трила рос≥йським в≥тром “имошенко завда Ї глибокого, чтобы дуть на ”крањн≥ в ц≥лому. ÷е означа Ї, що ми знову в≥дмовл¤Їмос¤ гребти власними силы, и п≥длаштовуЇмо державний корабель дл¤ ≥ндив≥дуальним курс, де сильн≥ше ≥ виг≥дн≥ше ду Ї.

Oleg Protsenko, центр пол≥тичного к консультации