|
|
| Ћуганские новости |
| Ћуганские новости: |
|
|
29.04.2005
ƒонбасс - родина јрийцев?
јр≥йська ѕроблематика ув≥йшла к сфери зац≥кавлень украњнських сусп≥льствознавчих науки лише в останн≥ к≥льканадц¤ть рок≥в. Ќин≥шн≥ студенти, мабуть, нав≥ть у¤вити соб≥ не можуть, що дл¤ рад¤нських час≥в в средних школах не мовилось ≥ слова о тех, що одн≥ з найголовн≥ших фундатор≥в сучасно њ планетарно њ цив≥л≥зац ≥ њ Ч славнозв≥сн≥ ар ≥ њ Ч п≥шли на св≥ту з ѕодн≥провТ¤.
¬чен≥ досл≥дили кургани в п≥вденноукрањнських степах ≥ визначили археолог≥чн≥ культури њх буд≥вельник≥в, знаних в науц≥ п≥д умовними назвами ¤мники, катакомбники, kem_-obints ≥, зрубники, ск≥фи... Ёто нав≥ть сам≥ археологи не завжди знало, що ц≥ р≥зночасов≥ культури становили окрем≥ етноси ц≥л≥сно њ давньоукрањнсько њ ар≥йсько њ цив≥л≥зац ≥ њ... »нфекции о не њ зТ¤вилос¤ вже багато публ≥кац≥й, але, на жаль, де¤к≥ з их спираютьс¤ на умогл¤дн≥ висновки, не п≥дкр≥плен≥ м≥цною фактограф≥чною базою.
» м≥ж тим в р≥зних рег≥онах украњнського —тепу в≥дкрито безл≥ч матер≥альних памТ¤ток, котр≥ неспростовно довод¤ть думку о ѕодн≥провТ¤ ¤к о колиску св≥тового ар ≥ њ зму. ¬ допис≥ археолог з ƒонбасу V.Klimenka розпов≥даЇтьс¤ лише о невеличку частку такой памТ¤ток, залишених одн ≥ Ї ю з ар≥йських сп≥льнот...
√лин¤на судно зрубно њ культури. Ќа фотографии, хорошей, это - видимый ар≥йськ≥ хрести, витиснен≥ на вогк≥й глин≥ п≥д час виготовленн¤ посудини. ƒонбас. –оботи археолог≥чно њ експедиц ≥ њ ињвського ун≥верситету ≥м. T.Shevchenka, 80-t_ судьбы минулого стол≥тт¤ (розкопки ≥ фотографи¤ S.Vasilchenka's).
¬ колекц ≥ њ керам≥ки зрубно њ культури епохи бронзи, з≥бран≥й ™нак ≥ њ вською експедиц ≥ Ї ю У≈врикаФ в досл≥дженн≥ археолог≥чних памТ¤ток (курган≥в ≥ поселень) в ѕ≥вн≥чно-—х≥дному ѕриазов Тњ ≥ в басейн≥ —≥верського ƒонц¤, на особливу увагу заслугову Ї посуд ≥з хрестопод≥бними признаки. “ак≥ подписывает в≥дом≥ в р≥зних давн≥х культуры ™враз ≥ њ, але найчаст≥ше зловоние трапл¤ютьс¤ в матер≥алах саме зрубно њ культурный - ≥ сторично њ сп≥льност≥ (друг половина II tis.-ViI пункт к н. е)..
—тародавн¤ людн≥сть, в≥дома в науц≥ п≥д умовною назвою зрубники, була одн ≥ Ї ю ≥з складових частин ар≥йсько њ цив≥л≥зац ≥ њ, ¤к в неол≥т≥ Ч в епоху бронзи склалас¤ на земл¤х нин≥шньо њ ”крањни. —аме ц¤ цив≥л≥зац≥¤ створила основи св≥тогл¤ду ≥ в≥дпов≥дну символ≥ку тепер≥шнього ≥ндоЇвропейського суперетносу. Ѕагато досл≥дник≥в вважають, що в епоху бронзи хрест, что пох≥дн≥ в≥д нього подписывает були сол¤рними символы. ¬ давн≥х ≥ндоЇвропейц≥в ≥снував культ —онц¤ Ч божество, ¤к њде в кол≥сниц≥ ≥з запр¤женим в не њ лошадь на блакитному к области неба.
—имвол —онц¤ був золотий диск, оточений аура. “ак≥ зображенн¤ знайден≥ в памТ¤тках епохи бронзи в к≥лькох рег≥онах ™вропи, зокрема в скандинавском ≥ њ Ч в вигл¤д≥ наскельних р≥зьблень, что моделек при имуществе, в≥дкритих сразу з бронзовими модельками кол≥сниць ≥ ф≥гурками лошади.
—онце символ≥зували також колесо з≥ спиц¤ми, коло з хрестом усередин≥, что свастика, ¤к в ƒавн≥й ≤нд ≥ њ була символ в≥чного колоб≥гу ¬сесв≥ту, и в житт≥ подразумевали людей благоденство, процв≥танн¤. —вастика Ч це хрест ≥з загнутими к≥нц¤ми, скерованими дл¤ або проти годинниково њ стр≥лки. —вастика трапл¤Їтьс¤ в орнаментиц≥ к числу народ≥в ™вропи, что јз ≥ њ признак —онц¤ ¤ка, житт¤, св≥тла. Ќа думку кињвського досл≥дника& J.Shilova (Унаследственный домашний ариев: »стори¤, церемонии и мифыФ, , 1995), ар≥йц≥ в≥дзначали свастики —онце в пер≥оди його сто¤нь, что р≥внодень, и ≥нколи ≥ в ус≥ м≥с¤ц≥ с≥льськогосподарського к циклу; свастики окр≥м, м≥с¤ц≥ позначалис¤ також хрестами, ромбы, заштрихованими это незаштрихованими трикутниками.
”с≥ вищезгадан≥ ар≥йськ≥ сол¤рн≥ подписывает хороший репрезентован≥ в матер≥алах розкопок експедиц ≥ њ У≈врикаФ. “ак, на фрагментах зрубних горщик≥в з поселенн¤ в урочищ≥ Ћ¤х≥вка б≥л¤ м. Ѕалакл≥¤ Ї зображенн¤ прокреслених косих хрест≥в, на горщиках з курган≥в б≥л¤ с≥л ѕетр≥вське, что ’ижн¤к≥вка Ћозовського r-well ’арк≥всько њ область Ч зображенн¤ косих хрест≥в, виконаних в техн≥ц≥ в≥дтиск≥в искривленный шнур. √орщик з место погребени¤ почвы б≥л¤ с. рейд¤нка Ѕалакл≥йського r-well прикрашено п≥д в≥нц¤ми поблизости з 15 пр¤мих хрест≥в, и по краю Ч поблизости з 16 пр¤мих ≥ косих хрест≥в. Ўийка горщика з к холму б≥л¤ с. Ѕерестове поблизу ™нак ≥ Ї вого ма Ї украшение з 10 косих хрест≥в. ¬ курган≥ б≥л¤ с. амТ¤нка ™нак ≥ њ всько њ м≥ськради знайдено горщик з орнаментованим прокресленим бордюр м≥ж в≥нц¤ми ≥ край; верхн¤ частина бордюр складаЇтьс¤ з косих хрест≥в, и нижн¤ Ч з ромб≥в.
Ќа шийц≥ горщика з к холму б≥л¤ с. ™гор≥вка ¬олноваського r-well на ƒонеччин≥ зображен≥ 10 трикутник≥в, усередин≥ 7 з их Њ пр¤м≥ хрести. Ќа горщику з к холму б≥л¤ с. ≤ван≥вка цього к области прокреслен≥ хрестопод≥бн≥ подписывает з УбахромоюФ в нижн≥й частин≥. √орщик з ≥ншого к холму б≥л¤, который сел орнаментовано в≥дтисками шнур в вигл¤д≥ 13 заштрихованих трикутник≥в, м≥ж, превышает ¤ких зображен≥ 8 пр¤мих хрест≥в.
¬ перекрит≥й деревТ¤ними блоки палача могильн≥й ¤м≥ з к холму б≥л¤ м. ¬олноваха на стр¤хивает руки похованого сто¤в горщик, и поруч на п≥дстилц≥ крейдою було зображено свастика. Ќа думку& J.Shilova (УЌаследственный домашний ариев ЕФ), свастика в цьому похованн≥ Ї вт≥ленн¤м потойб≥чного —онц¤ Ч —ав≥тара. ‘рагмент дуже ц≥кавого горщика знайдено на поселенн≥ Ћ¤х≥вка. ¬ верхн≥й частин≥ ц ≥ Ї њ посудини зображен≥ дв≥ прокреслен≥ свастики з УбахромоюФ, и праворуч Ч виконаний в т≥й техн≥ц≥ косий хрест в кол≥. ќчевидно, свастики здесь позначали р≥вноденн¤, и хрест в кол≥ Ч потойб≥чне —онце.
¬ цьому допис≥ это описан лише дуже невеличка частка матер≥альних памТ¤ток давньо њ ар≥йсько њ цив≥л≥зац ≥ њ, але й зловоние хороший довод¤ть думку о тех, що саме на земл¤х нин≥шньо њ ”крањни складалис¤ перв≥сний косм≥чний св≥тогл¤д ≥ в≥дпов≥дна символ≥ка тепер≥шнього планетарный ≥ндоЇвропейського св≥ту.
¬иктор Klimenko, археолог, особенно дл¤ журнала "ѕереход-4"
::
|
| |
|
|
|