Формально причиною відсутності згоди президент і "Нашо ї України" на відновлення это - демократический ї коаліц і ї є вимога прийняти спільну з БЮТ значительно-bezkomprom_snu заяву щодо ros_jsko-gruzinskogo конфлікту.

Позиція Груз підтримки і ї зрозуміла, что потрібна, і глибинний смисл тако ї підтримки окреслюється не антиросійською налаштованістю, и українськими інтересами.

Чи это - конкретный вимога "Нашо ї України" визначається такой інтересами? Відповідь на це питання є лише окремим проявом більш это является глобальным ї проблеми – нашо ї самоідентифікац і ї что утвердження як незалежно ї держави, проблеми нашого відношення к Росам і ї.

Ця проблема ма є кількасотлітню історію. Починаючи із середини XVII століття Богдан Хмельницький, бажаючи зберегти створену это власть українську, уклав військовий союз Росы з і є ю для боротьби проти Польщі.

Цей союз розпався через две судьбы. Недолугі спадкоємці Богдана, послуговуючись в міжусобній боротьбі для владу, что гроші допомогою Москви, Варшави і Выгода, власть втратили. Начав тривалий процес узалежнення, что асиміляц і ї українців Росы і є ю.

В XX столітті, начинавших зворотній процес. З к судьбе 1917, від УНР, через збройну боротьбу, что компроміси ранньо ї УРСР в новітній істор і ї України тривав шлях виокремлення від "тіла" Росы і ї.

Перший етап українізац і ї України - маємо на увазі не лише мовний аспект, и процес самоідентифікац і ї громадян, что усамостійнення українського суспільства в широком сенсі - перервався поразкою в громадянській війн і, другий, оценивает соціалістичною українізац і є ю - голодомором, репресіями это війною.

Наступний етап усамостійнення був пов’язаний з хрущовською відлигою (відносною демократизац і є) і теж був перерваний посиленням к авторитаризму і репресіями.

Далі – процес "реорганизации", найглибшо ї для всего історію СРСР демократизац і ї – закономірно закінчився проголошенням українсько ї незалежності.

Історія, такой разряд, чтобы показать є, що процеси демократизац і ї і унезалежнення в Україні нерозривно поєднані і залежні один від другой.

З проголошенням незалежності в 1991 році був досягнутий формальний відхід від Росы і ї. Ключове слово в цьому реченні – "формальний". Бо закінчився лише певний етап, і лише етап, и умственный розмежування процес України і Росы і ї трива є і в умовах незалежност і, маючи внутрішні і зовнішн і, віртуальні і реальн і, економічні і культурні (список можна продовжувати в быть - jakomu напрямку – футболом, дипломатическим, торгівельному і и т.д.) аспекти.

Більше Это, відношення українського суспільства к процесу унезалежнення від Росы і ї є визначальним чинником соціальних, что електоральних протистоянь в Україні.

Відношення К ЄС, что ЄЕП, українсько ї мови чи это является частным ї власності на земле, змін к Конституц і ї чи НАТО – быть - jak_ актуальні на даний момент політичні розбіжності тут же проектуються на вісь відношення к Росам і ї, вказуючи на потужну ментальну залежність від не ї.

В результаті політичні протистояння это максимальный заряджаються емоційно, опоненти керуються єдиним індикатором – це про чи "проти" Росы і ї, и обидві відповіді однаково сигналізують о залежність від Росы і ї.

Бо протилежністю к любові як залежності не ненависть є, и байдужість, чи – якщо м’якше – нейтральність, як, наприклад, відношення домінуючо ї більшості gromadjan-ukra§nts_v к Фінлянд і ї чи Австрал і ї. Саме ц і є ї залежності треба позбутися українському політикуму і суспільству.

К этому сьогодні надзвичайно актуальним є лозунг Хвильового "Геть від Москви!". Не в вульгарном-prim_tivnomu розумінні: втікати від Росы і ї. Нікуди ми не втечем, і не треба.

Лозунг актуальний в його автентичному, якщо хочете - в тичинівському прочитанні "к нам сво є робить": поглиблення нашо ї самоідентифікац і ї не через протистояння, и через унезалежнення (не анти-чи проросійськість, и "аросійськість").

Натомість Росія, як тільки відчува є для себя загрозу - прагматическо-нейтральный ставлення України к не ї, нав’язу є к нам протистояння на фронтах всіх: нафтовому (в минулому), газ (нин і) і, наостанок, potents_jno-v_jskovomu.

Під цим кутом зору актуальним инфекции є v_jskovo-pol_tichne самовизначення України. Питання НАТО не є питання "в чи НАТО не в НАТО", це питання чи "ми з Росы і є ю чи без Рос і ї", це питання чи Україна може самостійно прийняти сво є рішення, виходячи з власних потреб, что інтересів, вместо Рос інтересів і ї чи проти її інтересів.

К этому так є инфекций актуальною, что диверсифікація енергопостачання – бо весь це є складові творення власного окремішнього умственный і політичного является адекватным мовна політика (ця тема потребу є ширшо ї розмови і об аспекте це я скажу окремо пізніше), переосмислення істор і ї, захист українського інформаційного области, енергозбереження к открытой площади.

О ’єктивно, цей процес творення є цивілізаційним вибором України, бо для цим стоїть мысленно-tsiv_l_zats_jny поділ оточуючого світу, два способи самоорганізац і ї суспільства – p_ram_dalno-vertikalny з авторитарним лідером на чолі чи это являются горизонтальным-demokratichny з пріоритетом поваги к правам свобода і людини.

Тенденція Росы і ї к авторикратизму да є к нам шанс добрий, бо віддаля є Росію від нас, поглиблю є світоглядний (не мовний чи національний) поділ, підкреслюють інакшість к пути організац і ї суспільства, что ціннісних ор і є нтацій.

Повернення Росы і ї к царського, что радянського імперського к среде (оружие, гімн, брязкання зброєю), что риторика відповідні і поведінка сприймаються весь більш дистанційовано это відсторонено.

Усвідомлення цих тенденцій да є д і є ві інструменти для конвертац і ї нашо ї інакшості в наші переваги: ми можемо приєднуватися к європейського к контексту. З іншого к стороне, така позиція створю є світоглядну базируются для вирішення багатьох практичних проблемы: від газових переговорів к моделям економічного, что соціального я договорюсь.

И тепер о ros_jsko-gruzinsky конфлікт.

Питання засудження агрес і ї в Грузе і ї варто розглядати саме в контексті сказаного вище.

Був час, если проблема стояла надзвичайно гостро, і реакція президент була вчасною, доречною і необхідною.

Був час, если заява к парламенту мог суттєво вплинути на ситуацію. Але для цього, чтобы заблокировать МОНАХИНИ треба було домовлятися з БЮТ і Блок Litvina, шукати формулювання, і в досягненні компромісу це була офіційна позиція Верховно ї Ради.

(И якщо це було неможливо, з указывает прагматический інтересу зору не треба було вносити жодних проектів, і тоді позиція президент залишилася єдиною офіційною позиц і є ю України).

Prothat міжнародний конфлікт був використаний в інтересах внутрішньо ї політично ї боротьби.

Був час і минув. Сьогодні ситуація змінилась. Після, что, як остаточно сформувалась позиція Європи (суспільна і політична), після, что як президент підписав спільну з ЄС декларацію щодо ros_jsko-ukra§nskogo конфлікту, и надто після останнього рішення ПАР Є надмірно радикальний настраивает і зміст к проекту, объявляют "Нашо ї України" є не ознакою принциповост і, и, радше, незрілості.

Така позиція стал бы свідченням нашо ї залежності (залежності від нашо ї антиросійськост і и означать і від Росы і ї), відсутності, это - прагматический ї і реалістично ї оцінки ситуац і ї. Бо, навіть якщо виходити з міркувань допомогти Груз і ї Грузія потребу є инфекции не заяв, и это - реальный ї допомоги, і ця допомога это маленький бути взаємовигідною.

И якщо виходити з інтересів України Україна потребу є инфекции не посилення протистояння з Росы і є ю, и конкретних кроків в напрямку к енергонезалежності, что і НАТО, в я щекочу чергу, приєднання к ПДЧ в грудні.

Дуже сумніваюся, що конфлікти і суперечки в українській влад і, и тим більше дострокові вибори, сприяють досягненню ц і є ї зачистка. Натомість посилюють загрозу к прибытию в влади радикалів різних окрашивает і в кінцевому підсумку формування промосковського уряду в найбільш несприятливий час.

Хороший намірами здобути різні тактичні перемоги вистелено дорожный зовсім не в том напрямку, який декларується. І поки ми цього не усвідомимо країну далі будуть розколювати для приблизительно - чи антиросійськими інтересами.

Тарас Стецьків, защитник голови Фракц і ї "ХОРОШО-НАНОСЕКУНДА"